Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезен­ня чи пересилання прекурсорів з метою їх використання для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин -

караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

             Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великих розмірах, або з метою збуту, а також незаконний збут прекурсорів -

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

             Дії, передбачені частиною першою, вчинені організованою групою або в особливо великих розмірах, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з конфіска­цією майна.

             Особа, яка добровільно здала прекурсори, що призначалися для виробни­цтва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин, і вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов’язаних із незаконним обігом прекурсорів, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконні їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (частина перша цієї статті).

(Стаття 311 у редакції Закону України № 270-УІ від 15 квітня 2008 р.)

             Предметом цього злочину виступають прекурсори (їх поняття, а також ви­значення їх розмірів див. у п. 1 коментаря до ст. 305 КК). У випадку, коли поряд з прекурсорами предметом цього злочину були також наркотичні засоби чи психо­тропні речовини, вчинене належить кваліфікувати за сукупністю злочинів, передба­чених статтями 311 та 307 КК. У такому випадку, вирішуючи питання про кваліфіка­цію вчиненого за розміром прекурсорів, що стали предметом злочину, слід складати лише кількість прекурсорів різних видів. Об’єднувати їх кількість із кількістю нарко­тичних засобів чи психотропних речовин, що також стали предметом цього злочину, неприпустимо (п. 21 ППВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

Обіг прекурсорів, включених до Списку № 1 Таблиці IV Переліку, на території України дозволяється лише з метою застосування у медичній практиці або для науко­во-дослідної роботи, експертної або розшуково-оперативної діяльності, або з навчаль­ною метою у порядку, встановленому законодавством. Саме тому діяльність, пов’ язана з обігом цих прекурсорів, може здійснюватись лише підприємствами державної та комунальної форм власності за наявності у них відповідної ліцензії. Діяльність, пов’язана з обігом прекурсорів, включених до Списку № 2 Таблиці IV Переліку, може здійснюватись підприємствами незалежно від форм власності за наявності у них від­повідної ліцензії. При цьому таким підприємствам не дозволяється зосереджувати у своєму розпорядженні кількість прекурсорів, що перевищує їх виробничі потреби.

Саме за предметом слід головним чином розмежовувати цей злочин та злочин, передбачений ст. 307 КК (предметом його є наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги), адже за змістом об’єктивної сторони вони є аналогічними.

             Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 311 КК, полягає у вчинен­ні будь-якої із таких дій - незаконного: 1) виробництва або 2) виготовлення, або 3) придбання, або 4) зберігання, або 5) перевезення, або 6) пересилання прекурсорів з метою їх використання для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин.

Про поняття виробництва прекурсорів - див. п. 3 коментаря до ст. 307 КК.

Під незаконним виготовленням прекурсорів слід розуміти процес їх одержання з відповідної вихідної сировини будь-яким способом, у будь-якому вигляді (порошку, рідини, суміші тощо), приготування шляхом змішування різних хімічних препаратів або хімічного синтезу (реакції) (п. 3 ППВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

Більш детально про поняття виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання прекурсорів, а також про момент закінчення цих злочинних дій див. ко­ментар до ст. 307 КК (зміст цих дій щодо прекурсорів є тотожним змісту дій, перед­бачених ст. 307 КК щодо наркотичних засобів і психотропних речовин та їх аналогів).

             Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 311 КК, полягає в незакон­ному збуті прекурсорів, під яким потрібно розуміти будь-які оплатні або безоплатні форми їх реалізації (продаж, дарування, обмін, сплата боргу, позичка тощо). Відпо­відальність за незаконний збут прекурсорів настає незалежно від їх розміру.

Більш докладно про зміст незаконного збуту прекурсорів - див. п. 9 коментаря до ст. 307 КК.

             Дії особи, яка під виглядом прекурсорів умисно збуває будь-які інші засоби чи речовини з метою заволодіння грошима або майном, необхідно кваліфікувати як шах­
 

райство, а за наявності підстав - і як підбурювання до замаху на незаконне придбан­ня прекурсорів. Покупці при цьому несуть відповідальність за замах на незаконне придбання прекурсорів.

             Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання наркотичних за­собів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів і незаконне перевезення або пересилання їх за межі території України необхідно кваліфікувати за сукупністю зло­чинів, передбачених статтями 307 чи 309 КК і як контрабанду за ст. 305 КК (п. 5 ППВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

             Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і спеціальною метою, а саме: зазначені дії повинні вчинюватися для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин. У цьому випадку слід кваліфікувати дії винного за ч. 1 ст. 311 КК. Якщо ж особа виробляла, виготовляла, придбавала, зберігала, перевозила чи пересилала прекурсори з метою їх збуту, такі дії слід квалі­фікувати за ч. 2 ст. 311 КК. У разі, якщо особа вчинила такі дії без мети виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин, а також без мети збуту, вчинене слід кваліфікувати за ст. 320 КК, що передбачає відповідальність за порушення встановлених законодавством правил обігу прекурсорів.

             Суб’єкт злочину - загальний; особа, яка досягла 16-річного віку. Якщо ж неза­конне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання прекурсорів (а також їх збут) вчиняє службова особа, зловживаючи своїм службовим становищем, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю із службовим злочином (стат­ті 311 та 364 КК).

             Обтяжуючими обставинами цього злочину є вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті: 1) повторно, або 2) за попередньою змовою групою осіб, або 3) у великих розмірах, або 4) з метою збуту.

Про поняття повторності, вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, про великий розмір вчинюваних дій див. коментар до ст. 307 КК (зміст цих ознак щодо незаконних дій з прекурсорами є тотожним змісту незаконних операцій з наркотич­ними засобами чи психотропними речовинами).

             Про вчинення злочину з метою збуту прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала прекурсори, так і інші обставини, зокрема: вели­кий їх розмір, спосіб упакування та розфасування, поведінка суб’єкта злочину, те, що особа сама не вживає наркотичні засоби чи психотропні речовини, але зберігає сирови­ну для їх виготовлення (прекурсори), тощо - див. п. 10 коментаря до ст. 307 КК.

             Особливо обтяжуючими обставинами цього злочину є вчинення дій, перед­бачених ч. 1 цієї статті: 1) організованою групою або 2) в особливо великих розмірах.

Про поняття вчинення злочину організованою групою та в особливо великих роз­мірах див. коментар до ст. 307 КК.

             Частина 4 ст. 311 КК передбачає спеціальний вид обов ’язкового та безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 1 ст. 311 КК

Передумовою такого звільнення є вчинення особою хоча б однієї дії, передбаченої

ч.  1 ст. 311 КК.

Підставою звільнення є сукупність двох обставин: 1) добровільна здача прекур­сорів, призначених для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи пси­хотропних речовин, та 2) вказання на джерело їх придбання або сприяння розкриттю злочинів, пов’язаних із незаконним обігом прекурсорів, наркотичних засобів, психо­тропних речовин або їх аналогів (див. коментар до ч. 4 ст. 307 КК).

Під добровільною здачею прекурсорів, що призначалися для виробництва або ви­готовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин, необхідно розуміти дії, коли особа, маючи реальну можливість розпоряджатися ними й надалі, добровільно здає їх органам влади за власним бажанням. Мотиви здачі можуть бути різними. Таке рішення особа може прийняти з власної ініціативи, наприклад, через страх перед від­повідальністю або за порадою батьків, близьких родичів, друзів, тощо.

Добровільність виключається, якщо особа здає прекурсори, що призначалися для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин тоді, коли ці дії стали відомі представникам відповідних правоохоронних органів і переда­ються вони саме з метою запобігти неминучому викриттю злочину, наприклад, при обшуку у квартирі, гаражі та інших місцях. Проте добровільність може мати місце за умови, коли органам стало відомо про незаконне зберігання прекурсорів, що призна­чалися для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних ре­човин, однак вони самі не можуть вилучити їх з місця схованки, а особа з власної волі видає такі засоби чи речовини.

Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона, добровільно здавши прекурсори, вказала на джерело придбання прекурсорів, що призначалися для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин, або сприяла розкриттю злочинів, пов’язаних із незаконним обігом прекурсорів, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (див. коментар до ч. 4 ст. 307КК).