Відповідальність за збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів настає незалежно від розміру таких засобів чи речовин.

Гроші або інші речі, одержані особою за реалізовані наркотичні засоби, психо­тропні речовини, їх аналоги чи прекурсори, передаються в дохід держави, за винятком отриманих під час оперативної закупівлі, які належить повертати їх законному воло­дільцеві (п. 4 ППВСУ від 24 квітня 2002 р. № 4).

Збут наркотичних засобів вважається закінченим з моменту відчуження цих засо­бів чи речовин винною особою.

             Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Вчинення незаконного: 1) виробництва; 2) виготовлення; 3) придбання; 4) збері­гання; 5) перевезення; 6) пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів повинно здійснюватися з метою збуту. Судова практика також свідчить про те, що наявність мети збуту є обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони цих злочинів. Так, ухвалою Судової колегії у кримінальних справах ВСУ від 11 травня 2000 р. було переглянуто вирок Кіровського місцевого суду м. Дніпропетровська від 28 січня 1999 р., згідно з яким Я., С., Ш. було засуджено за незаконне перевезення наркотичних речовин з метою збуту. Дослідивши фактичні обставини справи та на­явні докази, ВСУ дійшов висновку про відсутність у діях С. та Ш. мети збуту (вони на прохання Я. перевезли за певну плату належну йому сумку з марихуаною із заліз­ничного вокзалу до гуртожитку, де той проживав) і змінив кваліфікацію дій цих осіб, зазначивши, що «дії особи, винної в незаконному перевезенні наркотичних засобів, можуть бути кваліфіковані за ст. 2291 КК (ст. 307 КК 2001 р.) лише за наявності у неї умислу на їх збут» (ВВСУ. - 2001. - №1 (23)).

Мета при здійсненні незаконного збуту може бути будь-яка.

Про наявність умислу при збуті наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір, спосіб упакування та розфасування; поведінка суб’єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх, тощо.

У випадках, якщо наркотичний засіб, психотропну речовину або їх аналоги було одночасно виготовлено і для особистого вживання, і для збуту, вчинене кваліфікуєть­ся за сукупністю злочинів, передбачених статтями 307 та 309 КК (п. 4 ППВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

             Суб’єкт злочину - загальний; особа яка досягла 16-річного віку на момент вчинення злочину, а за частинами 2 і 3 ст. 307 КК за ознаками залучення неповноліт­нього або малолітнього - яка досягла 18 років (пп. 3 і 4 ППВСУ від 27 лютого 2004 р. № 2). Якщо ж зазначені діяння вчиняє службова особа з використанням свого служ­бового становища, її дії слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених статтями 307 та 364 КК.

             Обтяжуючі обставини цього злочину передбачені у ч. 2 ст. 307, а саме: вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті: 1) повторно або 2) за попередньою змовою групою осіб, або 3) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених стаття­ми 308-310, 312, 314, 315, 317 КК, або 4) із залученням неповнолітнього, або 5) з ме­тою збуту наркотичних засобів чи психотропних речовин у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масово­го перебування громадян, або 6) з метою збуту чи передачі цих речовин у місця по­збавлення волі, або 7) якщо предметом таких дій були наркотичні засоби чи психо­
 

тропні речовини або їх аналоги у великих розмірах, або 8) якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини.

Особливо обтяжуючі обставини цього злочину передбачені у ч. 3 ст. 307 КК,

а саме: дії, передбачені частинами першою або другою ст. 307 КК, вчинені: 1) органі­зованою групою, або 2) якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психо­тропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, або 3) із залученням малолітнього, або 4) щодо малолітнього.

Якщо в діях винного є обтяжуючі та особливо обтяжуючі обставини, то його дії підлягають кваліфікації за ч. 3 ст. 307 КК. При цьому всі обтяжуючі обставини пови­нні бути вказані у відповідних процесуальних актах.

             Частина 2 ст. 307 КК передбачає два види повторності злочинів, а саме: по­вторність тотожних і повторність однорідних злочинів. Перший вид повторності, тобто повторність тотожних злочинів, має місце там, де особа вчинила два або більше діянь, передбачених ст. 307 КК. При цьому винний, зокрема, може вчинювати в один і той же час триваючий злочин (наприклад, зберігання наркотичних засобів) та продовжуваний (наприклад, виробництво партії наркотиків) або одноактний злочин (наприклад, пересилання наркотичних засобів).

Якщо винний вчинив, наприклад, закінчений злочин у вигляді виробництва нар­котичних засобів та замах на збут цих засобів, його дії підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів - за ч. 1 ст. 307 та частинами 2 чи 3 ст. 15 і ч. 1 ст. 307 КК.

Другий вид повторності, передбачений ч. 2 ст. 307 КК, - повторність однорідних злочинів має місце там, де вчиненню злочину, передбаченому ст. 307 КК, передувало вчинення тією ж самою особою одного із злочинів, передбачених будь-якою частиною статей 308-310, 312, 314, 315 або 317 КК. Цей перелік злочинів є вичерпним; при цьому не має значення, чи були вони закінченими чи незакінченими, вчинені особою самостійно чи у співучасті.

