Всього на сайті:

Дисертацій з права онлайн: 61

Підручників з права онлайн: 37

НПК кодексів України онлайн: 16

  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.

Стаття 350. Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок

          Погроза вбивством, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень або знищен­ням чи пошкодженням майна загальнонебезпечним способом щодо службової особи чи її близьких або щодо громадянина, який виконує громадський обов’язок, застосована з метою припинення діяльності службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок, або зміни її характеру в інтересах того, хто погрожує, -

карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.

             Умисне нанесення побоїв або заподіяння легкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження службовій особі або громадянинові, який виконує громад­ський обов’язок, у зв’язку з їхньою службовою чи громадською діяльністю, а також вчинення таких дій щодо їх близьких -

караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлен­ням волі на той самий строк.

             Умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження службовій особі або громадянинові, який виконує громадський обов’язок, у зв’язку з їхньою службо­вою чи громадською діяльністю, а також вчинення такої дії щодо їх близьких -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

             Суспільна небезпечність злочину, передбаченого ст. 350 КК, полягає в тому, що в результаті таких дій може бути порушена нормальна діяльність органів влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян, а також заподіюється шкода здоров’ю службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’ язок.

             Потерпілими від злочину, передбаченого ч. 1 ст. 350 КК, можуть бути: а) служ­бова особа (див. коментар до ст. 18 КК); б) громадянин, який виконує громадський обов’язок, тобто особа, яка здійснює будь-яку суспільно корисну діяльність, зокрема, бере участь у попередженні й припиненні злочинів та порушень громадського поряд­ку, забезпечує громадський порядок при проведенні масових заходів, виконує необ­хідні дії з ліквідації наслідків аварії, стихійного лиха. Це особи, які в цілому займають активну громадянську позицію (участь у проведенні слідчих дій, дача показань, нагляд за поведінкою осіб, узятих на поруки, здійснення громадського контролю, членство в товариських судах, будь-яких громадських формуваннях та органах самоорганізації населення (див. Закон України «Про органи самоорганізації населення» від 11 липня 2001 р.); в) близькі службової особи.

Під близькими особами, про яких йдеться у ст. 350 КК, слід розуміти близьких родичів та будь-яких інших осіб, у долі яких зацікавлений потерпілий (член сім’ї, на­речена, коханка, колега по роботі та ін.).

Не є потерпілими від цього злочину громадяни, які здійснюють діяльність, пов’язану з реалізацією виборчого права, права брати або не брати участь у референ­думі або у зв’язку з членством у профспілках, політичних партіях, громадських орга­нізаціях чи їх органах. Перешкоджання такій діяльності шляхом погрози слід квалі­фікувати відповідно за статтями 157, 160 чи 170 КК.

             Об’єктивна сторона злочину полягає у погрозі, зміст якої чітко визначений законом, а саме у погрозі: а) вбивством; б) заподіянням тяжкого тілесного ушкоджен­ня; в) знищенням чи пошкодженням майна загальнонебезпечним способом.

Про поняття погрози див. коментар до статей 129, 195, 345 КК.

 

 
Крім того, слід ураховувати, що погроза вбивством щодо службової особи або громадянина, який виконує громадський обов’язок, вчинена членом організованої групи, потребує додаткової кваліфікації за ч. 2 ст. 129 КК.

При погрозі знищенням чи пошкодженням майна спосіб вчинення таких дій має бути тільки загальнонебезпечним (див. коментар до ст. 195 КК).

Погроза заподіяти легкі або середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також по­гроза знищити чи пошкодити майно, що належить потерпілим, способом, який не є загальнонебезпечним, складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 350 КК, не утворює.

Про поняття тяжкого тілесного ушкодження див. коментар до ст. 121 КК.

Адресатом погрози є тільки особи, зазначені у ст. 350 КК. Погроза щодо службо­вої особи, яка є одночасно працівником правоохоронного органу, застосована з метою припинення його діяльності або зміни її характеру, є втручанням у діяльність праців­ника правоохоронного органу і підлягає кваліфікації за ст. 343 КК, а поєднана з при­мушенням до виконання явно незаконних дій є опором і кваліфікується за ч. 3 ст. 342 КК. Так само слід кваліфікувати погрозу щодо службової особи, яка одночасно є пред­ставником влади.

