Розрахунковий чек - це документ (цінний папір), що містить нічим не

обумовлене письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) банку переказати вказану в ньому грошову суму одержувачеві (чекодержателю).

Учасники чекових правовідносин:

•  чекодавець (боржник за будь-яким зобов’язанням);
•  платник (банк);

-         чекодержатель (кредитор за будь-яким зобов’язанням або призна чена ним особа).

Реквізити чека:

•  найменування;
•  доручення платнику виплатити встановлену суму;
•  найменування платника;
•  визначення валюти платежу ;
•  визначення дати та місця складання чека;
•  підпис особи, яка видала чек, - чекодавця.

Відсутність будь-якого реквізита чека чи внесення виправлень до ньо­го визначає недійсність чека Він як цінніш папір може бути іменним (не підлягає передачі), ордерним і на пред’явника. Можливе передання прав на підставі чека (індосамент) на користь будь-якої особи, власне чекодавця та­кож (чек власному наказу). Передавальній напис ставиться на чеку (йоге звороті) чи на приєднаному листі (алонжі). Індосамент має всі права, що
 

 
випливають із чека. Платіж за чеком може бути гарантований повністю або частково (через аваль). Авалістом (поручителем) за чеком може бути будь- хто, окрім платника. Пред’явлення чека до платежу можливе через його без­посереднє передання банкові-платникові, а також у порядку інкасування (ст ц04 ЦК України).

У разі відмови платника в оплаті чека чекодержатель має право пред’явити позов до суду. Чекодержатель має право вимагати, крім оплати вуми чека, відшкодування своїх витрат на одержання оплати, а також про­центів.