Незаконне одержання шляхом вимагання працівником державного підпри­ємства, установи чи організації, який не є службовою особою, в будь-якому ви­гляді матеріальних благ або вигід майнового характеру у значному розмірі за виконання чи невиконання будь-яких дій з використанням становища, яке він займає на підприємстві, в установі чи організації, -

карається штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Примітка Під незаконною винагородою у значному розмірі в цій статті слід розуміти незаконну винагороду, яка в два і більше разів перевищує неопо­датковуваний мінімум доходів громадян.

             Суспільна небезпечність цього злочину визначається тим, що він посягає на нормальну роботу державних підприємств, установ, організацій, принижує їх авто­ритет, завдає шкоди майновим інтересам громадян.

             Предметом злочину є незаконна винагорода, а саме: 1) матеріальні блага; 2) ви­годи майнового характеру у будь-якому вигляді.

Матеріальні блага - це будь-які матеріальні цінності: гроші, промислові і продо­вольчі товари, рухоме і нерухоме майно, вартість якого може бути виражена в грошо­вому еквіваленті.

Під вигодами майнового характеру слід розуміти: а) право на майно; б) будь-які дії та послуги майнового характеру.

Право на майно - це документ, який дозволяє отримати у свою власність майно (заповіт на квартиру, боргова розписка, генеральне доручення на автомобіль тощо).

Дії і послуги майнового характеру - це надання безкоштовних санаторних чи ту­ристичних путівок, проїзних квитків, телефонних карток, квитків на відвідування видовищних заходів (концертів, спортивних змагань тощо), безоплатне виконання будь-яких робіт (наприклад, будівельних, ремонтних, по нагляду за дитиною та ін.).

Розмір отриманої працівником незаконної винагороди має бути значним - пере­вищувати в два і більше разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян (приміт­ка до ст. 354 КК).

             Об’єктивна сторона цього злочину - це незаконне одержання шляхом вима­гання працівником державного підприємства, установи чи організації, який не є служ­бовою особою, зазначених матеріальних благ та вигод за виконання чи невиконання ним будь-яких дій з використанням становища, яке він займає на підприємстві, в уста­нові чи організації.

Отже, склад злочину, передбаченого ст. 354 КК, має місце за наявності сукупнос­ті ознак, а саме, коли: а) винагорода є незаконною; б) способом її одержання є вима­гання; в) вона є платою за виконання чи невиконання винним певних дій; г) вчинення чи невчинення працівником дій, пов’ язане із використанням становища, яке він займає на підприємстві, в установі чи організації.

             Незаконною винагородою слід визнавати одержання працівником таких матері­альних благ або вигід майнового характеру, які офіційно не передбачені за виконання ним роботи на державному підприємстві, в установі чи організації.

             Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони даного злочину є одержання вина­городи шляхом вимагання. Під вимаганням як необхідною ознакою розглядуваного
 

злочину слід розуміти не тільки прямо виражену вимогу працівника державного під­приємства, установи чи організації передати незаконну винагороду, поєднану з по­грозою вчинення або невчинення з використанням становища, яке він займає на під­приємстві, в установі чи організації, дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи за­конним інтересам того, хто дає винагороду, а й умисне створення таким працівником, який не є службовою особою, умови, за яких особа вимушена дати винагороду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

Зокрема, вимагання може виразитися у штучному створенні або використанні будь-яких перешкод як приводу для одержання незаконної винагороди, у прямій від­мові або умисному затриманні виконання покладених на особу обов’язків, у надума­ному посиланні на відсутність матеріалів, запасних частин, на неможливість якісно або в строк виконати роботу чи надати послугу.

             Якщо незаконна винагорода одержана працівником державного підприємства, установи чи організації за ініціативою громадянина, за відсутністю ознак вимагання, склад злочину, передбаченого ст. 354 КК, відсутній.

             Виконання чи невиконання будь-яких дій, за які одержана винагорода, має бути зумовлено покладеними на працівника державного підприємства, установи чи орга­нізації конкретними обов’язками, що визначаються нормативними актами, трудовим договором, інструкціями та ін. Не має значення, чи займав працівник становище, яке використав, постійно, тимчасово чи за спеціальним дорученням. Вимога винагороди за роботу, що не входить у коло обов’язків особи, складу даного злочину не утворює.

Дії, за виконання чи невиконання яких незаконно одержана винагорода, можуть бути як правомірними, так і протиправними. Одержання незаконної винагороди, пов’ язане з учиненням дій, які самі по собі є злочином, слід кваліфікувати за сукуп­ністю злочинів.

             Злочин вважається закінченим з моменту одержання працівником державного підприємства, установи чи організації (особисто або через посередників) матеріальних благ чи вигід майнового характеру у значному розмірі.

             Для кваліфікації не має значення час одержання незаконної винагороди - до виконання чи невиконання ним будь-яких дій з використанням становища, яке пра­цівник займає на державному підприємстві, в установі чи організації, чи після їх ви­конання чи невиконання.

Якщо незаконна винагорода не була одержана або була одержана її частина (менша, ніж два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян) з причин, незалежних від волі винного, вчинене слід кваліфікувати за відповідною частиною ст. 15 та ст. 354 КК.

             Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом, корисливими моти­вом та метою. Винний усвідомлює, що він незаконно одержує винагороду шляхом вимагання з використанням становища, яке він займає на державному підприємстві, в установі чи організації, і бажає цього.

             Суб’єкт злочину - спеціальний. Ним може бути працівник державного під­приємства, установи чи організації, незалежно від роду діяльності, який не є службо­вою особою (секретар-референт, консультант тощо). Це можуть бути особи, які пра­цюють в апараті правоохоронних органів, дипломатичної служби, у сфері виробництва, медичного, культурного обслуговування тощо.

Особи, які є працівниками недержавної сфери, кримінальній відповідальності за такі дії не підлягають. Службові особи, які одержали незаконну винагороду, відпо­відають за одержання хабара за ст. 368 КК.