Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту, збут отруйних або сильнодіючих речовин, що не є нарко­тичними або психотропними чи їх аналогами, або отруйних чи сильнодіючих лікар­ських засобів, а також здійснення таких дій щодо обладнання, призначеного для виробництва чи виготовлення отруйних або сильнодіючих речовин, або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів, вчинені без спеціального на те дозволу, -

караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавлен­ням волі на строк до трьох років.

             Порушення встановлених правил виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, відпуску, обліку, перевезення, пересилання отруйних чи сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, або отруй­них чи сильнодіючих лікарських засобів -

карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.

             Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб, або якщо предметом таких дій були отруйні чи сильнодіючі речовини, що не є наркотичними або психотропними чи їх ана­логами, або отруйні чи сильнодіючі лікарські засоби у великих розмірах -

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

             Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені органі­зованою групою, або якщо предметом таких дій були отруйні чи сильнодіючі речовини, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, або отруй­ні чи сильнодіючі лікарські засоби в особливо великих розмірах -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

             Особа, яка добровільно здала отруйні чи сильнодіючі речовини, що не є нар­котичними або психотропними чи їх аналогами, або отруйні чи сильнодіючі лікар­ські засоби та вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов’язаних з їх незаконним обігом, звільняється від кримінальної відповідальнос­ті за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання отруйних чи сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психо­тропними чи їх аналогами, або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів, а також за вчинення таких дій без спеціального на те дозволу (частина перша цієї статті) щодо обладнання, призначеного для виробництва чи виготовлення отруй­них чи сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів.

(Стаття 321 у редакції законів України № 875-У від 5 квітня 2007р. та № 3826-УІ від 6 жовтня 2011 р.)

         Предметом цього злочину є:

             отруйні речовини, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами;

             сильнодіючі речовини, що не є наркотичними або психотропними чи їх анало­гами;

             отруйні лікарські засоби;

             сильнодіючі лікарські засоби;

             обладнання, призначене для виробництва чи виготовлення отруйних або силь­нодіючих речовин, або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів.

Отруйні речовини - це речовини рослинного, тваринного і мінерального похо­дження або продукти хімічного синтезу, здатні при впливі на живий організм викли­кати гостре або хронічне отруєння або смерть. Такі речовини віднесені Державною фармакопеєю України до списку «А». До отруйних речовин відносять: ангідрид оцтової кислоти, зміїну отруту, миш’як, метиловий спирт, обчищену бджолину отру­ту, ціаністий калій, стрихнін, сулему, атропіну сульфат, різні сполуки ртуті тощо.

Сильнодіючі речовини - це речовини синтетичного або природного походження, у тому числі рослини, що заподіюють небезпечний вплив на організм людини і можуть завдати шкоду її здоров’ю та життю при прийомі їх не з медичною метою. Перелік сильнодіючих речовин встановлюється Фармакологічним і Фармакопейним комітетом МОЗ. До них відносять: транквілізатори (наприклад, седуксен), ефедрин і псевдоефе- дрин, синтетичний етиловий спирт тощо.

Ці отруйні та сильнодіючі речовини не є наркотичними засобами, психотропними речовинами чи їх аналогами і відрізняються від них тим, що не викликають захворю­вання наркоманією чи токсикоманією. Тому вони не підлягають включенню до кла­сифікаційної таблиці наркотичних засобів та психотропних речовин і на них не по­ширюється правовий режим, встановлений Законом України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».

Отруйні лікарські засоби - це такі лікарські засоби, які віднесені до отруйних МОЗ (ст. 2 Закону України «Про лікарські засоби» від 4 квітня 1996 р. (ВВРУ. - 1996. - № 22. - Ст. 86) з наступними змінами. Перелік таких засобів затверджений наказом МОЗ «Про затвердження Переліків отруйних та сильнодіючих лікарських засобів» від 17 серпня 2007 р. № 490 (ОВУ. - 2007. - № 67. - Ст. 2594) з наступними змінами. До них, зокрема, віднесені: атропін та його солі (порошок); тетракаїн (порошок); тригек- сифенідил; міорелаксанти периферичної дії, включаючи їх сольові похідні: атракурій, векуроній, піпекуроній, рокуроній та суксаметоній.

