Договір прокату - це договір, за яким наймодавець, що здійснює під­приємницьку діяльність з передання речей у найм, передає чи зобов’язу єтьсі передати рухому річ наймачеві в користування за плату на певний строк
 

 
Договір прокату є договором приєднання, так як наймодавець може ^ановлювати його тішові умови, що не можуть порушувати прав найма- ф встановлених законом. Умови договору, котрі погіршують становище дзймача порівняно з тим, що встановлено його типовими умовами, є ні* земними. Договір прокату є публічним договором, оскільки наймодавцем є луб’ЄКТ підприємницької діяльності.

Юридична характеристика договору:

_ двосторонній;

•  консенсуальный;
•  відплатний.

Розглядуваний договір є різновидом договору найму. Тож умови та по­рядок надання майна за ним визначаються загальними правилами про дого­вір найму, крім випадків, коли зазначені відносини врегульовано спеціаль- віии правилами та нормами, що, однак, не повинні суперечити положенням цК України, які регулюють відносини найму.

Наймодавцями за договором можуть бути будь-яка фізична чи юри­дична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність із передают речей у найм. Наймачами є, зазвичай, фізичні особи, що одержують майно в корис­тування за плату на умовах, передбачених договором.

Предметом договору є рухома річ, що використовується для задоволен­ня побутових невиробничих потреб. При цьому, предмет договору може ви­користовуватися для виробничих потреб, якщо це встановлено договором.

Предмет прокату, зазвичай, має індивідуально-визначені ознаки та є не- споживчим у процесі його використання, тому після закінчення строку дії договору він підлягає поверненню наймодавцеві.

Ніші відносшш прокату регулюються, крім ЦК України, постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження правил побутового обслуго- . вання населення” від 16 травня 1994 р.

Предмет договору прокату передається наймачеві за плату, що вста­новлюється за тарифами наймодавця. Зазвичай, при його одержанні наймач носить наймодавцеві плату за весь строк прокату.

Під час укладання договору наймодавець зобов’язаний надати найма- :ві всю необхідну та достовірну інформацію про предмет, а також норма­тивні документи, якщо вони передбачені виробником і містять правила його використання.

Для деяких видів майна передбачено обмежені строки прокату, що зу- влено тривалістю перебування наймача у встановлених місцях. Так, осо­бам, які проживають у готелях, предмети прокату надаються на строк, що не -ревишує строку їхнього перебування в готелі.

Особливість договору прокату полягає в тому, що наймач має право в ■ т-який час відмовитися від договору та повернути річ наймодавцеві. При і му плата за прокат речі, що сплачена наймачем за весь строк договору, лппуєгься відповідно до тривалості фактичного користування нею.

Іншими особливостями договору є те, що:
 

•  наймач не має права на укладання договору піднайму;
•  наймач не має переважного права на купівлю речі в разі її продажу наймодавцем,
•  капітальний і поточний ремонт речі здійснює наймодавець власний КОШТОМ, ЯКЩО ВІН не доведе, ЩО пошкодження речі сталося з вида наймача.

1. Найм (оренда) земельної ділянки

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються ст.792 ЦК України, Земельним Кодексом України, а також Законом України “Про оренду землі” від 6 жовтня 1998 р. (далі - Закон).

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов’язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений дощ. вором строк у володіння та користування за плату (ч. 1 ст. 792 ЦК Україна

Юридична характеристика договору:

•  двосторонній;
•  консенсуальний;
•  відплатний;
•  строковий.

Елементи договору найму земельної ділянки.

Сторонами договору є наймодавець (орендодавець) та наймач (орен­дар). Орендодавці земельних ділянок визначаються в ст. 4 Закону. Ними мо­жуть бути:

•  власники земельних ділянок - фізичні та юридичні особи (уповно­важені ними особи);
•  сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених за­коном - стосовно земельних ділянок, що перебувають у комуналь­ній власності;
•  районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим - стосовно земель, що перебувають у спільній власності тери­торіальних громад;
•  районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адмі ністрацїї, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України (далі - КМУ) в межах повноважень, визначених законом - стосовно земельних ділянок, що перебувають у держав­ній власності.

