%

Договір дарування - це договір, за яким одна сторона (дарувальник) передає чи зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаро­вуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Предметом договору дарування є рухомі речі, зокрема й гроші та цін­ні папери, а також нерухомі речі, що належать дарувальникові. Крім того, дарунком можуть бути майнові права, що ним володіє дарувальник або ягі можуть виникнути в нього надалі.

Дарування речей, обмежених у цивільному обігу (наприклад, мислив­ської рушниці), не повинне порушувати їхнього спеціального правового ре­жиму, тобто обдаровуваний повинен мати дозвіл на володіння відповідною річчю (наприклад, член спілки мисливців або мисливець, який має ліцензію).

Сторонами в договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальна громада.

Підприємницькі товариства можуть укладати договір дарування ш собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчим документом дарувальника.

Договір дарування від імені дарувальника може укласти його предста ніж. Доручення на його укладення, у якому не встановлено ім’я обдароіу ваного, є нікчемним.

Аналізуючи поняття “договір дарування”, можна дійти висновку про існування двох його різновидів:

•       дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому - обіцяно вчинення дарування;

•  передача майна (даруніу) - класичний договір дарування.

Юридична характеристика договору дарування з обов’язком переда­ти дарунок у майбутньому:

•  двосторонній;
•  консенсуальний;
•  безвідплатний (інакше такі дії можна розглядати як договір міни чи купівлю-продаж).

Договір, що встановлює обов’язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є до- ,овором дарування.

форма договору: договір дарування майнового права та договір дару- ванНЯ з обов’язком передати дарунок у майбутньому укладається в письмо­вій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.

Договором дарування може бути встановлений обов’язок дарувальни­ка передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через певний строк (у певний термін), наприклад, подарувати музичний центр на свято Нового року, або в разі настання відкладальної обставини - закінчення вищого на­вчального закладу й отримання вищої юридичної освіти.

При настанні строку (терміну) чи відкладальної обставини обдарову­ваний має право вимагати від дарувальника передання дарунка або відшко­дування його вартості. Якщо після укладання договору майновий стан да­рувальника істотно погіршився, то він має право відмовитися від передання дарунка в майбутньому.

Коли до настання строку (терміну) чи відкладальної обставини, вста­новленої договором, дарувальник або обдаровуваний помре, то договір да­рування припиняється.

Юридична характеристика договору дарування (класичного):

•  односторонній або двосторонній. Одностороннім договір вважа­ється, якщо дарувальник має право передати дарунок, а обдарову­ваній право його приймати чи не приймати. Двостороннім договір вважається, коли дарувальник, окрім прав, має обов’язок повідо­мити обдаровуваного про недоліки речі, що є дарунком, або про її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для його жит­тя, здоров’я чи майна. У свою чергу дарувальник може наділятися обов’язком вчинити певну дію майнового характеру на користь тре­тьої особи чи утриматися від її вчинення за умовами договору;
•  реальний - право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. Якщо дарунок направлено обдаровувано­му без його попередньої згоди, то він є прийнятим, якщо обдарову­ваний негайно не заявить про відмову від його прийняття. Прийнят­тя обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, що посвідчують належність дарувальникові предмета договору, чи символів речі (ключів, макетів тощо) є дією, котра підтверджує факт прийняття дарунка;
•  безвідплатний (оскільки договір дарування є безоплатним, то до дарувальника не можна висувати вимог щодо якості переданих речей).

Форма договору. Договір дарування нерухомої речі укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Дарування рухомих речей, що мають особливу цінність, укладається я і письмовій формі. Відсутність законодавчого визначення грошового еквіва- ленга вартості особливо цінної рухомої речі ускладнює чітке розмежування усної та письмової форм договору.

Договір дарування предметів особистого користування та побутово^ призначення може бути укладений усно.

Валютні цінності на суму, що перевищує 50-крагшш розмір неоподаг. ковуваного мінімуму доходів громадян, укладається в письмовій формі підлягає нотаріальному посвідченню.

