Всього на сайті:

Дисертацій з права онлайн: 61

Підручників з права онлайн: 37

НПК кодексів України онлайн: 16

  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.

Стаття 355. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань

             Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань, тобто вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше ци­вільно-правове зобов’язання з погрозою насильства над потерпілим або його близькими родичами, пошкодження чи знищення їх майна за відсутності ознак вимагання, -

карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

             Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або із погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я, або з пошкодженням чи знищенням майна, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

             Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань, вчинене організованою групою або поєднане з насильством, небез­печним для життя чи здоров’я, або таке, що завдало великої шкоди чи спричи­нило інші тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

             Суспільна небезпечність злочину полягає в тому, що він посягає на суспільні відносини, що забезпечують дотримання встановленого порядку виконання цивільно- правових зобов’язань.

Основним безпосереднім об’єктом є суспільні відносини, що забезпечують авто­ритет органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань гро­мадян і безперешкодне здійснення службовими особами та іншими громадянами службових і громадських обов’язків. Обов’язковим додатковим безпосереднім об ’єктом виступають відносини власності, а факультативним при обтяжуючих об­ставинах - можуть виступати життя і здоров’я людей, які постраждали в процесі знищення чи пошкодження майна, екологічна безпека, громадський порядок та гро­мадська безпека.

             Об’єктивна сторона злочину виражається у примушуванні до виконання або невиконання цивільно-правових зобов’язань (договір, правочин або інше цивільно- правове зобов’язання).

Примушування - це вимога, пов’язана із погрозою насильства щодо потерпілого або його близьких родичів або із погрозою пошкодження або знищення їх майна, за відсутності ознак вимагання.
 

 

Цивільно-правове зобов ’язання - це правовідношення, в якому одна сторона (борж­ник) зобов’ язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’ язку (ст. 509 ЦК 2003 р.).

Підставами виникнення цивільно-правових зобов’язань є: 1) договори та інші пра- вочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти (докладніше див. ст. 11 ЦК 2003 р.).

             Статтею 355 КК передбачена відповідальність за примушування до виконання чи невиконання лише цивільно-правових, а не будь-яких зобов’язань, обов’язок виконання яких покладається на особу нормами інших галузей права (кримінального, адміністра­тивного, сімейного, трудового та ін.). Такі дії можуть утворювати склади інших зло­чинів, наприклад, самоправства, перешкоджання з’ явленню свідка, потерпілого, екс­перта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку та ін.

Відповідальність за ст. 355 КК може наставати лише тоді, коли особу примушують до виконання (невиконання) існуючого зобов’ язання, що виникло на підставах, перед­бачених чинним законодавством (абз. 3 п. 15 ППВСУ «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 6листопада 2009р. № 10).

             Під примушуванням до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’я­зань, передбаченим ч. 1 ст. 355 КК, слід розуміти дві взаємопов’язані дії: 1) вимогу виконати чи не виконати договір, угоду (правочин) чи інше цивільно-правове зобов’язання; 2) погрозу насильством над потерпілим чи його близькими родичами, пошкодженням чи знищенням їх майна.

             Вимога виконати чи не виконати цивільно-правове зобов ’язання - це викладена в рішучій (категоричній) формі пропозиція винного до потерпілого негайно або у ви­значений час виконати чи не виконати договір, угоду (правочин) чи інше цивільно- правове зобов’язання.

Вимога має бути конкретною, чітко визначеною. Неконкретизована вимога роз­глядуваного складу злочину не утворює. Форма такої вимоги може бути різною (усна, письмова тощо) і на кваліфікацію злочину не впливає.

Про поняття погрози див. коментар до ст. 345 КК. При цьому погроза має бути дійсною і реальною.

Про поняття близьких родичів див. п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК.

             Якщо в ході примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань винні особи позбавляють потерпілого волі, такі дії повністю охоплюються ч. 3 ст. 355 КК і додаткової кваліфікації за ч. 1 ст. 146 КК не потребують (Ухвала спільного засідання судової палати з кримінальних справ і військової палати ВСУ від 11 травня 2002р. // РВСУ. - 2003. - С. 124).

             Злочин, передбачений ст. 355 КК, має місце лише за відсутності ознак вима­гання (ст. 189 КК). Якщо при вимаганні винний посягає на чуже майно, право на нього чи пред’являє вимогу щодо вчинення будь-яких дій майнового характеру, які потерпілий не зобов’язаний вчиняти, то при вчиненні розглядуваного злочину йдеть­ся про примушування до виконання чи невиконання юридичного обов’язку, який ви­пливає із цивільно-правового зобов’ язання. На відміну від вимагання корисливі мотив і мета відсутні.

             Злочин вважається закінченим з моменту пред’явлення вимоги виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов’ язання, поєднаної із зазна­ченою у ч. 1 ст. 355 КК погрозою, незалежно від досягнення винною особою постав­леної мети.

             Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і спеціальною метою - примусити іншу сторону виконати або не виконати цивільно-правове зобов’язання саме шляхом примушування. Мотиви можуть бути різними і на кваліфі­кацію не впливають.

             Суб’єкт злочину - загальний, ним може бути будь-яка особа, якій виповнило­ся 16 років. Вчинення аналогічних дій службовою особою кваліфікується як переви­щення влади або службових повноважень (ст. 365 КК).

             У частині 2 ст. 355 КК передбачене вчинення зазначеного злочину повторно або за попередньою змовою групою осіб, або із погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я, або з пошкодженням чи знищенням майна.

             У частині 3 ст. 355 КК передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я, або такі, що завдали великої шкоди чи спричинили інші тяжкі наслідки. Умисне вбив­ство, а також спричинення тяжких тілесних ушкоджень не охоплюється ст. 355 КК і вимагає додаткової кваліфікації за відповідними статтями КК. Питання про визнання шкоди великою вирішується з урахуванням фактичних обставин справи, вартості знищеного і витрат на відновлення пошкодженого майна, його історичної або куль­турної цінності, значення для потерпілого, розміру упущеної вигоди тощо. З ураху­ванням пп. 3 і 4 примітки до ст. 185, у якій визначається великий і особливий розмір шкоди, як кваліфікуючих ознак у деяких суміжних злочинах, у тому числі вимагання, вважаємо, що при примушуванні до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань шкода може бути визнана великою у разі заподіяння матеріальних збитків на суму, яка у 250 і більше разів перевищує н. м. д. г. Іншими тяжкими наслідками можуть бути самогубство потерпілого; завдання тяжкої шкоди здоров’ю, власності осіб, що постраждали у результаті дій, спрямованих на знищення майна загальноне- безпечним способом; банкрутство інших кредиторів.