Орендарями земельних ділянок можуть бути фізичні і юридичні особи, у тому числі іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні організації та об’єднання, іноземні держави, місцеві держави´адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, КМУ, сільські, селищні, міські ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим (ст. 5 За­кону).
 

 
Об´єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності ломадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

форма договору - договір найму земельної ділянки укладається в письмовій формі і за бажанням одній з сторін може бути посвідчений нота- піально. Типовий договір оренди землі затверджений постановою КМУ від З березня 2004 р.

Договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності після його державної реєстрації, яка проводиться в порядку, встановленому законом. Порядок та органи, що здійснюють державну реєстрацію, визнача­вся постановою КМУ від 25 грудня 1998 року № 2073 “Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі”.

Державна реєстрація договорів оренди землі здійснюється виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастополь­ською міськими державними адміністраціями за місцем розташування зе­мельної ділянки. Забезпечення реалізації договорів покладається на відпо- щдлі державні органи земельних ресурсів: районні відділи земельних ресур­сів; управління (відділи) земельних ресурсів у містах обласного і районного підрорядкування; Київське і Севастопольське міські управління земельних ресурсів.

Істотними умовами договору оренди землі є (ст. 14 Закону):

•  об’єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);
•  строк дії договору оренди;
•  орендна плата з зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її не­сплату;

-        умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

•  умови збереження стану об’єкта оренди;
•  умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;
•  умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

-        існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ді­лянки;

-        визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об’єкта оренди чи його частини;

•  відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов є підставою для відмови в державній реєстрації.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умо- ■н, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов’язань сторін, порядок страхування об’єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об’єкта оренди, проведен­ня меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну *бо припинення дії договору оренди, тощо.

Невід ´ємною частиною договору оренди землі є:
 

•  план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

-        кадастровий план земельної ділянки з відображенням обме»®^ (обтяжень) в її використанні та встановлених земельних сервітут?

•  акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
•  акт приймання-передачі об’єкта оренди.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але може перевищувати 50 років.

Орендна плата за землю — це платіж, який орендар вносить орецдод,,. цеві за користування земельною ділянкою. її розмір, форма і строки внесец. ня встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Внесення орендне плати на майбутній період оренди допускається на термін, не більший одного року. Орендна плата за землю може встановлюватися в таких формах:

•  грошовій;

-        натуральній (за визначеною кількістю чи частиною продукції, щ одержується з орендованої земельної ділянки);

•  відробітковій (надання послуг орендодавцю).

Якщо об’єктом оренди є земельна ділянка, що перебуває в державні або комунальній власності, то орендна плата сплачується виключно в гро. шовій формі (ст. 22 Закону).

Зміст договору становлять права та обов’язки орендодавця та орендаря

Орендодавець має право вимагати від орендаря:

•  використання земельної ділянки за цільовим призначенням;
•  дотримання екологічної безпеки землекористування та збереженні родючості грунтів, додержання державних стандартів, норм і пра­вил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів;
•  дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг; зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого ре­жиму використання земель та територій, які особливо охороняються
•  своєчасного внесення орендної плати.

Орендодавець зобов’язаний:

-        передати в користування земельну ділянку в стані, що відповідає умовам договору оренди;

•  при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;

-        не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орен­дованою земельною ділянкою;

•  відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов’язані з поліпшен­ням стану об’єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;
•  попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земель­ної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити еко­логічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погір­шення стану самого об’єкта оренди.

 
Орендар має право:

_ самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору;

, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законо­давством порядку ЖИТЛОВІ, виробничі, культурно-побутові та Інттгі будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;

_ отримувати продукцію і доходи;

_ здійснювати в установленому законодавством порядку за письмо­вою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

Орендар зобов’язаний: