Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства -

караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

             Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потер­
 

пілого, або з погрозою застосування такого насильства, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306, 307, 310, 311, 312, 314, 317 цього Кодексу, або у великих розмірах, а також заволодіння наркотичними засо­бами, психотропними речовинами або їх аналогами шляхом зловживання служ­бової особи своїм службовим становищем -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавлен­ням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

          Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах, або організованою групою, розбій з метою викрадення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також вимагання цих засобів чи речовин, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров’я, -

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з кон­фіскацією майна.

             Предметом цього злочину виступають наркотичні засоби, психотропні речови­ни або їх аналоги (їх визначення див. у п. 1 коментаря до ст. 305 КК).

             Об’єктивну сторону злочину становить незаконне вилучення будь-яким із за­значених способів наркотичних засобів з підприємств, установ, організацій (аптек, баз, складів, лікувально-профілактичних закладів тощо) незалежно від форми влас­ності чи в окремих громадян, у тому числі вилучення наркотиковмісних рослин або їх частин із земельних ділянок господарств чи громадян до закінчення збирання врожаю. При цьому не має значення, правомірно чи незаконно особа володіла нарко­тичним засобом, психотропною речовиною або вирощувала наркотиковмісні рослини, які були предметом незаконного вилучення.

Способами вилучення наркотичних засобів є: 1) крадіжка, 2) грабіж ненасильниць­кий та насильницький (частини 1 та 2 ст. 308 КК), 3) привласнення, 4) вимагання, у тому числі поєднане з насильством, що не є небезпечним та є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого (частини 1-3 ст. 308 КК), 5) заволодіння шляхом шахрайства, 6) заволодіння шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 308 КК), 7) розбій (ч. 3 ст. 308 КК). Про ознаки зазначених способів вилучення наркотичних засобів див. у коментарях до статей 185, 186, 187, 189, 190, 191 КК.

Під привласненням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, об­ладнання, призначеного для їх виготовлення, або прекурсорів слід розуміти дії, пов’язані з їх протиправним утриманням чи неповерненням володільцю особою, якій вони були довірені по службі (для зберігання, перевезення, пересилання) або якою були вилучені в іншої особи, котра протиправно ними володіла, тощо (п. 8 ППВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

Розтрата винним наркотичних засобів, які були йому довірені чи перебували в його віданні, розглядається як спосіб збуту таких засобів і підлягає кваліфікації за ст. 307 КК.

При вилученні наркотичних засобів зазначеними способами не є обов’ язковим за­подіяння наслідків у вигляді матеріальної шкоди, характерної для відповідних злочинів проти власності, а також наявність такої ознаки, як безоплатність їх вилучення. Отже, якщо винний хоча і надав відповідний еквівалент при вилученні наркотичних засобів (наприклад, сплатив їх вартість), його дії підлягають кваліфікації за ст. 308 КК.

             Момент закінчення злочину залежить від способу вилучення наркотичних засобів.

Викрадення наркотичних засобів шляхом крадіжки та грабежу, а також заволодін-

ня ними шляхом шахрайства вважається закінченим злочином з моменту вилучення цих засобів і наявності реальної можливості хоча б первинно розпорядитися ними (сховати, викинути, передати тощо). При привласненні злочин визнається закінченим з моменту вилучення наркотичних засобів і отримання винним можливості розпоря­джатися ними на власний розсуд. Вимагання наркотичних засобів визнається закін­ченим злочином з моменту пред’явлення вимоги про передачу цих засобів чи права на них, поєднаної із погрозами, передбаченими ч. 1 ст. 189 КК, чи із застосуванням відповідного фізичного або психічного насильства, незалежно від досягнення винним поставленої мети. Розбій з метою викрадення наркотичних засобів вважається закін­ченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням чи погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу.

             Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. При вчинен­ні його шляхом вимагання обов’язковою є мета - незаконно отримати наркотичні засоби чи право на них, а шляхом розбою - викрадення наркотичних засобів.

             Суб’єктом злочину, вчиненого шляхом крадіжки, грабежу, розбою, вимагання та шахрайства, є загальний суб’єкт. Відповідальність за ці злочини настає для осіб, що досягли 14-річного (при шахрайстві - 16-річного) віку. Суб’єкт злочину, вчинено­го шляхом привласнення, є спеціальний (особа, що досягла 16-річного віку та якій наркотичні засоби були довірені, наприклад, у зв’язку із професійною діяльністю чи перебували в її віданні).

Суб’єктом заволодіння наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами шляхом зловживання службовим становищем є також спеціальний суб’єкт - службова особа (див. коментар до статей 18 та 364 КК).