За роз’ясненням ПВСУ «незаконне заволодіння наркотичними засобами, психо­тропними речовинами, їх аналогами та наступне їх зберігання, перевезення, переси­лання з метою збуту чи без такої мети, а також їх незаконний збут утворюють сукуп­ність злочинів, передбачених ст. 308 і ст. 307 чи ст. 309 КК, проте не утворюють ознаки повторності, передбаченої ч. 2 ст. 307 або ч. 2 ст. 309 КК. Сукупність має місце й тоді, коли з викрадених наркотиковмісних рослин виготовляється наркотичний засіб нового виду (з коноплі - гашиш, анаша, настойка та екстракт, марихуана; з мако­вої соломи - екстракційний або ацетильований опій тощо). Повторності в цьому разі також немає» (п. 10 ППВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

Якщо особа не була раніше засуджена за ці злочини, то її дії підлягають кваліфі­кації за сукупністю злочинів, а якщо особа була засуджена за будь-який із зазначених злочинів, то її дії підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 307 КК (за відсутності інших об­тяжуючих обставин) за умови, що судимість не була погашена чи знята.

Детальніше про ознаки повторності злочинів та обставини, що її виключають, див. коментар до ст. 32 КК.

             Дії, передбачені в ч. 1 ст. 307, визнаються вчиненими за попередньою змовою групою осіб, якщо одну дію чи декілька дій спільно вчинили два або більше суб’єкти цього злочину як співвиконавці або з розподілом ролей, які до початку виконання будь- якої дії домовилися про спільне її вчинення та усвідомлювали, що діють для досягнен­ня спільної мети - збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Докладніше про ознаки вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. коментар до ч. 2 ст. 28 КК.

            Під діями, передбаченими ч. 1 ст. 307, вчиненими із залученням неповнолітнього, слід розуміти фактичне втягнення суб’єктом цього злочину особи у віці від 14 до 18 років у виконання будь-якої дії, що становить об’ єктивну сторону цього злочину, вчинене у будь- якій формі, наприклад у формі обіцянки матеріальної чи іншої вигоди, використанні їх матеріальної чи службової залежності, обмані тощо (п. 11 ППВСУ від 27 лютого 2004 р. № 2). Обтяжуюча обставина, що розглядається, має місце за умови, що неповнолітній був залучений у вчинення хоча б однієї дії, передбаченої ч. 1 ст. 307 КК, хоча б один раз.

Таке залучення може мати форму як співучасті у вчиненні злочину (наприклад, співвиконавство або пособництво), так і залучення у вчинення дій особи, яка не до­сягла 16-річного віку, з якого тільки і можлива відповідальність за злочин, передбаче­ний ст. 307 КК. При цьому суб’єкт цього злочину, що залучив неповнолітнього, пови­нен усвідомлювати, що залучена ним особа є неповнолітньою, або, коли він цього не усвідомлював, то кримінальна відповідальність настає лише тоді, якщо він за обста­винами справи повинен був і міг це усвідомлювати.

Вчинення цього злочину із залученням неповнолітнього не потребує додаткової кваліфікації за ст. 304 КК.

            Збут наркотичних засобів чи психотропних речовин у місцях масового пере­бування громадян - це будь-які умисні дії із зазначеними засобами чи речовинами, пов’ язані з їх відчуженням особі (особам) біля приміщень або безпосередньо у при­міщеннях навчальних закладів (університетів, академій, інститутів, технікумів, тех­нічних училищ тощо), у місцях спортивних та культурних заходів (спортивних клубах, стадіонах, кінотеатрах, дискотеках тощо), а також в інших місцях масового перебу­вання громадян (наприклад, на мітингах, демонстраціях, ринках, авто- та залізничних вокзалах тощо) (п. 15 ППВСУ від 26 квітня 2002 р.).

При збуті та одночасному схилянні до вживання наркотичних засобів, психотроп­них речовин або їх аналогів відповідальність настає за сукупністю злочинів, перед­бачених статтями 307 і 315 КК.

            Збут чи передача наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у місця позбавлення волі - це будь-які оплатні чи безоплатні форми відчуження зазна­чених засобів чи речовин з метою передачі їх у місця позбавлення волі (для вживання, збуту або іншого використання таких засобів чи речовин у місцях позбавлення волі).

Про поняття місць позбавлення волі див. коментар до ст. 393 КК.

Злочин визнається закінченим незалежно від того, чи фактично потрапили нарко­тичні засоби у місця позбавлення волі.

            Така обтяжуюча обставина, як вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 307КК, якщо їх предметом були наркотичні засоби у великих розмірах, має місце там, де при ви­робництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, пересиланні з метою збуту, а також при збуті наркотичних засобів їх розмір відповідав великому розміру, встановленому в Таблиці стосовно певного наркотичного засобу, психотропної речовини чи їх ана­логів (див. п. 1 коментаря до ст. 305 КК).

            Якщо предметом хоча б однієї дії, передбаченої ч. 1 ст. 307, були особливо не­безпечні наркотичні засоби або психотропні речовини (див. п. 1 коментаря до ст. 305 КК), це дає підставу для кваліфікації дій винного за ч. 2 ст. 307 КК.

             Частина 3 ст. 307 КК передбачає таку особливо обтяжуючу обставину даного злочину, як вчинення організованою групою дій, передбачених частинами 1 або 2 цієї статті.