Особливість договору дарування полягає в тому, що на дарувальнн. І! ка, якому відомо про недоліки дарунка чи його особливі властивості, яц І! можуть бути небезпечними для життя, здоров’я, майна обдаровуваного або інших осіб, покладається обов’язок повідомити про ці обставини.

При порушенні цього обов’язку обдаровуваний має право вимагати від , дарувальника, котрий знав про можливість заподіяння шкоди та не повідо- мив про це, відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, спричинену калі, цтвом, іншим ушкодженням здоров’я чи смертю в результаті володіння або користування дарунком.

Договором дарування може бути встановлено обов’язок обдаровува­ного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи чи утриматися від її вчинення (передати грошову суму або інше майно у влас­ність, виплачувати грошову регау, надати право довічного корисіуванн, дарунком чи його частішою, не висувати вимог до третьої особи про ви­селення тощо).

Дарувальник має право вимагати від обдаровуваного виконання покла­деного на нього обов’язку на користь третьої особи. У разі порушення об­даровуваним цього обов’язку він має право вимагати розірвання договору та повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе, - відшкодуванні його вартості.

Пожертвою є дарування нерухомих і рухомих речей, зокрема, грошей і цінних паперів, фізичним особам, юридичним особам, державі Україна, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Юридична характеристика договору:

-       двосторонній (за договором пожертвувач має права, а особа, яга |; отримала пожертву, крім прав, має обов’язки використовувати річ із наперед обумовленою метою);

-       реальний (є укладеним із моменту прийняття пожертви);

-       безвідплатний.

До договору про пожертву застосовуються положення про договір да­рування, якщо інше не встановлено законом.

Пожертвувач має право здійснювати контроль за використанням ш жертви відповідно до мети, встановленої договором. Якщо використанні пожертви за призначенням виявилося неможливим, то використання її з« І

ілидім призначенням можливе лише за згодою пожертвувана, а в разі його смер^ чи ліквідації юридичної особи - за рішенням суду.

Пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розі­рвання договору про пожертву, якщо вона використовується не за призна­ченням.

Однією з новел ЦК України стало збільшення підстав для розірвання виконаного договору дарування (пожертви), тобто анулювання договору, що призвів до настання юридичних наслідків.

За загальними правилами договір дарування може бути визнаний не­дійсним, а відповідно й розірваний внаслідок його укладання:

•  малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності;

_ неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності;

•  без дозволу органу опіки та піклування дієздатною фізичною осо­бою, яка на момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій і (чи) не могла керувати ними;
•  недієздатною фізичною особою;

-       під впливом помилки, обману, насильства та під впливом тяжкої об­ставини.

Окрім цього, в ЦК України передбачено спеціальні підстави розі­рвання договору. Так, вимога про розірвання договору дарування неру­хомих речей або іншого особливо цінного майна (особливу цінність майна встановлює суд при вирішенні справи про розірвання договору) може бути пред’явлена дарувальником, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) чи дітей.

Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, то право вимоги розірвання договору мають його спадкоємці.

Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо:

•  обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність. У кожному випад­ку ступінь і розмір “великої немайнової цінності” дарунка доводить дарувальник під час розгляду цивільної справи в суді;
•  унаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що стано­вить історичну, наукову, культурну цінність, вона може бути знище­на чи істотно пошкоджена. Із метою практичної реалізації вказаних положень ЦК України дарувальник при укладанні договору повинен попередити обдаровуваного про особливості дарунка та порядок по­водження з ним.

Дарувальник має право вимагати розірвання договору, якщо на момент пред’явлення вимоги дарунок є збереженим. Як наслідок, обдаровуваний зобов´язаний повернути дарунок у натурі.

До вимог про розірвання договору дарування застосовується спеціаль­ний строк позовної давності - один рік.
 

 
Згідно з договором про пожертву, пожертвувач має право здійснювач контроль за використанням відповідно до визначеної в договорі мети. Якщ0 пожертва використовується не за призначенням, то пожертвувач або йо , правонаступники мають право вимагати розірвання цього договору.