             Обтяжуючі обставини злочину передбачені в ч. 2 ст. 308 КК: 1) крадіжка, грабіж, привласнення, вимагання наркотичних засобів чи заволодіння ними шляхом шахрайства, вчинені повторно; 2) ті самі дії, вчинені особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306, 307, 310-314, 317 КК; 3) ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб; 4) ті ж дії, вчинені із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або з погрозою застосуван­ня такого насильства; 5) ті ж дії, вчинені у великих розмірах; 6) заволодіння нарко­тичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами шляхом зловживан­ня службовою особою своїм службовим становищем.

Особливо обтяжуючі обставини злочину передбачені у ч. 3 ст. 308 КК, а саме: 1) дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, якщо вони вчинені в особливо вели­ких розмірах; 2) ті самі дії, вчинені організованою групою; 3) розбій з метою викра­дення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; 4) вимагання цих засобів чи речовин, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров’я.

             Частина 2 ст. 308 КК передбачає два види повторності злочинів: повторність тотожних та повторність однорідних злочинів.

Повторність тотожних злочинів має місце там, де особа вчинила щодо нарко­тичних засобів дві або більше крадіжки, грабежу, вимагання, привласнення або шах­райства, тобто вчинила повторно злочини, передбачені ч. 1 ст. 308 КК.

Повторність однорідних злочинів має місце там, де особа раніше вчинила будь- який із однорідних злочинів, прямо і вичерпним чином перелічених у ч. 2 ст. 308 КК (злочини, передбачені статтями 306, 307, 310-314, 317 КК), і знову вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 308 КК.

Детальніше про ознаки повторності злочинів та обставин, що її виключають, див. коментар до ст. 32 КК.

            Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів чи речовин або за­володіння ними шляхом шахрайства визнаються вчиненими за попередньою змовою групою осіб, якщо ці дії були вчинені спільно двома або більше суб’єктами злочину, передбаченого ст. 308 КК (як співвиконавцями чи з розподілом ролей), які на стадії готування до злочину домовилися про спільне його вчинення.

Докладніше про ознаки злочину, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, див. коментар до ч. 2 ст. 28 КК.

            Дії, передбачені ч. 1 ст. 308 КК, визнаються вчиненими у великих розмірах, якщо предметом викрадення, привласнення, вимагання чи шахрайства були наркотичні за­соби, психотропні речовини або їх аналоги, розмір яких відповідає показникам Та­блиці щодо їх великого розміру (див. п. 1 коментаря до ст. 305 КК).

            На підставі тлумачення ст. 308 КК можна зробити висновок, що така обтяжу­юча злочин обставина, як «ті самі дії, вчинені... із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя і здоров ’я потерпілого, або з погрозою застосування та­кого насильства» стосується грабежу та вимагання, предметом яких були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги. Про ознаки зазначеного фізичного та психічного насильства див. коментар до ч. 2 ст. 186 та ч. 1 ст. 189 КК.

            Заволодіння наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх ана­логами шляхом зловживання службовим становищем здійснюється спеціальним суб’єктом - службовою особою. Докладніше про об’єктивні ознаки зловживання службовою особою своїм службовим становищем див. коментар до ст. 364 КК. При вчиненні службовою особою дій, які охоплюються ч. 2 ст. 308 КК, додаткової квалі­фікації їх за ст. 364 КК непотрібно.

            Така особливо обтяжуюча обставина злочину, як вчинення дій, передбачених

ч.  1 або ч. 2 цієї статті, в особливо великих розмірах має місце за наявності двох ознак: 1) зазначені дії повинні бути виражені в крадіжці, грабежі (насильницькому чи ненасильницькому), привласненні, вимаганні, не поєднаному з насильством, небез­печним для життя і здоров’я, шахрайстві, вчинених однією особою чи за попередньою змовою групою осіб, або заволодінні цими засобами чи речовинами службовою осо­бою шляхом зловживання своїм службовим становищем та 2) предметом зазначених дій повинні бути наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах (визначення його див. п. 1 коментаря до ст. 305 КК).

            Дії, передбачені частинами 1 або 2 ст. 308 КК, вважаються вчиненими орга­нізованою групою, якщо в їх готуванні або вчиненні брали участь три або більше суб’єктів злочину, передбаченого ст. 308 КК, які на стадії готування зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об’єднаних єди­ним планом з розподілом функцій учасників, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Докладніше про ознаки вчинення злочину організованою групою див. коментар до ч. 3 ст. 28 КК.