Юридична характеристика договору:

-         двосторонній;

-         консенсуальний;

-         як оплатний, так і безоплатний´,

-         фідуціарний - заснований на взаємній довірі сторін.

Сторонами в договорі доручення є довіритель і повірений. Ними іщ.

жуть бути фізичні та юридичні особи. До фізичних осіб - як до довірителі» так і до повірених - висуваються вимоги щодо їхньої повної дієздатності

При комерційному представництві повіреним може бути громадянка- підприємець або комерційна організація, тобто суб’єкти підприємниць: діяльності.

Предмет договору - вчинення юридичних дій, пов’язаних із надань.: нематеріальних посередницьких послуг (підписання документів, вчине. правочинів, приймання товарів і робіт, організація та ведення претензійно, роботи).

Зміст доручення - чітко визначені юридичні дії, що їх належить вчи­нити повіреному. Дії мають бути правомірними, конкретними та здійснен­ними.

Форма договору доручення підпадає під загальні правила про форму правочинів.

Строк договору доручення визначається характером доручення та мок встановлюватися точною календарною датою чи проміжком часу, протягом якого воно має бути виконане. Сірок його дії залежить від строку дії дові­реності чи іншого документа, що підтверджує правомочності повіреного, не може його перевищувати.

Обов’язки повіреного:

•        вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення (ч. 1 а 1004 ЦК України);

•        особисто виконати дане йому доручення (ч. 1 ст. 1005 ЦК України),

•        повідомляти довірителеві на його вимоіу всі відомості про хід ви­конання його доручення (ст. 1006 ЦК України);

•  після виконання доручення чи в разі припинення договору до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк ям: не закінчився, та надати звіт про виконання доручення й виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення (ст. 1006 ЦК України);

•        негайно передати довірителеві все одержане у зв’язку з виконанню доручення (ст. 1006 ЦК України).

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ                                                                                                                                          187

Повірений має право:

. на плату за виконання свого обов’язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 1002 ЦК України);

. відступити від змісту доручення в таких випадках:

•  якщо цього вимагають інтереси довірителя та повірений не міг попередньо його запитати чи не одержав у розумний строк від­повіді на свій запит (повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим);
•  якщо повіреному, що діє як комерційний представник, довірите­лем надано право відступати в інтересах довірителя від змісту доручення без попереднього запиту про це (комерційний пред­ставник повинен у розумний строк повідомити довірителя про до­пущені відступи від його доручення, якщо інше не встановлено договором) (ст. 1004 ЦК України).

•  передати виконання доручення іншій особі (замісникові):

•  якщо це передбачено договором;
•  якщо повірений був вимушений до цього обставинами з метою охорони інтересів довірителя (ч. 1 ст. 1005 ЦК України);

Обов’язки довірителя:

•  видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, перед­бачених договором доручення (ч. 1 ст. 1007 ЦК України);
•  забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання до­ручення;
•  відшкодувати повіреному витрати, пов’язані з виконанням доручен­ня (ч. 2 ст. 1007 ЦК України);
•  негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв’язку з ви­конанням доручення (ч. З ст. 1007 ЦК України);
•  виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить (ч. 4 ст. 1007 ЦК України).

Довіритель має право:

•  у будь-який час відхилити замісника, якого обрав повірений (ч. 2 ст. 1005 ЦК України);
•  в односторонньому порядку змінити чи скасувати свої вказівки або на­дати повіреному нові інструкції про порядок виконання доручення;
•  вимагати надання всіх відомостей про хід виконання доручення, пе­ре дання всього одержаного у зв’язку з виконанням доручення, на­дання звіту та виправдних документів, які підтверджують зроблені виграти.

Договір доручення припиняється (ст. 1008 ЦК України) на загальних підставах його припинення, а також у разі:

•  відмови довірителя від договору;
•  відмови повіреного від договору;

•  смерті довірителя чи повіреного;

-         дичнямня довірителя або повіреного недієздатним, обмеження ЙОГО цивільної дієздатності чи визнання безвісно відсутнім;

•  ліквідації юридичної особи.