Сильнодіючі лікарські засоби - це такі лікарські засоби, які віднесені до сильно­діючих МОЗ (ст. 2 Закону України «Про лікарські засоби» від 4 квітня 1996 р.). Пере­лік таких засобів також затверджений наказом МОЗ від 17 серпня 2007 р. № 490 із змінами, внесеними згідно з наказом МОЗ від 20 серпня 2008 р. № 481. До них, зо­крема, віднесені: буторфанол (морадол тощо), крім аптечок транспортних засобів, у які входить розчин буторфанолу тартрату для ін’єкцій 0,2 % по 1 мл у шприц- тюбиках; дифенгідрамін (димедрол) (тверді форми); зопіклон; клонідін (клофелін) (субстанція, рідкі форми); матандієнон; нандролон; прометазин.

Оскільки отруйні та сильнодіючі речовини, отруйні та сильнодіючі лікарські за­соби є підвищено небезпечними для життя та здоров’я людини, їх правовий режим
 

регулюється спеціальними нормативними актами. Такими нормативними актами є, зокрема, вже згадані Закон України «Про лікарські засоби»; наказ МОЗ «Про за­твердження Переліків отруйних та сильнодіючих лікарських засобів» від 17 серпня 2007 р. № 490; Перелік лікарських засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку в закладах охорони здоров’я (додаток № 3 до Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, затвер­джених наказом МОЗ України від 19 липня 2005 р. № 360 (ОВУ. - 2005. - № 29. - Ст. 1745) з наступними змінами; Перелік сильнодіючих та отруйних речовин Та­блиць І та ІІ Конвенції ООН про боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин 1988 р. та ін.

Для висновку про віднесення тієї чи іншої речовини до отруйних або сильнодію­чих, отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів обов’язковою є наявність спеці­альних знань, а тому у справах цієї категорії повинна призначатись експертиза. При цьому кількість речовин, що є предметом такого злочину, не має значення для квалі­фікації (окрім тих випадків, коли цей розмір є настільки незначним, що дає підстави для визнання діяння малозначним та застосування ч. 2 ст. 11 КК).

У разі, якщо особа не усвідомлювала, що здійснює такі операції з отруйними чи сильнодіючими речовинами, які не є наркотичними засобами чи психотропними ре­човинами, отруйними чи сильнодіючими лікарськими засобами, а помилялася, вва­жаючи їх саме наркотичними засобами чи психотропними речовинами, відповідаль­ність повинна наставати за замах на виробництво, виготовлення і т. д. з метою збуту наркотичних засобів чи психотропних речовин.

Предметом цього злочину також може бути обладнання для виробництва чи ви­готовлення згаданих речовин. Таким обладнанням є спеціальні технічні пристрої, за допомогою яких здійснюється хіміко-технологічний процес екстрагування, перегонки, очищення або синтез сильнодіючих або отруйних речовин, отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів.

          Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 321 КК, полягає у неза­конному: 1) виробництві або 2) виготовленні, або 3) придбанні, або 4) перевезенні, або 5) пересиланні або 6) зберіганні з метою збуту, або 7) збуті отруйних або сильно­діючих речовин, отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів, що не є наркотични­ми або психотропними чи їх аналогами, або 8) здійснення таких дій щодо обладнання, призначеного для виробництва чи виготовлення отруйних або сильнодіючих речовин, отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів без спеціального для того дозволу.

Вказані дії за своїм змістом є тотожними діям, передбаченим статтями 307 та 313 КК. Детальніше про їх визначення див. коментар до статей 307, 313 КК.

Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 321 КК, полягає у порушен­ні встановлених правил виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, відпуску, обліку, перевезення, пересилання отруйних або сильнодіючих речовин, отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів.

Відпуск - це видача отруйних чи сильнодіючих речовин з аптек, баз, складів чи інших місць їх зберігання з порушенням встановлених правил (без рецепта, ліцензії, у великих кількостях тощо).

Облік - дії, спрямовані на фіксацію та контроль за кількістю таких речовин та правильністю їх обігу. Щодо змісту таких дій, як порушення правил виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання отруйних або силь­нодіючих речовин, див. коментар до ст. 320 КК.

У випадку, якщо особа вчинила діяння, передбачені частинами 1 і 2 цієї статті, дії її належить кваліфікувати за сукупністю злочинів.

             Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої дії, передбаченої частинами 1 чи 2 цієї статті.

             Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 321 КК, характеризується прямим умислом та обов’язково метою збуту отруйних чи сильнодіючих речовин, які не є наркотичними засобами чи психотропними речовинами. Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 321 КК, може характеризуватись як умисною, так і необережною формою вини. Мета, якою керується винний, у цьому випадку може бути будь-яка. Мотиви також не мають значення для кваліфікації.