Погроза, про яку йдеться у ст. 350 КК, може мати місце як до, так і під час здій­снення службової діяльності чи виконання громадського обов’язку.

             Злочин вважається закінченим з моменту, коли погроза була доведена до відома службової особи або громадянина, який виконує громадський обов’язок, незалежно від того, чи була сприйнята вона як реальна, а також чи вдалося винному фактично припинити чи змінити службову або громадську діяльність потерпілого.

             Суб’єктивна сторона передбачає вину у виді прямого умислу і спеціальну мету: припинити діяльність службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок, або змінити її характер в інтересах того, хто погрожує. Відсутність такої мети виключає кваліфікацію за ст. 350 КК, а такі дії слід кваліфікувати за ст. 129 або 195 КК.

Під інтересами особи, яка погрожує, слід розуміти не тільки її особисті інтереси, а й інтереси інших людей, у долі яких вона зацікавлена.

             Суб’єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 350 КК, є будь-яка осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

             Частина 2 ст. 350 КК передбачає відповідальність за умисне нанесення побоїв, заподіяння легкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження, а ч. 3 ст. 350 КК - за умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження службовій особі або громадянино­ві, який виконує громадський обов’язок, а також їх близьким. Про поняття побої, легке тілесне ушкодження, середньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілес­не ушкодження див. відповідно коментарі до статей 126, 125, 122, 121 КК.

             Потерпілими від злочину, передбаченого частинами 2 і 3 ст. 350 КК, можуть бути особи, зазначені в ч. 1 ст. 350 КК, та додатково особи, близькі громадянину, який виконує громадський обов’язок.

             З об’єктивної сторони цей злочин характеризується трьома ознаками: 1) діянням, спрямованим на нанесення побоїв, заподіяння легкого, середнього (ч. 2 ст. 350 КК) чи тяжкого (ч. 3 ст. 350 КК) тілесного ушкодження; 2) наслідки у вигляді фізичної шкоди здоров’ю зазначених осіб; 3) причинний зв’язок між діянням та наслідками.

Зазначене фізичне насильство щодо службової особи, яка є одночасно працівником правоохоронного органу, та її близьких родичів, застосоване у зв’язку з виконанням нею службових обов’язків, необхідно кваліфікувати за ч. 2 або ч. 3 ст. 345 КК.

             Злочини, передбачені частинами 2 або 3 ст. 350 КК, є закінченими з моменту заподіяння фізичної шкоди здоров’ю потерпілої особи.

             Із суб’єктивної сторони злочин, передбачений частинами 2 або 3 ст. 350 КК, може бути вчинений як з прямим, так і з непрямим умислом. Винний усвідомлює, що наносить побої або заподіює легкі, середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження службовій особі або громадянину, який виконує громадський обов’язок у зв’язку з їх службовою чи громадською діяльністю, або їх близьким, передбачає відповідні на­слідки і бажає або свідомо допускає їх настання.

Якщо службовій особі або громадянинові, який виконує громадський обов’язок, заподіяно тілесне ушкодження, але умисел був спрямований на позбавлення життя потерпілого у зв’язку з виконанням ним службового чи громадського обов’язку, дії винного слід кваліфікувати за п. 8 ч. 2 ст. 115 КК.

У разі заподіяння шкоди здоров’ю зазначених осіб не у зв’язку з їх службовою чи громадською діяльністю, а з інших мотивів (на ґрунті особистих неприязних стосун­ків, із ревнощів, із хуліганських спонукань тощо), відповідальність за частинами 2 або 3 ст. 350 КК виключається. Вчинене слід кваліфікувати за відповідними статтями за злочини проти особи.

             Суб’єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК (при нанесенні побоїв або заподіянні легкого тілесного ушкодження), є особа, якій виповнилося 16 років, а за умисне заподіяння середньої тяжкості чи тяжкого тілесного ушкодження - 14 років.