Стаття 258.-3 Створення терористичної групи чи терористичної організації

  1.  Конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден, підписа­на в Гаазі 16 грудня 1970 р.;
  2.  Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, укладена в Монреалі 23 вересня 1971 р.;
  3.  Конвенція про запобігання та покарання злочинів проти осіб, які користуються міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів, прийнята в Нью-Йорку 14 грудня 1973 р.;
  4.  Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників, прийнята в Нью-Йорку 17 грудня 1979 р.;
  5.  Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу, прийнята у Відні 3 березня 1980 р.;
  6.  Протокол про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, які об­слуговують міжнародну цивільну авіацію, укладений у Монреалі 24 лютого 1988 р.;
  7.  Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства, укладена в Римі 10 березня 1988 р.;
  8.  Протокол про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки стаціонарних платформ, розташованих на континентальному шельфі, укладений у Римі 10 березня 1988 р.;
  9.  Міжнародна конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом, прийнята в Нью- Йорку 15 грудня 1997 р.;
  10.  Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму, прийнята в Нью-Йорку 9 грудня 1999 р.
  1.  Об’єктивна сторона злочину полягає в таких формах: 1) створення терорис­тичної групи чи терористичної організації; 2) керівництво терористичною групою чи терористичною організацією; 3) участь у терористичній групі чи терористичній ор­ганізації; 4) матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи або терористичної організації.
  2.  Терористична група чи терористична організація - це стійкі злочинні об’єднання, створені з метою вчинення одного чи кількох терористичних злочинів.
  3.  Терористична група є видом організованої групи (ч. 3 ст. 28 КК), але кількісно вона може складатись і з двох осіб (див. абз. 14 ст. 1 Закону «Про боротьбу з теро­ризмом»), а терористична організація - видом злочинної організації (ч. 4 ст. 28 КК).
  4.  Під терористичною групою належить розуміти внутрішньо стійке об’ єднання трьох або більше осіб, яке було попередньо утворене з метою вчинення ряду терорис­тичних злочинів або тільки одного, який потребує ретельної довготривалої підготов­ки. Таку групу слід вважати утвореною з моменту досягнення її учасниками домов­леності про вчинення першого злочину за наявності планів щодо подальшої спільної злочинної діяльності.
  5.  Терористична організація - це внутрішньо і зовнішньо стійке ієрархічне об’єднання трьох і більше осіб або двох і більше організованих груп (структурних частин), метою діяльності якого є вчинення актів тероризму (терористичних злочинів) чи тільки одного, що вимагає ретельної довготривалої підготовки, або керівництво чи координація злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої терористичної організації, так і інших терористичних груп (абз. 15 ст. 1 вказа­ного Закону).
  6.  Відповідно до Закону «Про боротьбу з тероризмом» організація визнається терористичною, якщо хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації (абз. 14 ст. 1).
  7.  Поняття «створення терористичної групи чи терористичної організації», «ке­рівництво такою групою чи організацією», а так само «участь у ній» аналогічні тим, що розглянуті при аналізі складів злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, статтями 256 і 257 КК (див. коментар до цих статей).
  8.  Сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації (організаційне чи інше сприяння) означає забезпечення відповідних умов для здійснення створення або діяльності такого об’єднання.
  9.  Організаційне сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації може виявлятися в різноманітних діях: допомога в підшу­куванні осіб для терористичного об’єднання або в підготовці і проведенні певних заходів по згуртуванню терористів, упорядкуванню, узгодженні дій тих чи інших осіб для створення або діяльності терористичної групи (терористичної організації) тощо.
  10.  Інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористич­ної організації - це різноманітні дії по забезпеченню відповідних умов для створення чи діяльності терористичного об’ єднання, які не охоплюються матеріальним та орга­нізаційним сприянням створенню або діяльності терористичної групи чи терористич­ної організації. Наприклад, фінансування терористичних груп (терористичних орга­нізацій), приховування їх діяльності, надання або збір коштів для надання їм озбро­єння та навчання терористів тощо.
