Підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні без права на цей Прапор -

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян або арештом на строк до шести місяців.

             Об’єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують порядок викорис­тання державних символів України, а саме Державного Прапора України на річкових або морських суднах.

Цей порядок регулюється п. 5 ст. 3 Положення про Державний Прапор Української РСР, затвердженого Указом Президії ВРУ від 6 квітня 1981 р. (ВВРУ. РСР. - 1981. - № 25. - Ст. 375; 1984. - № 37. - Ст. 753).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Женевської конвенції «Про відкрите море» від 29 квітня 1958 р. судна повинні плавати під прапором тільки однієї держави і не можуть змінити свій пра­пор під час плавання або стоянки при заходженні в порт, крім випадків дійсного пере­ходу права власності або зміни реєстрації (ВВРУ. - 1962. - № 46. - Ст. 467).

Підстави і порядок отримання права на плавання під Державним Прапором Укра­їни визначаються статтями 26-34 КТМ від 23 травня 1995 р. № 176/95-ВР (ВВРУ. - 1995. - № 47-52 - Ст. 349; 1998. - № 2. - Ст. 5). Право плавання під Державним Прапором України має судно, яке є державною власністю або перебуває у власності фізичної особи - громадянина України, а також юридичної особи в Україні, заснованої виключно українськими власниками, або судном, яке перебуває у цих осіб на умовах договору бербоут-чартеру (ч. 3 ст. 32 КТМ). Державний Прапор України може бути піднятий на морських і річкових суднах з моменту їх реєстрації в Державному судно­вому реєстрі України або Судновій книзі України після видачі свідоцтва про право плавання під Державним Прапором України (судновий патент або судновий білет). По­рядок ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України затвер­джено Постановою КМУ від 26 вересня 1997 р. № 1069 (ОВУ. -1997. - № 40. - Ст. 25; 1999. - № 13. - Ст. 519; 2004. - № 30. - Ст. 2016; 2006. - № 10. - Ст. 621; 2008. - № 82. - Ст. 2759; 2011. - № 61. - Ст. 2435; № 93. - Ст. 3374; 2012. - № 17. - Ст. 619).

             Предметом злочину є Державний Прапор України (див. п. 4 коментаря до ст. 338 КК).

             З об’єктивної сторони злочин виявляється в незаконному піднятті Державного Прапора України на річковому або морському судні, що не має права на використання такого прапора. Зокрема, підняття Державного Прапора України є незаконним, якщо він піднятий на іноземному торговельному чи іншому судні, яке знаходиться в тери­торіальних водах України, або на українських морських чи річкових суднах без на­лежного права на такий прапор.

             Місце вчинення злочину - річкове або морське судно. Це самохідна чи несамо­хідна плавуча споруда, що використовується для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибного чи іншого морського промислу, розвідки і добування корисних копалин, рятування людей і суден, що зазнають лиха на морі, буксирування інших суден чи плавучих об’ єктів, здійснення гідротехнічних робіт чи піднімання майна, що затонуло у морі, для несення спеціальної державної служби (охорона про­мислів, санітарна і карантинна служби, захист моря від забруднення тощо), для науко­вих навчальних і культурних цілей, для спорту чи інших потреб (ст. 15 КТМ).

             Злочин вважається закінченим з моменту незаконного підняття Державного Прапора України.

             Суб’єктивна сторона злочину - прямий умисел.

             Суб’єкт злочину - будь-яка особа, якій виповнилося шістнадцять років.