За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізши) зобов’язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначен­ня, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призна­чення та видати його особі, що має право на одержання багажу, пасажир же зобов’язується сплатити встановлену плату за проїзд, а в разі зпядяин« батану - також за його провезення (ч. 1 ст. 910 ЦК України).

Юридична характеристика договору:

•  двосторонній;
•  відплатний;
•  консенсуальний - договір перевезення пасажира;
•  реальний - договір перевезення багажу;
•  публічний - коли використовується транспорт загального користу­вання.

Сторонами договору є перевізник - транспортна організація, що вико­нує функції громадського візника та зобов’язання здійснювати перевезеш і пасажир - фізична особа.

Форма договору - усна (при попередньому продажі квитка) та через конкпюдентну дію (посадка пасажира при подачі транспортного засобу). Укладання договору перевезення пасажира підтверджується видачею квит-

а договору перевезення багажу - багажною квитанцією, форми яких вСгаяовлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів) (ч. 2 сг. 910

ц с України).

Істотна умова договору - його предмет - послуга з доставки пасажира „о пункту призначення.

За перевезення пасажирів і багажу стягується провізна плата в роз- ■рі; що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено * або іншими нормативно-правовими актами.

Плата за перевезення пасажирів і багажу, що здійснюється транспор­та загального користування, визначається за домовленістю сторін, якшп на не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядіу. Пільгові умови перевезення пасажирів і багажу транспортом загального ко­кетування можуть встановлювати організація, підприємство транспорту за їхній рахунок або коштом відповідного бюджету у випадках, встановлених законом та іншими нормативно-правовими актами.

Зміст договору - права й обов’язки сторін.

Пасажир зобов’язаний:

_ сплатити за проїзд (ч. 1 ст. 910 ЦК України);

-        дотримуватися громадського порядку, правил користування тран­спортними засобами;

-        дбайливо ставитися до майна транспортної організації.

Пасажир має право (ст. 911 К України):

-        одержати місце в транспортному засобі, згідно з придбаним квит­ком;

-        провозити із собою безоплатно одну дитину віком до шести років без права окремого місця;

-        купувати для дітей віком від шести до чотирнадцяти років дитячі квитки за пільговою ціною;

-        перевозити із собою безоплатно ручну поклажу в межах норм, вста­новлених транспортними кодексами (статутами);

•  зробити не більше від однієї зупинки в дорозі з подовженням строку чинності проїзних документів (квитка) не більше, ніж на десять діб, а в разі хвороби - на весь час хвороби;
•  відмовитися від поїздки, повернути квиток і одержати назад повну або часткову вартість квитка - залежно від сгроіу здавання квитка згідно з правилами, встановленими транспортними кодексами (ста­тутами);
•  отримувати повну та своєчасну інформацію про час і місце відправ­лення транспортного засобу за вказаним у транспортному докумен­ті (квитку) маршрутом.

Перевізник зобов’язаний:

-        перевезти пасажира до пункіу призначення (ч. 1 ст. 910 ЦК України);

-        доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу (ч. 1 ст. 910 ЦК України);

•  повернути пасажіфу провізну плату в разі відмови пасажира від перевезення з причини затримки відправлення транспортно^ засобу(ч. 2 ст. 922 ЦК України);
•  відшкодувати пасажирові завдані збитки, якщо поїздка пасажира з пункту пересадки не відбулася внаслідок запізнення транспортну засобу, що доставив його до цього пункту (ч. З ст. 922 ЦК України)