перевезення вантажу. Підстави звільнення перевізника від відповідальності

У разі порушення зобов’язань, які випливають із договору перевезен­ня, сторони несуть відповідальність, встановлену за їхньою домовлешстн якщо інше не встановлено ЦК України, іншими законами, транспортна*1 кодексами (статутами).

Перевізник за ненадання транспортного засобу для перевезення ванта­жу, а відправник за ненадання вантажу чи невикористання наданого трав-

оргн°го засобу з інших причин несуть відповідальність, встановлену до­бром, якщо інше не встановлено транспортними кодексами (статутами). Перевізник і відправник вантажу звільняються від відповідальності, якщо ^надання транспортного засобу чи невикористання наданого транспортно- засобу сталося не з їхньої вини, зокрема, в разі припинення (обмеження) .„ввезення вантажу в певних напрямках, встановленого у випадках і по­рядку, передбачених транспортними кодексами (статутами) (ч. 2 ст. 921 ЦК України).

Крім того, цивільне законодавство передбачає відповідальність пере­візника за такі порушення:

. за прострочення доставки вантажу - перевізник зобов’язаний від­шкодувати другій стороні збитки, завдані порушенням строку пере­везення, якщо інші форми відповідальності не встановлено догово­ром, транспортними кодексами (статутами) (ст. 923 ЦК України);

• за втрату, нестачу, псування чи пошкодження вантажу - переві­зні« відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування чи пошкодження вантажу сталися внаслідок об­ставин, яким перевізник не міг запобігти й усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування чи пошкодження прийнятого до перевезення вантажу в розмірі фактич­ної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 ЦК України).

Таким чином, транспортні статути та кодекси закріплюють принцип відповідальності за вину. Перевізник несе майнову відповідальність за не- збереження вантажу не тільки в процесі його транспортування, але й в пері- ; перебування його у віданні перевізника на станції відправлення.

Відповідно до транспортного законодавства, відповідальність настає, іу.що перевізник не доведе, що втрата, нестача, псування чи пошкодження сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти й усунення шк від нього не залежало, тобто з незалежних від нього причин. Такими обставинами можуть бути:

•  вина вантажовідправника чи вантажоодержувача;
•  особливі природні властивості перевезеного вантажу;

-       нестача тари чи упаковки, що зовні не могли бути помічені при при­йманні вантажу до перевезення;

-       застосування тари, що не відповідає властивостям вантажу чи встанов­леним стандартам, за відсутності слідів ушкодження тари в дорозі;

•  здавання вантажу до перевезення без зазначення в накладній його осо­бливих властивостей, що вимагають певних умов і запобіжних заходів для зберігання вантажу під час перевезення чи збереження тощо.

За цими обставинами діє презумпція винуватості перевізника. Відсут- «сть вини (тобто наявність одній´з названих обставин) має доводити пере- ізник.
 

 
Транспортне законодавство передбачає обставини, що звіпьнящ. перевізника від відповідальності за порушення договірних зобов’язав Ці обставини однотипні при перевезеннях усіма видами транспорту, tv´перевізник звільняється від відповідальності за недостачу, пошкодження^ псування вантажу, якщо:

•  вантаж прибув у справному транспортному засобі з непорущенщ^ пломбами відправника;
•  вантаж супроводжував експедитор або представник вантажовід. правника чи Вантажоодержувача;
•  недостача вантажу не перевищує норм природних витрат;
•  недостача вантажу не перевищує допустимого розходження при ви- значенні його маси;
•  вологість вантажу перевищувала допустиму норму;
•  вантаж зіпсувався, оскільки відправник завантажив вантаж у непід. готовлений, неочшцений транспортний засіб, який сам же й розван­тажував;
•  вантаж був зданий до перевезення без зазначення його особливос­тей, що зумовлюють особливі вимоги до перевезення;
•  швидкопсувний вантаж зіпсувався, але перевізник дотримувався ре- жиму перевезення, а строк перевезення не перевищував допустимо­го тощо.