За договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язуєгьсі в разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій сторо­ні (страхувальникові) чи іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхов платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України, ст. 16 За­кону України «Про страхування (далі - Закон)).
 

 
Юридична характеристика договору страхування:

_ двосторонній;

_ реальний - набуває чинності з моменту внесення першого страхово­го платежу, якщо інше не передбачено договором;

_ відплатний - оскільки страхувальник сплачує страхову премію, а страховику разі настання страхового випадку здійснює страхову ви­плату;

- алеаторний (ризиковий) - це договір на ризик, тобто при укладенні договору сторони не можуть чітко визначити межі виконання своїх обов’язків, а втрата чи збагачення однієї зі сторін залежать від ви­падку.

Сторонами договору страхування є страховик і страхувальник. До кола учасників договору належать застрахована особа, вигодонабувач, страховий агент і страховий брокер.

Страховик - це особа, яка бере на себе ризик загибелі майна, пошко­дження здоров’я чи смерті застрахованого та зобов’язана при настанні пев­них подій сплатити визначену суму страхувальнику чи іншійуправомоченій особі.

Відповідно до сг. 2 Закону, страховиками визнаються фінансові устано­ви, створені у формі акціонерних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю, згідно з Законом України “Про господарські товариства”, зважаючи на особливості, передбачені цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяль­ності. Ці ліцензії в Україні видає Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг України.

Страхувальник - це особа, яка страхує себе, своє майно чи третіх осіб та їхнє майно від настання певних подій. Страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні громадяни, котрі уклали з ними договори стра­хування чи є такими відповідно до законодавства.

Застрахована особа - це фізична особа, життя чи здоров’я якої застрахо­вані за договором особистого страхування або страхування відповідальності.

Вигодонабувач - це особа, на користь якої страхувальником укладено договір страхування.

Страховики можуть здійснювати страхову діяльність через страхових посередників: страхових брокерів і страхових агентів.

Страхові брокери - юридичні особи чи громадяни, що зареєстровані у встановленому порядку як суб’єкти підприємницької діяльності та здійсню­ють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу в страхуванні як страхувальник.

Страхові агенти - громадяни чи юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика й виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одерядтоть страхові платежі, виконують ро­бота, пов’язані зі здійсненням страхових виплат і страхових відшкодувань.
 

 
Істотні умови договору страхування:

•  предмет договору;
•  страховий випадок;

-         розмір грошової суми, у межах якої страховик зобов’язаний провес- ти виплату в разі настання страхового випадку (страхова сума);

•  розмір страхового платежу та строки його виплати;

-         строк договору й інші умови, визначені актами цивільного законо­давства.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, щ0 не суперечать законодавству України, пов’язані:

•  із життям, здоров’ям, працездатністю та додатковою пенсією стра хувальника чи застрахованої особи (особисте страхування);
•  володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування);
•  відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі чи ц майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування від. повідальності).          *

Форма договору страхування - письмова. У разі недотримання письмо­вої форми такий договір є нікчемним. Договір страхування може укладатися через видання страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката), що є підтвердженням факту його укладання.

Зміст договору страхування становлять права та обов’язки сторін.

Страховик зобов’язаний (ст. 988 ЦК України):

•  ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; повідомити страхувальнику відомі йому обставини, що мають сут­тєве значення для визначення ймовірності настання страхового ви­падку та розміру можливих збитків від його настання;
•  протягом двох робочій днів, як тільки стане відомо про настання страхо­вого випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних докумен­тів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові;

•        у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату в строк, встановлений договором;

•  відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання чи зменшення збитків, якщо це встановлено договором;
•  за заявою страхувальника в разі здійснення ним заходів, які змен­шили страховий ризик, або в разі збільшення вартості майна, пере­укласти з ним договір страхування;

•        не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом.

Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування), сплачуючи страхувальни­кові неустойку (штраф, пеню), розмір якої визначається умовами договор) страхування.

ppfOBTPiJl ЗОБОВЧЯЗАННЯ                                                                                                                                                    ISS

Страхувальник зобов’язаний (ст. 989 ЦК України):

. своєчасно вносиш страхові платежі (внески, премії) в розмірі, вста­новленому договором;

. при укладанні договору надати страховикові інформацію про всі ві­домі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки стра­хового ризику, та надалі інформувати його про будь-які зміни стра­хового ризику;

. при укладанні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об’єкта, який страху­ється;

. вживати заходів щодо запобігання збиткам, завданим настанням страхового випадку, та їх зменшення;

• повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, встановлений договором.

Перелік обов’язків, передбачених законодавством, не є вичерпним, тому сторони за згодою можуть встановлювати й інші.

Із метою стимулювати належне виконання зазначеній зобов’язань зако­нодавство визначає обставини, що надають право страховику відмовити у виплаті страхового відшкодування (ст. 26 Закону, ст. 991 ЦК України):

•  навмисні дії страхувальника чи особи, на користь якої укладено до­говір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. За­значена норма не поширюється на дії, пов’язані з виконанням ними громадянського чи службового обов’язку, вчинені в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або щодо захисту майна, життя, здоров’я, честі, гідності та ділової репутації;
•  вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадну;
•  подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об’єкт страхування чи про факт настання страхового випадку;
•  одержання страхувальником повного відшкодування збитків за до­говором майнового страхування від особи, яка їх завдала;
•  несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку чи створення страховикові перешкод при визначенні обставин, характеру та розміру збитків;
•  інші випадки, передбачені законодавством України.

Відповідно до ст. 998 ЦК України, договір страхування є нікчемним або зізнається недійсним у випадках, встановлених ЦК України. Також договір страхування визнається судом недійсним, якщо:

1.  його укладено після настання страхового випадку;
2.  об’єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації.

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується в*, нити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дг Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні й обов’язки довірителя (ч. 1 ст. 1000 ЦК України).

БРАНІЛЬ О.Г., ПИЛИПЕНКсі г ------ ——ІА