Всього на сайті:

Дисертацій з права онлайн: 61

Підручників з права онлайн: 37

НПК кодексів України онлайн: 16

  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.

Стаття 347. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу

            Умисне знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам, у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків -

караються штрафом від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.

            Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від шести до п’ятнадцяти років.

            Ця норма є спеціальною стосовно ст. 194 КК.

            Суспільна небезпечність злочину полягає в тому, що він посягає на нормальне функціонування правоохоронних органів, спричиняє матеріальну шкоду працівникам правоохоронних органів та їх близьким родичам. Дії, передбачені ч. 2 ст. 347 КК, по­сягають також на життя, здоров’я і власність невизначеного кола осіб.

            Потерпілими є працівники правоохоронного органу або їх близькі родичі. Про це поняття див. коментар до ст. 342 КК та п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК.

            Предметом злочину може бути як рухоме, так і нерухоме майно (гроші, цінні папери, житловий будинок, господарські будівлі, дача, меблі, автомобіль, домашня худоба, насадження та ін.), що є власністю працівника правоохоронного органу або його близького родича або знаходиться у їх відповідальному володінні.

            Об’єктивна сторона злочину полягає у знищенні або пошкодженні цього май­на. Про поняття знищення і пошкодження майна див. коментар до ст. 194 КК.

При розв’язанні питання, чи є злочином умисне знищення або пошкодження май­на, необхідно враховувати не лише вартість і розмір майна у натуральному вигляді (вага, обсяг, кількість), а й значення знищеного або пошкодженого майна для потер­пілого. Знищення малоцінного майна або незначне пошкодження майна без кваліфі­куючих обставин, передбачених ч. 2 ст. 347 КК, відповідно до ч. 2 ст. 11 КК не є зло­чином.

            Злочин вважається закінченим з моменту спричинення майнової шкоди потер­пілому. Якщо винному не вдалося знищити або пошкодити майно потерпілого з при­чин, що не залежали від його волі, вчинене слід кваліфікувати як замах на злочин за частинами 2 або 3 ст. 15 та ст. 347 КК.

Для об’ єктивної сторони цього злочину потрібно, щоб знищення або пошкоджен­ня майна мало місце у зв’язку з виконанням працівником правоохоронного органу службових обов’язків. Для кваліфікації вчиненого за ст. 347 КК не має значення, коли саме було знищено чи пошкоджено майно - до, під час чи після виконання працівни­ком правоохоронного органу службових обов’язків. Про поняття виконання працівни­ком правоохоронного органу службових обов ’язків див. коментар до ст. 343 КК.

            Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною виною (прямий або непрямий умисел). Винний усвідомлює, що знищує чи пошкоджує майно, яке належить працівникові правоохоронного органу або його близьким родичам, що ці дії пов’язані з виконанням працівником правоохоронного органу службових обов’ язків, передбачає, що йому заподіюється майнова шкода і бажає знищити чи пошкодити його майно, заподіяти майнову шкоду. Мотивом є помста за виконання працівником правоохорон­ного органу службових обов’язків.

Передбачений ст. 347 КК злочин може бути вчинений виключно у зв’язку з ви­конанням працівником правоохоронного органу своїх службових обов’язків (абз. 1 п. 3 ППВСУ «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідаль­ність за посягання на життя, гідність та власність суддів і працівників правоохо­ронних органів»).

Умисне заподіяння смерті в результаті умисного знищення чи пошкодження май­на працівника правоохоронного органу або його близьких родичів не охоплюється ч. 2 ст. 347 КК і потребує додаткової кваліфікації, за наявності всіх необхідних ознак, за ст. 115 або ст. 348 КК. Якщо винний бажав або свідомо допускав заподіяння потерпі­лому середньої тяжкості тілесних ушкоджень або легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів за ч. 1 ст. 347 і ст. 122 або ч. 2 ст. 125 КК.

Якщо психічне ставлення винного до наслідків, передбачених ст. 347, було не­обережним, вчинене слід кваліфікувати лише за ч. 2 ст. 347 КК.

            Суб’єкт злочину за ч. 1 ст. 347 КК - будь-яка особа, яка досягла 16-ти років, а за

ч.  2 цієї статті - 14-ти років.

Службові особи, які вчинили дії, передбачені ч. 2 ст. 347 КК, з використанням свого службового становища, підлягають відповідальності за цією статтею та стаття­ми 365 чи 424 КК.

            У частині 2 ст. 347 КК передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або за такі, що спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки.

            За змістом ч. 2 ст. 347 КК умисним знищенням або пошкодженням майна шля­хом підпалу є знищення або пошкодження цього майна вогнем у випадках, коли ство­рюється загроза життю чи здоров’ю людей або загроза заподіяння значної матеріаль­ної шкоди як самому потерпілому, так і іншим особам, навколишньому природному середовищу тощо (абз. 5 п. 13 ППВСУ «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров ’я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів»).

            Знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів шляхом вибуху означає застосування вибухових речовин, ви­бухових пристроїв чи бойових припасів з метою займання певних об’єктів внаслідок миттєвого хімічного розкладу відповідних хімічних речовин чи їх сумішей та ство­рення внаслідок цього вражаючих факторів.

Про поняття вибухових речовин, вибухових пристроїв чи бойових припасів див. пп. 5, 6, 7 ППВСУ «Про судову практику в справах про викрадення та інше не­законне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, ви­буховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» від 26 квітня 2002 р. № 3.

            Під іншим загальнонебезпечним способом знищення або пошкодження майна слід розуміти дії, небезпечні для життя і здоров’я людей, а також майна інших фізичних та юридичних осіб (наприклад, затоплення, отруєння домашніх тварин та ін.). Відпо­відальність за зазначені злочинні дії настає у випадку, коли винний передбачав, що він завдає чи може завдати фізичної шкоди людям, а так само може знищити або пошкоди­ти майно інших фізичних чи юридичних осіб, крім потерпілого, на майно якого вчине­но посягання, чи повинен був і міг це передбачити (абз. 6 п. 13 ППВСУ «Про застосу­вання судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров’я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів»). Спри­чинення при цьому шкоди довкіллю за наявності необхідних ознак слід кваліфікувати за сукупністю злочинів - за ч. 2 ст. 347 КК та статтями 245 або 252 КК.

            Злочин, передбачений ч. 2 ст. 347 КК, належить кваліфікувати за ознакою спричинення загибелі людей у разі, якщо настала смерть хоча б однієї людини.

            До інших тяжких наслідків, передбачених ч. 2 ст. 347 КК, належать, зокрема, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній чи кільком особам, середньої тяжко­сті - двом або більше особам або заподіяння великої майнової шкоди одній юридичній чи фізичній особі (позбавлення притулку, їжі, одягу, тощо).

            У разі, коли винний при вчиненні злочину, передбаченого ст. 347 КК, усвідом­лював суспільно небезпечний характер знищення або пошкодження майна працівни­ка правоохоронного органу або його близьких родичів, передбачав, що внаслідок за­значених дій настане смерть або будуть спричинені тяжкі чи середньої тяжкості ті­лесні ушкодження як особам, зазначеним у цій статті, так і іншим особам або ж буде заподіяна матеріальна шкода таким особам, і бажав або свідомо допускав настання таких наслідків, вчинене, залежно від конкретних обставин, потрібно кваліфікувати за ч. 2 ст. 347 та відповідними статтями КК, що передбачають відповідальність за інші злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядуван­ня та об’єднань громадян, життя та здоров’я особи чи власності (абз. 9 п. 13 зазна­ченої Постанови).