56. Договір ренти
Договір ренти - це договір, за яким одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник рец. ти взамін цього зобов’язується періодично виплачувати її одержувачеві у формі певної грошової суми чи в іншій формі.
Юридична характеристика договору:
- односторонній (платиш зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту, а одержувач має лише право її отримувати);
- реальний (договір набуває чинності з моменту передачі певного майна платникові ренти)
- відплатний;
- алеаторний (ризиковий).
Договором ренти може бути встановлений обов’язок виплачувати ренту безстроково (безстрокова рента) чи протягом певного строку. У зв’язку з цим відмінність договору ренти від договорів купівлі-продажу, міни та дарування полягає в тому, що обсяг належних одержувачеві рентних платежа є невизначеним, оскільки зобов’язання з виплати ренти діє безстроково «в протягом певного строку.
Договором може бути встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платнику ренти за плату чи безоплатно. Коли договоро встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платиш ренти за плату, то до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про купівлю-продаж Якщо ж майно передасися безоплатно - положення про договір дарування, коли це не су пере чт суті договору ренти.
Сторонами в договорі ренти можуть бути фізичні чи юридичні особи.
Форма договору ренти: договір укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню, а договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягає також державній реєстрації
Форма та розмір ренти. Відповідно до умов укладеного договору, реал виплачується в грошовій формі чи через передання речей, виконання робіт або надання послуг. Безпосередній розмір її встановлюється в догом?´між сторонами. Рента виплачується після закінчення кожного календарно: кварталу, якщо інше не встановлено договором.
Коли за договором здійснюється передання під виплату ренти земель-1’ ділянки чи іншого нерухомого майна, то одержувач ренти набуває права » стави на це майно. Платник ренти має право відчужувати майно, переда* йому під виплату ренти, лише за згодою одержувача ренти. У разі відчуження нерухомого майна іншій особі до неї переходять обов’язки платника ренти.
Виплата ренти може бути забезпечена встановленням обов’язку платника застрахувати ризик невиконання ним своїх обов’язків за договором. За прострочення виплати ренти платник ренти сплачує одержувачеві ренти
проценти.
Договір припиняється після спливу трьох місяців від дня отримання одержувачем ренти письмової відмови платника безстрокової ренти від договору за умови повного розрахунку між ними.
Одержувач безстрокової ренти має право вимагати розірвання договору ренти в разі, якщо:
_ платник безстрокової ренти прострочив її виплату більш як на один рік;
_ платник безстрокової ренти порушив свої зобов’язання щодо забезпечення виплати ренти;
- платник безстрокової ренти визнаний неплатоспроможним або виникли інші обставиші, що явно свідчать про неможливість виплати шш ренти в розмірі та в строки, встановлені договором.
Розрахунки між сторонами в разі розірвання договору провадяться залежно від того, чи майно було передано у власність платника ренти за плату чи безоплатно.
Якщо майно було передано у власність платника ренти за плату, то одержувач ренти має право вимагати від нього виплати річної суми ренти та вартості переданого майна. Коли майно було передано у власність платника ренти безоплатно, то при розірванні договору одержувач має право вимагати від нього виплати річної суми ренти.