За договором факторингу (фінансування під відступлення права гро­шової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов´язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової ви­моги до третьої особи (боржника), (ст. 1077 ЦК України).

Юридична характеристика договору:

•  двосторонній;
•  реальний (якщо агент (фактор) передає грошові кошти), або консен­суальный (якщо агент зобов´язується передати грошові кошти);
•  відіглатний.

Сторонами договору факторингу є фактор і клієнт.

Фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Клієнтом може бути фізична чи юридична особа, що є суб’єктом під­приємницької діяльності.

Предметом договору може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, що виникне в май­бутньому (майбутня вимога) (ст. 1078 ЦК України).

Відповідно до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 р. до фінансової послуги факто­рингу відноситься сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів):

1.  фінансування клієнтів - суб’єктів господарювання, які уклали д0. говір, з якого випливає право грошової вимоги;
2.  набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі пра. ва вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників - суб’єктів господарювання за договором, на якому базується таке відсту. плення;
3.  отримання плати за користування грошовими коштами, надани­ми у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відсту. плення.

Отже, метою договору факторингу є отримання клієнтом грошових ко­штів за рахунок відступлення права вимоги.

Особлива увага в договорі факторингу приділяється визначенню його ціни, що складається з вартості відступленої вимоги клієнта до боржника, з урахуванням винагороди фактора Визначаючи ціну договору фактором враховуються та беруться до уваги наступні обставини: стабільність фінан­сового становища клієнта та його боржника; спосіб здійснення платежу за договором; час настання платежу; обсяг вимог, переданих клієнтом факто­рові тощо.

Форма договору факторингу повинна відповідати формі правочину відповідно до якого здійснюється заміна кредитора у зобов’язаннях (цесія). Договір факторингу може укладатися в письмовій формі, а у встановлених випадках - письмовій формі з державною реєстрацією.

Права й обов’язки фактора:

•  набуває прав на всі суми, котрі фактор одержить від боржника в ре­зультаті пред’явленої до нього вимоги;
•  фактор зобов’язаний надати клієнтові звіт і передати суми, що пе­ревищують суму боргу клієнта, який забезпечений відсту плешим права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором;
•  у разі потреби прийняти від клієнта необхідну документацію дм ведення бухгалтерського обліку операцій клієнта;
•  надати клієнтові інші фінансові послуги, пов´язані з грошовими ви­могами, що є предметом відступлення (забезпечити поруку за зго­дою клієнта, здійснити облік виписаних на нього векселів тощо).

Обов’язки клієнта:

•  відступити факторові право грошової вимога, що є предметом до­говору;
•  нести відповідальність за недійсність грошової вимога (клієнт по­винен мати відповідне суб’єктивне право на момент виконанні відступлення; на момент передання права югієніу не повинні бути відомі будь-які обставиші, внаслідок яких боржник має право не ви­конувати відступлену вимогу).

Права та обов’язки боржника:
 

 
. здійснити платіж факторові за умови, якщо він одержав письмове повідомлення від клієнта чи фактора про відступлення права грошо­вої вимоги факторові;

•  має право вимагати від фактора надання в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові дійсно ста­лося. Якщо фактор не виконає цього обов’язку, то має право здій­снити платіж клієнтові на виконання свого обов’язку перед ним;
•  має право вимагати повернення сум фактором, якщо той не виконав свого зобов’язання передати клієнтові грошові кошти, пов’язані з відступленням права грошової вимоги, або передав йому грошові кошти, знаючи про порушення клієнтом зобов’язання перед борж­ником, пов’язаного з відступленням права грошової вимоги (ст. 1086 ЦК України).