1. Носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибу­хових пристроїв без передбаченого законом дозволу -

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

1.  Носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, касте­тів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу -

караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

1.  Звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин, передбачений частинами першою або другою цієї статті, якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.

(Стаття 263 у редакції законів України № 270-УІ від 15 квітня 2008р. та № 5064-УІ від 11 серпня 2012 р.)

1.  Суспільна небезпечність незаконного поводження зі зброєю, бойовими припа­сами або вибуховими речовинами полягає в тому, що воно створює сприятливі умови для вчинення злочинів із використанням зазначених предметів.
2.  Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, є вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської), бойові припаси, вибухові речовини і вибухові пристрої. Він тотожний предмету злочину, передбаченого ч. 1 ст. 262 КК.
3.  Предмет злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК, - кинджали, фінські ножі, кастети та інша холодна зброя.
4.  До холодної зброї належать пристрої та предмети, конструктивно призначені для ураження живої чи іншої цілі за допомогою м’язової сили людини чи механічно­го пристрою (може бути холодною ручною та холодною метальною) (п. 8.11 наказу МВС «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберіган­ня, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів» від 21 серпня 1998 р. № 622).

Холодна зброя - це предмети, які відповідають стандартним зразкам або історич­но виробленим типам зброї, чи інші предмети, що справляють колючий, колючо-рі- жучий, рубаючий, роздроблюючий або ударний ефект (багнет, стилет, фінський ніж, кинджал, арбалет, нунчаку, кастет тощо) (п. 8 ППВСУ «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, ви­буховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» від 26 квітня 2002 р. № 3).

1.  Кинджали - це колючо-рубаюча і колючо-ріжуча зброя; фінські ножі - колючо- ріжуча зброя, а кастети - ударно-роздроблююча зброя.
2.  На відміну від вогнепальної зброї застосування холодної зброї і її дія не пов’язані з використанням вибухових речовин і ураження цілей досягається безпосереднім впливом спеціально пристосованої поверхні зброї.
3.  Зброя, бойові припаси, вибухові речовини та вибухові пристрої як предмет зло­чину, передбаченого ст. 263 КК, мають бути придатними до використання за цільовим призначенням (п. 10 зазначеної ППВСУ).

1.  Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, полягає у носінні, зберіганні, придбанні, виготовленні, ремонті, передачі чи збуті вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або ви­бухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, а злочину, передбаченого ч. 2 цієї статті, - у носінні, виготовленні, ремонті або збуті кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без зазначеного дозволу.
2.  Незаконне носіння холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мислив­ської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв є умисними, вчиненими без передбаченого законом дозволу діями по їх переміщенню, транспор­туванню особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо) (абз. 2 п. 11 ППВСУ).
3.  Під незаконним зберіганням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мислив­ської), бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв розуміються умисні дії, які полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповід­ного дозволу або із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею місці (абз. 1 п. 11 зазначеної ППВСУ).
4.  Незаконним придбанням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мислив­ської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв слід вважати дії, пов’язані з їх набуттям (за винятком викрадення, привласнення, вимагання або заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) всупереч передбаченому законом порядку - в результаті купівлі, обміну, привласнення знайде­ного, одержання як подарунок, на відшкодування боргу тощо (п. 12 зазначеної ППВСУ).
5.  Злочин є закінченим, якщо виготовлений предмет може бути використаний як зброя, боєприпаси, вибухові речовини або вибуховий пристрій незалежно від неза­вершеності тих чи інших частин або оздоблювальних (оброблювальних) робіт.
6.  У зв’язку з тим, що гладкоствольна мисливська зброя не належить до пред­мета злочину, передбаченого ст. 263 КК, її виготовлення необхідно кваліфікувати за наявності інших необхідних умов за ст. 203 КК як зайняття забороненими видами господарської діяльності.
7.  Під незаконною передачею вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мислив­ської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв слід розуміти надання цих предметів іншій особі у володіння, для тимчасового зберігання чи ви­користання за цільовим призначенням без передбаченого законом дозволу (п. 15 за­значеної ППВСУ).
8.  Незаконний збут холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мислив­ської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв полягає в умис­ній передачі їх іншій особі поза встановленим порядком шляхом продажу, обміну, дарування, сплати боргу тощо (п. 16 зазначеної ППВСУ).
9.  Поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами або ви­буховими пристроями, передбачене ст. 263 КК, тягне за собою кримінальну відпові­дальність лише у випадках, коли воно здійснюється без передбаченого законом до­зволу, тобто є незаконним. Винний не має ні дійсного, ні уявного права на їх здійснен­ня. Дозвіл на право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передачу та збут зброї, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв видається певними державними органами, передбаченими законом. Дозвіл на право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт та збут зброї, бойових припасів та ви­бухових речовин надається органами МВС, які здійснюють дозвільну систему. Вій­ськовослужбовцям, працівникам МВС та співробітникам СБУ дозвіл на носіння вогнепальної зброї видають відповідні начальники.
10.  При вирішенні питання, чи є незаконними носіння, зберігання, придбання, пере­дача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), а також носіння, виготовлення, ремонт або збут холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, судам необхідно керуватися Положенням про дозвільну систему (затверджене Постановою КМУ від 12 жовтня 1992 р. № 576 з наступними змінами), Ін­струкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та ви­користання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного вироб­ництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми влас­тивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів та іншими нормативно-правовими актами.

Питання про відповідальність за незаконні діяння зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, радіоактивними матеріалами осіб, які ними користуються у зв’язку зі службовою діяльністю, вирішуються з урахуванням нормативних актів (інструкцій, правил, наказів тощо), що регулюють порядок поводження з цими пред­метами (п. 2 зазначеної ППВСУ).

1.  У разі застосування службовою особою при перевищенні влади або службових повноважень зброї, якою вона володіла незаконно, її дії необхідно додатково кваліфі­кувати за ст. 262 або ст. 263 КК (абз. 3 п. 13 ППВСУ «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень» від 26 грудня 2003 р. № 15).
2.  Із суб’єктивної сторони ці злочини можуть бути вчинені тільки з прямим умислом.
3.  Цілі і мотиви цих злочинів можуть бути різними. Незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами або вибуховими пристроями з метою вчинення з їх допомогою іншого злочину є ідеальною сукупністю злочинів і повинне тягти відповідальність за ст. 263 КК і за готування до іншого відповідного злочину (п. 26 зазначеної ППВСУ).
4.  Суб’єктом злочинів може бути будь-яка особа, якій виповнилося 16 років.
5.  Під добровільною здачею органам влади зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, яка згідно з ч. 3 ст. 263 КК є підставою для звіль­нення від кримінальної відповідальності, необхідно розуміти такі дії, коли особа, маючи можливість і надалі зберігати будь-який із зазначених предметів, незалежно від мотивів за власним бажанням передає його відповідному державному органу.