За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчу­жу вач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру чи їхню частину, інше нерухоме або рухоме майно, що має значну цінність, набувач зобов’язується забезпечувати відчужувана утриманням і (чи) доглядом довічно.

Юридична характеристика договору довічного утримання (догляду):

•  односторонній (за договором відчужу вач наділяється правами, а на набувача покладаються обов’язки);
•  реальний (договір вважається укладеним із моменту передачі майна, що є його предметом, - житлового будинку, квартири чи їх частини, іншого нерухомого або рухомого майна, що має значну цінність);
•  відплатний (набувач майна зобов’язаний забезпечувати утримання й (або) догляд відчужувана взамін на отримане майно);
•  алеаторний (ризиковий).

 
Предмет договору - житловий будинок, квартира чи їх частина, інще нерухоме або рухоме майно, що має значну цінність.

Сторони в договорі: відчужувач (це може бути фізична особа незале*. но від її віку та стану здоров’я) і набувач (повнолітня дієздатна фізична чц юридична особа).

Цивільний кодекс України припускає наявність декількох набувачів (ф|. зичних осіб) за договором. У такому разі вони стають співвласниками майва на праві спільної сумісної власності.

Договір довічного утримання (догляду) може бути укладений відчужу, вачем на користь третьої особи.

Форма - письмова нотаріально посвідчена, а при передачі набувачеві у власність нерухомого майна - договір підлягає державній реєстрації.

Істотною умовою договору довічного утримання (догляду) є визна­чення всіх видів матеріального забезпечення, а також усіх видів догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача. Так, на набу. вача покладається обов’язок здійснення систематичного матеріального за­безпечення відчужувана, через надання в натурі житла, харчування, догм- ду та необхідної допомоги. Усі способи забезпечення в натурі підлягають обов’язковій конкретизації власне в договорі.

Водночас цивільне законодавство передбачає один із видів матеріаль­ного забезпечення, що покладається на набувача, - здійснення щомісячної виплати відчужувану певної грошової суми. Зазначене забезпечення підля­гає грошовій оцінці (така оцінка підлягає індексації в порядку, встановлено­му законом).

Із огляду на те, що набувач зобов’язаний доглядати відчужувана дові­чно, тобто до його смерті, строк договору є невизначеним.

На набувача, що отримав від відчужувана майно у власність, поклада­ється заборона на здійснення будь-яких дій щодо розпорядження. Зокрема, набувач не має права до смерті відчужувана продавати, дарувати, мівдга майно, передане за договором довічного утримання (догляду), укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на під­ставі іншого правочину. Проте втрата (знищення), пошкодження майна, як було передане набувачеві, не є підставою для припинення чи зменшення об­сягу його обов’язків перед відчужу вачем, що вказує на ризиковий для на­бувача зміст цього договору.

На майно, передане набувачеві за договором довічного утримання (до­гляду), не може бути звернено стягнення протягом життя відчужувана

На набувача може покладатися обов’язок щодо забезпечення відчуяу- вача або третьої особи житлом у будинку (квартирі), переданому йому за договором. При цьому в договорі має бути конкретно визначено ту частину помешкання, у якій відчужувач має право проживати.

Одним з обов’язків набувача є вчинення дій щодо поховання відчуяу- вача в разі його смерті, навіть якщо це не було передбачено договором до­вічного утримання (догляду). Якщо частіша майна відчужувана переш*

ДОГОВІРНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

до його спадкоємців, то виграти на його поховання мають бути справедливо Розподілені між ними та набувачем.

Цивільне законодавство дозволяє здійснення заміни набувача за дого­вором довічного утримання (догляду), якщо за обставин, які будуть визна- иі поважними, він не зможе виконувати покладені на нього обов’язки. У ТФФму разі обов’язки набувача можуть бути передані за згодою відчужува- цз членові сім’ї набувача чи іншій особі за її згодою. Відмова відчужувана в наданні згоди на передання обов’язків набувача за договором довічного утримання (догляду) іншій особі може бути оскаржена до суду. При цьому суд бере до уваги тривалість виконання договору й інші обставини, що ма­буть істотне значення.

Відповідно до мети та змісту договору довічного утримання (догляду) його дія припиняється зі смертю відчужувана.

у разі ж смерті набувача його обов’язки переходять до тих спадкоємців, до яких перейшло право власності на майно, що було передане відчужу- вачем. Якщо таких спадкоємців немає чи вони відмовилися від прийняття иайна, переданого відчужу вачем, то останній набуває права власності на це кайно. Це також є однією з підстав припинення договору довічного утри­мання (догляду).

За рішенням суду договір може бути припинений на вимогу:

•  відчужувана або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання чи неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини;
•  набувача

Якщо ж відбувається розірвання договору у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов’язків, згідно з договором (ухи- лшя від здійснення щомісячних грошових виплат; відмова від фінансу­вання лікування та здійснення догляду за хворим відчужу вачем тощо), то відчужувач набуває права власності на майно, яке він передає, і має пра- п вимагати його повернення. Усі понесені до цього набувачем витрати на утримання й (або) догляд відчужувана поверненню не підлягають.

У разі розірвання договору у зв’язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем із підстав, які мають істотне значення, суд може за- лшшти за ним право власності на частину майна, зважаючи на тривалість су, протягом якого він належно виконував свої обов’язки.