Стаття 352. Умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок
Умисне знищення або пошкодження майна, що належить службовій особі чи громадянинові, який виконує громадський обов’язок, у зв’язку з їхньою службовою чи громадською діяльністю, а також вчинення таких дій щодо їх близьких родичів -
караються штрафом від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до чотирьох років.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.
Предметом злочину може бути як рухоме, так і нерухоме майно (див. коментар до розд. VI КК), яке є власністю службової особи або громадянина, який виконує громадський обов’язок, чи їх близьких родичів.
Майно має бути цінним, інакше, відповідно до ч. 2 ст. 11 КК, його знищення або пошкодження не є злочином. Разом з тим знищення або пошкодження навіть мало
цінного майна, вчинене загальнонебезпечним способом, утворює склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 352 КК.
Потерпілими від злочину можуть бути службова особа чи громадянин, який виконує громадський обов’язок (про їх поняття див. коментар до ст. 350 КК), а також їх близькі родичі (про їх поняття див. п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК).
Об’єктивна сторона злочину характеризується: а) суспільно небезпечними діями, спрямованими на знищення чи пошкодження майна; б) суспільно небезпечними наслідками у вигляді майнової шкоди; в) причинним зв’язком між ними. Про поняття знищення та пошкодження майна див. коментар до ст. 194 КК.
Способи знищення чи пошкодження майна, крім вказаних у ч. 2 ст. 352 КК, на кваліфікацію вчиненого не впливають.
Необхідною умовою для кваліфікації за ст. 352 КК є вчинення цього діяння у зв’язку зі службовою чи громадською діяльністю зазначених осіб.
Не є громадською діяльність, пов’язана з виконанням обов’язків депутатів місцевих рад на громадських засадах, народних та присяжних засідателів. Такі особи при здійсненні зазначених функцій є членами органів місцевого самоврядування і представниками влади (депутати) або здійснюють державну функцію правосуддя (народні засідателі, присяжні), а відповідні посягання щодо них слід кваліфікувати за статтями 347 або 378 КК.
Злочин вважається закінченим з моменту заподіяння майнової шкоди службовій особі чи громадянинові, який виконує громадський обов’язок.
Суб’єктивна сторона - прямий умисел. Винний усвідомлює, що знищує або пошкоджує майно зазначених осіб у зв’язку з їх службовою чи громадською діяльністю, передбачає заподіяння їм майнової шкоди і бажає її настання.
Заподіяння майнової шкоди може мати місце як до, так і під час, а також після здійснення потерпілими своєї діяльності.
Суб’єкт злочину - особа, яка досягла 16 років, а за ч. 2 - 14 років.
Частина 2 ст. 352 КК застосовується за наявності хоча б однієї з таких ознак:
а) дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом;
б) дії, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки. Про поняття цих ознак див. коментар до ч. 2 ст. 347 КК.