Незаконна організація або утримання місць для вживання з метою одурма­нювання лікарських та інших засобів, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, а також надання приміщень з такою метою -

караються штрафом від сімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або по­збавленням волі на той самий строк.

(Стаття 322у редакції законів України № 270-УІ від 15 квітня 2008р. та № 3826-УІ від 6 жовтня 2011 р.)
 

надзвичайно небезпечне для людей та може спричинити зміну психіки і поведінки людини, психічний розлад, тяжкі отруєння і навіть смерть.

             Об’єктивна сторона цього злочину аналогічна об’єктивній стороні злочину, передбаченого ст. 317 КК. Різниця у тому, що за ст. 322 КК відповідальність настає лише за організацію чи утримання місць, а також надання приміщення лише для вживання (а не для виробництва чи виготовлення) одурманюючих лікарських та інших засобів.

Організація такого місця полягає у вчиненні однією чи кількома особами дій, що фактично призвели до його створення або були на це спрямовані (підшукання при­міщення, готування пристроїв для вживання одурманюючих засобів, залучення клі­єнтів і співучасників, розроблення конспіративних заходів тощо). Організація вважа­ється закінченою з моменту створення місць для вчинення цих дій.

Утримання зазначеного місця - це сукупність дій з підтримання його функціону­вання (матеріальне забезпечення, охорона, залучення і обслуговування клієнтів, здій­снення конспіративних заходів тощо). Особа, яка утримує таке місце, може як воло­діти ним, так і користуватись на інших підставах. Утримувач місць може забезпечу­вати клієнтів необхідним обладнанням, інструментом, пристосуваннями тощо.

Утримання цих місць є триваючим злочином, який полягає у безперервному сис­тематичному вчиненні такої злочинної діяльності та є закінченим злочином з момен­ту виконання будь-яких дій з утримання вже створеного місця для вживання лікарських чи інших засобів.

Під наданням приміщення для вживання лікарських чи інших засобів потрібно розуміти забезпечення можливості одній чи декільком особам використати його (при­міщення) у такий спосіб хоча б один раз. Надання приміщення може полягати у до­зволі незаконного вживання зазначених предметів у приміщенні, яким винний корис­тується або яке перебуває в його володінні. Відповідальність настає як при система­тичному, так і при разовому наданні приміщення незалежно від того, вчинено зазна­чені дії за плату чи безкоштовно. При цьому, на відміну від утримання, особа не здійснює функцій щодо забезпечення діяльності та підтримання такого місця, дії її обмежуються лише наданням приміщення. Злочин вважається закінченим з моменту, коли таке приміщення фактично було надане, незалежно від того, чи було воно ви­користане з метою, зазначеною у законі.

У випадках, коли приміщення надавалося для вживання чи виготовлення нарко­тичних засобів або психотропних речовин і одночасно для вживання одурманюючих засобів, такі дії утворюють сукупність злочинів, передбачених статтями 307 і 322 КК.

Утримання місця, надання приміщення одночасно для вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та для розпус­ти кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених статтями 317 та 302 КК (п. 16 ППВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4).

             Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом та обов’язковою наявністю мети - для незаконного вживання лікарських чи інших засо­бів з метою одурманювання.

             Суб’єкт злочину - загальний, особа, яка досягла 16 років. У випадку, коли вчи­нення таких дій здійснюється службовою особою із використанням службового ста­новища, вчинене належить кваліфікувати за сукупністю із відповідним злочином у сфері службової діяльності.

Детальніше про зміст об’єктивних та суб’єктивних ознак цього складу злочину, а також питання кваліфікації див. коментар до ст. 317 КК.