  11.  Закон «Про боротьбу з тероризмом» передбачає, зокрема, такі форми сприян­ня терористичній діяльності:
  1.  фінансування терористів, терористичних груп (терористичних організацій);
  2.  надання або збирання коштів безпосередньо чи опосередковано з наміром ви­користання їх для вчинення терористичних актів чи злочинів терористичної спрямо­ваності;
  3.  проведення операцій з коштами та іншими фінансовими активами:
  •  фізичних осіб, які вчиняли чи намагалися вчинити терористичні акти чи зло­чини терористичної спрямованості або брали участь у їх вчиненні чи сприяли вчи­ненню;
  •  юридичних осіб, майно яких безпосередньо чи опосередковано перебуває у влас­ності чи під контролем терористів або осіб, які сприяють тероризму;
  •  юридичних і фізичних осіб, які діють від імені чи за вказівкою терористів або осіб, що сприяють тероризму, включаючи кошти, одержані або придбані з викорис­танням об’єктів власності, що безпосередньо чи опосередковано перебувають у влас­ності чи під контролем осіб, які сприяють тероризму, або пов’язаних з ними юридич­них чи фізичних осіб;
  1.  надання коштів, інших фінансових активів чи економічних ресурсів, відповід­них послуг безпосередньо чи опосередковано для використання в інтересах фізичних осіб, які вчиняють терористичні акти або сприяють чи беруть участь у їх вчиненні, чи в інтересах юридичних осіб, майно яких безпосередньо чи опосередковано перебуває у власності чи під контролем терористів або осіб, які сприяють тероризму, а також юридичних і фізичних осіб, які діють від імені чи за вказівкою зазначених осіб;
  2.  надання допомоги особам, які брали участь у вчиненні терористичних актів;
  3.  вербування фізичних осіб для заняття терористичною діяльністю, сприяння встановленню каналів постачання зброї терористам та переміщенню терористів через державний кордон України;
  4.  переховування осіб, які фінансували, планували, підтримували чи вчиняли те­рористичні акти або злочини терористичної спрямованості;
  5.  використання території України з метою підготовки чи вчинення терористич­них актів або злочинів терористичної спрямованості проти інших держав або іно­земців.
  1.  У разі, коли матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню діяльнос­ті терористичної групи чи терористичної організації саме по собі утворює склад окремого злочину, дії винного необхідно додатково кваліфікувати ще й як вчинення відповідного злочину.
  2.  Створення терористичної групи (терористичної організації) або участь у ній, а так само сприяння її створенню або діяльності визнаються закінченим злочином безвідносно до того, чи розпочали її учасники вчинювати конкретні терористичні злочини.
  3.  Злочини, вчинені у складі терористичної групи чи терористичної організації, на­лежить самостійно кваліфікувати за відповідними нормами за сукупністю зі ст. 2583 КК.
  4.  Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Обов’яз­ковою умовою створення терористичної групи чи терористичної організації, керівни­цтва такою групою чи організацією або участі у ній є мета вчинення терористичного злочину. Мета і мотив сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації можуть бути різними.
  5.  Суб’єкт злочину - будь-яка особа, якій до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.
  6.  У частині 2 ст. 2583 КК сформульована норма, у якій передбачена спеціальна підстава звільнення від кримінальної відповідальності. За наявності обставин, перед­бачених ч. 2 ст. 2583 КК, суд зобов’язаний звільнити особу від кримінальної відпові­дальності.
  7.  Згідно з ч. 2 ст. 2583 КК для звільнення від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 ст. 2583, необхідно, щоб особа: 1) не була організатором, керівни­ком терористичної групи (терористичної організації); 2) добровільно повідомила правоохоронний орган про відповідну терористичну діяльність; 3) сприяла її припи­ненню і розкриттю злочинів, вчинених у зв’язку із створенням та діяльністю такої групи чи організації; 4) не вчинила дій, які передбачають кримінальну відповідальність за інші злочини.
  8.  Добровільність повідомлення правоохоронного органу про відповідну теро­ристичну діяльність означає вчинення цих дій із власної волі, з різних мотивів, при усвідомленні можливості подальшого безкарного продовження вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 2583 КК.