Всього на сайті:

Дисертацій з права онлайн: 61

Підручників з права онлайн: 37

НПК кодексів України онлайн: 16

  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.

Стаття 348. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця

Вбивство або замах на вбивство працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків, а також члена громадського формування з охорони громадського порядку і дер­жавного кордону або військовослужбовця у зв’язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку -

караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

             Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що він не тільки порушує нормальну діяльність правоохоронних органів та громадських об’ єднань, а ще й спря­мований на позбавлення життя працівників правоохоронних органів або членів гро­мадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовців у зв’язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку.

             Потерпілими від злочину можуть бути працівники правоохоронних органів (див. коментар до ст. 342 КК), їх близькі родичі (див. п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК).

Посягання на життя громадського чи державного діяча, вчинене у зв’язку з їх державною чи громадською діяльністю, слід кваліфікувати за ст. 112 КК.

Аналогічні дії щодо інших представників влади чи громадськості, а також служ­бових осіб і окремих громадян кваліфікуються за п. 8 ч. 2 ст. 115 КК.

Стаття 348 КК є спеціальною нормою щодо п. 8 ч. 2 ст. 115 КК (умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку). Згідно із загальною теорією кваліфікації злочинів при кон­куренції загальної та спеціальної норми перевага надається спеціальній нормі, отже, вбивство або замах на вбивство зазначених у диспозиції ч. 1 ст. 348 КК осіб за наяв­ності умов, передбачених ст. 348 КК, повністю охоплюються цією статтею.

             З об’єктивної сторони злочин полягає у посяганні на життя працівника право­охоронного органу чи його близьких родичів або члена громадського формування, або військовослужбовця.

Посяганням на життя є умисне вбивство або замах на умисне вбивство хоча б однієї із зазначених у ст. 348 КК осіб (абз. 1 п. 14 ППВСУ «Про застосування суда­
 

 

ми законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров ’я, гідність та власність суддів та працівників правоохоронних органів»).

Форми і способи посягання на життя потерпілих для кваліфікації значення не мають.

Погроза вбивством із заподіянням тілесних ушкоджень при посяганні на жит­тя працівників міліції охоплюється складом злочину, передбаченого ст. 348 КК, і додаткової кваліфікації за ст. 345 КК не потребує (Ухвала колегії суддів палати з кримінальних справ ВСУ від 14 березня 2002 р. // ВВСУ. - 2002. - № 3 (31). - С. 14). Злочин, передбачений ст. 348 КК, з об’єктивної сторони має місце лише тоді, коли посягання на зазначених осіб вчинено у зв’язку з їх службовою діяль­ністю або громадською діяльністю щодо охорони громадського порядку і держав­ного кордону.

Під виконанням службових обов’язків працівником правоохоронного органу слід розуміти дії, пов’язані із провадженням дізнання, досудового слідства, з охороною громадського порядку, навколишнього природного середовища, здійсненням різно­манітних перевірок, запобіганням злочинам та іншим правопорушенням тощо.

Службові обов’язки працівника правоохоронного органу - це обов’язки, перед­бачені відповідними законами та підзаконними актами, що регламентують правоза- стосовні та правоохоронні функції потерпілих. Докладніше про поняття виконання службових обов ’язків та службові обов ’язки див. коментар до ст. 342 КК.

Для складу злочину, передбаченого ст. 348 КК, не вимагається, щоб потерпілий застосовував будь-які заходи до винного. Достатньо встановити, що посягання на життя працівника правоохоронного органу або члена громадського формування або військовослужбовця було вчинене у зв’язку з їх діяльністю щодо виконання службових обов’язків або діяльністю щодо охорони громадського порядку і державного кордону.

Посягання на життя працівника правоохоронного органу з метою заволодіння табельною зброєю слід кваліфікувати за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК як вбивство з метою по­легшити вчинення іншого злочину і за ч. 3 ст. 262 КК як розбій з метою викрадення вогнепальної зброї.

Для кваліфікації посягання на життя працівника правоохоронного органу за ст. 348 КК не має значення, чи знаходився потерпілий у цей момент при виконанні обов’язків, чи ні (наприклад, був у відпустці). Але якщо вбивство або замах на вбив­ство вчинене не у зв’язку зі службовою діяльністю або громадською діяльністю щодо охорони громадського порядку (наприклад, на ґрунті неприязних стосунків або з рев­нощів), то ст. 348 КК не застосовується.

             Посягання на життя працівника правоохоронного органу необхідно відрізня­ти від дій, пов’язаних з активним опором цим особам, передбачених ст. 342 КК (Ухвала судової колегії в кримінальних справах ВСУ від 1 березня 2001 р. // ВВСУ. - 2001. - № 4 (26). - С. 13-15).

             Злочин вважається закінченим з моменту замаху на життя зазначених у ст. 348 КК осіб, незалежно від настання будь-яких наслідків. При цьому умисні дії, спрямовані на вбивство зазначених осіб, належить кваліфікувати за ст. 348 КК без посилання на ст. 15 КК. Фактичне заподіяння тілесного ушкодження будь-якого ступеня тяжкості за наявності умислу на вбивство не вимагає самостійної юридичної оцінки, оскільки вони є способом вчинення посягання на життя працівника правоохоронного органу, або члена громадського формування чи військовослужбовця. Розробка плану злочин­них дій, підшукування співучасників, знарядь для вчинення злочину та інші підготов­чі дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 14 і ст. 348 КК.

             Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини. Вин­ний усвідомлює, що посягає на життя працівника правоохоронного органу або його близьких родичів у зв’язку з виконанням працівником службових обов’язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи військовослужбовця у зв’язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку, передбачає настання смерті названих осіб внаслідок своїх дій і бажає або свідомо допускає її настання. Замах на умисне вбивство осіб, зазначених у ст. 348 КК, може бути вчинений тільки з прямим умислом (див. ч. 1 ст. 15 КК).

             Суб’єктом злочину є особа, яка досягла 14-ти років.