84. Загальні положення про розрахунки
Форма розрахунків - це різновид зобов’язання клієнта та банку, що його обслуговує з приводу здійснення (отримання) безготівкового платежу. Розрахунки провадяться через банківські установи (банки), у яких юридичні чи фізичні особи мають рахунки (особи, які здійснюють розрахунки, мо- ауть робити це через банки, у якій вони не мають своїх рахунків). Порядок здійснення безготівкових розрахунків регулюється ЦК України, законами та банківськими правилами.
Розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися в готівковій або безготів- ітвій формі за допомогою розрахункових документів в електронній чи па- горовій формі.
Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю ізичних осіб, пов’язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Вони можуть провадитися між цими особами також готівкою, якщо інше не встановлено законом (ст. 1087 ЦК України).
Сторонами в розрахункових відносинах є банк та клієнт.
Види безготівкових розрахунків:
- розрахунки із застосуванням платіжних доручень;
- розрахунки за акредитивом;
- розрахунки за інкасовими дорученнями;
- розрахунки із застосуванням розрахункових чеків;
- інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.