За договором про спільну діяльність сторони (учасники) юбов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнен­ня певної мети, що не суперечить законові.

Юридична характеристика договору:

•  двосторонній,
•  консенсуальний.

Спільна діяльність може здійснюватися двома способами:

•  шляхом об’єднання вкладииків-учасників (просте товариство)´,
•  без об’єднання вкладників-учасників.

 
Умови договору про спільну діяльність, координація спільних ДІЙ учас. ників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного дд, спільної діяльності майна, покриття витрат і збитків учасників, їхня участь у результатах спільних дій та інші визначаються за домовленістю сторц якщо інше не встановлено законом про деякі види спільної діяльності (ст

1131 ЦК України).

Форма договору про спільну діяльність - письмова.

Договір про спільну діяльність може здійснюватися у вигляді ДОГОВО­РУ простого товариства, за яким сторони (учасники) беруть зобов’язання об’єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибулу чи за­для досягнення іншої мети.

Предметом договору простого товариства є спільна діяльність для до­сягнення спільної встановленої мети.

Сторонами за договором простого товариства можуть бути фізичні та юридичні особи. Якщо договір укладається для здійснення підприємниць­кої діяльності, то сторонами є лише суб’єкти підприємницької діяльності та

комерційні організації.

Істотною умовою договору простого товариства є умова про об’ ртшаидд

вкладів його учасників. Вкладом учасника вважається все те, що він вно­сить у спільну діяльність (спільне майно), зокрема грошові кошти, інше май­но, професійні й інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація і ділові зв´язки. Вклади учасників є рівними за вартістю. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками (ст. 1133 ЦК

України).

У свою чергу, спільне майно учасників простого товариства складаєть­ся з:

•  внесеного учасниками майна, яким вони володіли по праву влас­ності;
•  виробленої в результаті спільної діяльності продукції та одержаних

від такої діяльності плодів і доходів;

-  вкладу, що належить одному з учасників (або іншій особі) та ви­користовується в спільних інтересах усіх учасників.

Строк дії договору визначається досягненням мети.

Зміст договору простого товариства становлять права та обов’язки

учасників.

Права та обов’язки учасників простого товариства:

•  участь в управлінні діяльністю товариства;
•  участь у веденні спільних справ, зокрема, кожний учасник має пра­во діяти від імені всіх учасників, якщо договором не встановлено, що ведення справ здійснюють певні учасники чи спільно всі учас­ники договору. Повноваження учасника перед третіми особами по- свідчуюгься довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства;
•  право володіти, користуватися та розпоряджатися майном товари­ства;
•  кожний учасшік договору простого товариства має право ознайом­люватися з усіма документами щодо ведення спільних справ учас­ників;
•  право на інформацію (ст. 1136 ЦК України);
•  внесення вкладу (матеріальних, нематеріальних благ: знань, нави­чок, умінь, ділової репутації, ділових зв’язків);
•  ведення спільної діяльності (через особисту участь, внесення вкла­ду, внесення майна).

Договір простого товариства пріїпншіється в разі:

•  визнання учасника недієздатним, безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників;
•  оголошення учасника банкрутом, якщо домовленістю між учасни­ками не передбачено збереження договору щодо інших учасників;
•  смерті фізичної особи-учасника чи ліквідації юридичної особи- учасника договору простого товариства, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо іїппих учас­ників або заміщення учасника, який помер (ліїевідованої юридичної особи), його спадкоємцями (правонаступниками);
•  відмови учасника від подальшої участі в договорі простого товари­ства чи розірвання його на вимогу одного з учасників, якщо домов­леністю між учасниками не передбачено збереження договору щодо іїшшх учасників;
•  спливу строку договору простого товариства;
•  виділення частки учасника на вимогу його кредитора, якщо домов­леністю між учасниками не передбачено збереження договору щодо іїшшх учасників;
•  досягнення мети товариства чи настання обставин, за яких воно ста­ло неможливим (ст. 1141 ЦК України).

Відповідальність учасників простого товариства:

•  якщо договір простого товариства був укладений для ведення під­приємницької діяльності, то учасники товариства відповідають со­лідарно за всіма зобов’язаннями незалежно від підстав їх виник­нення;
•  коли договір простого товариства не пов’язаний з підприємницькою діяльністю, то кожний учасшік відповідає всім своїм майном пропо­рційно вартості його вкладу в спільне майно;
•  якщо зобов’язання щодо відшкодування шкоди виникло поза дого­вором, наприклад, унаслідок завдання шкоди товариством, то учас­ники несуть солідарну відповідальність;
•  у разі, якщо договір простого товариства не був пригашений за зая­вою учасника про відмову від подальшої в ньому участі чи в разі ро-

 
зірвання договору на вимогу одного з учасників, то учасник, участь якого в договорі припинилася, відповідає перед третіми особами за спільними зобов’язаннями, які виникли в період його участі в до. говорі;

порядок відшкодування витрат і збитків, пов’язаних із спільною ді. яльністю учасників, визначається за домовленістю між ними.