Умисне знищення або пошкодження майна, що належить службовій особі чи громадянинові, який виконує громадський обов’язок, у зв’язку з їхньою служ­бовою чи громадською діяльністю, а також вчинення таких дій щодо їх близьких родичів -

караються штрафом від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до чотирьох років.

             Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені шляхом підпалу, ви­буху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

          Предметом злочину може бути як рухоме, так і нерухоме майно (див. коментар до розд. VI КК), яке є власністю службової особи або громадянина, який виконує громадський обов’язок, чи їх близьких родичів.

Майно має бути цінним, інакше, відповідно до ч. 2 ст. 11 КК, його знищення або пошкодження не є злочином. Разом з тим знищення або пошкодження навіть мало­

 
цінного майна, вчинене загальнонебезпечним способом, утворює склад злочину, пе­редбаченого ч. 2 ст. 352 КК.

             Потерпілими від злочину можуть бути службова особа чи громадянин, який виконує громадський обов’язок (про їх поняття див. коментар до ст. 350 КК), а та­кож їх близькі родичі (про їх поняття див. п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК).

             Об’єктивна сторона злочину характеризується: а) суспільно небезпечними діями, спрямованими на знищення чи пошкодження майна; б) суспільно небезпечни­ми наслідками у вигляді майнової шкоди; в) причинним зв’язком між ними. Про по­няття знищення та пошкодження майна див. коментар до ст. 194 КК.

Способи знищення чи пошкодження майна, крім вказаних у ч. 2 ст. 352 КК, на кваліфікацію вчиненого не впливають.

Необхідною умовою для кваліфікації за ст. 352 КК є вчинення цього діяння у зв’язку зі службовою чи громадською діяльністю зазначених осіб.

Не є громадською діяльність, пов’язана з виконанням обов’язків депутатів місце­вих рад на громадських засадах, народних та присяжних засідателів. Такі особи при здійсненні зазначених функцій є членами органів місцевого самоврядування і пред­ставниками влади (депутати) або здійснюють державну функцію правосуддя (народ­ні засідателі, присяжні), а відповідні посягання щодо них слід кваліфікувати за стат­тями 347 або 378 КК.

             Злочин вважається закінченим з моменту заподіяння майнової шкоди службовій особі чи громадянинові, який виконує громадський обов’язок.

             Суб’єктивна сторона - прямий умисел. Винний усвідомлює, що знищує або пошкоджує майно зазначених осіб у зв’язку з їх службовою чи громадською діяльніс­тю, передбачає заподіяння їм майнової шкоди і бажає її настання.

Заподіяння майнової шкоди може мати місце як до, так і під час, а також після здійснення потерпілими своєї діяльності.

             Суб’єкт злочину - особа, яка досягла 16 років, а за ч. 2 - 14 років.

             Частина 2 ст. 352 КК застосовується за наявності хоча б однієї з таких ознак:

а) дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом;

б) дії, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки. Про поняття цих ознак див. коментар до ч. 2 ст. 347 КК.