Схиляння певної особи до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів -

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

             Та сама дія, вчинена повторно або щодо двох чи більше осіб, або щодо не­повнолітнього, а також особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбаче­них статтями 307, 308, 310, 314, 317 цього Кодексу, -

карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

             Предметом цього злочину виступають наркотичні засоби, психотропні речови­ни або їх аналоги (їх визначення див. у п. 1 коментаря до ст. 305 КК).

             Об’єктивна сторона злочину проявляється в схилянні до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Під схилянням до вживання наркотич­них засобів, психотропних речовин чи їх аналогів потрібно розуміти будь-які умисні ненасильницькі дії винного, спрямовані на збудження в іншої особи бажання вжити ці засоби або речовини хоча б один раз (п. 12 ППВСУ від 27 лютого 2004 р. N° 2). Цей злочин передбачає особливий вид підбурювання, причому воно може бути як одно­разовим, так і багаторазовим. Схиляння може бути вчинене тільки у формі активної дії і тільки щодо конкретної особи. Способи схиляння можуть бути різними: умов­ляння, пропозиція, надання порад, прохання, лестощі, примушування, переконання, залякування, підкуп, обіцянка винагороди або іншої вигоди, погроза припинити шлюбні або дружні відносини, особистий приклад тощо. Перераховані дії можуть виражатися словесно, у конклюдентних діях, у письмовій формі, з використанням техніки тощо.

Якщо при схилянні до вживання наркотичних засобів особа ще й збувала їх або брала участь в їх викраданні, незаконному виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні або пересиланні з метою збуту або без такої мети, її дії нале­жить кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених статтями 315 і 307, 308 або 309 КК.

При кваліфікації вчиненого слід розрізняти схиляння до вживання наркотичних засобів та деякі форми їх збуту (наприклад, пригощання однією цигаркою із гашишем з мотивів зробити «приємність» знайомому є саме схилянням до вживання наркотич­них засобів, а не збутом - див. коментар до ст. 307 КК).

Вжити - означає прийняти в себе, ввести в організм будь-яким способом. За змістом ст. 315 КК дії, передбачені у ній, означають збудження бажання у потерпілої особи вжити такі засоби добровільно. У випадку, коли введення цих засобів в організм по­терпілого відбувається проти його волі, вчинене належить кваліфікувати за ст. 314 КК.

             Злочин вважається закінченим з початку здійснення дій, спрямованих на те, щоб збудити в іншої особи бажання вжити наркотичні засоби. При цьому відповідаль­ність за такий злочин настає незалежно від наслідків схиляння, тобто незалежно від того, вжила інша особа наркотичний засіб, психотропну речовину або їх аналог чи відмовилася це зробити (п. 14 ППВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

             Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і наявністю спеціальної мети - викликати у потерпілого бажання вжити наркотичні засоби, пси­хотропні речовини або їх аналоги.

             Суб’єкт злочину - загальний; особа, яка досягла 16-річного віку, а за ч. 2 за ознакою вчинення злочину щодо неповнолітнього - яка досягла 18 років (пп. 3 і 4 ППВСУ від 27 лютого 2004 р. № 2).

             Обтяжуючими обставинами цього злочину за ч. 2 ст. 315 КК є вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті: 1) повторно або 2) відносно двох чи більше осіб, або 3) щодо неповнолітнього, або 4) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, перед­бачених статтями 307, 308, 310, 314, 317 КК.

             Про визначення повторності вчинення даного злочину (повторність тотожних злочинів) див. ст. 32 КК і коментар до неї.

             Про вчинення особою одного із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 314, 317 КК (повторність однорідних злочинів більш детально див. коментар до ст. 32 КК).

             Дії винного, спрямовані на збудження бажання вжити наркотичний засіб, психотропну речовину або їх аналог у двох осіб і більше, кваліфікуються за ч. 2 ст. 315 КК тоді, коли вони охоплювались єдиним наміром винного і вчинялись, як правило, в одному і тому ж місці без значного розриву у часі.

             Схиляння до вживання наркотичних засобів або психотропних речовин чи їх аналогів неповнолітнього охоплюється ч. 2 ст. 315 КК і додаткової кваліфікації за ст. 304 КК не потребує.

Дії особи, яка поряд зі схилянням неповнолітнього до вживання наркотичних за­собів, психотропних речовин або їх аналогів залучала його до участі в організації або утриманні місця для їх вживання, виробництва чи виготовлення, підлягають кваліфі­кації за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 317 і ч. 2 ст. 315 КК.