Всього на сайті:

Дисертацій з права онлайн: 61

Підручників з права онлайн: 37

НПК кодексів України онлайн: 16

  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.

Стаття 351. Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради

             Невиконання службовою особою законних вимог народного депутата Укра­їни, депутата місцевої ради, створення штучних перешкод у їх роботі, надання їм завідомо неправдивої інформації -

караються штрафом від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

             Невиконання службовою особою законних вимог комітетів Верховної Ради України чи тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України, створення штучних перешкод у їх роботі, надання недостовірної інформації -

караються штрафом від п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

          Суспільна небезпечність злочину полягає в тому, що він посягає на авторитет органів державної влади та органів місцевого самоврядування, на загальні засади та порядок їх функціонування.

             Потерпілими від цього злочину можуть бути: 1) народний депутат України;

           депутат місцевої ради.

Народний депутат України - це обраний відповідно до закону представник Укра­їнського народу у ВРУ і вповноважений ним протягом установленого строку здійсню­вати повноваження, визначені Конституцією України та законами України (див. ст. 76 Конституції України).

Статус народного депутата України дозволяє йому звертатись із депутатським запитом або депутатським зверненням, безперешкодно відвідувати органи державної влади та органи місцевого самоврядування, всі підприємства, установи та організації, розташовані на території України, порушувати питання про необхідність проведення перевірок додержання законів, вимагати негайно припинити порушення прав, свобод і інтересів людини і громадянина, одержувати інформацію з питань, пов’язаних із здійсненням ним депутатських повноважень, від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, які зобов’язані надати йому таку інфор­мацію, тощо (див. розд. II «Права народного депутата України» Закону України «Про статус народного депутата України» в редакції Закону України від 22 березня 2001 р. № 2328-ІІІ (ВВРУ. - 2001. - № 42. - Ст. 112) у чинній редакції від 17 травня 2012 р. № 4711-УІ (ОВУ. - 2012. - № 45. - Ст. 1731).

Депутат місцевої ради - це представник інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.

Права депутата місцевої ради на депутатський запит, депутатське запитання, по­рушення питання про перевірку діяльності підприємств, установ та організацій, участі в них, вимогу усунути порушення законності тощо, передбачені Законом Укра­їни «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 р. № 93-ІУ (ВВРУ. - 2002. - № 40. - Ст. 290) у чинній редакції від 17 травня 2012 р. № 4711-УІ (ОВУ. - 2012. - № 45. - Ст. 1731).

             Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 351 КК, полягає в: а) не­виконанні службовою особою законних вимог депутата; б) створенні штучних пере­шкод у їхній роботі; в) наданні їм завідомо неправдивої інформації.

Невиконання службовою особою законних вимог народного депутата України чи депутата місцевої ради виражається в діях або бездіяльності службової особи, вчинених або не вчинених всупереч законним вимогам депутата. Таке діяння, наприклад, буде мати місце у випадку неподання керівником підприємства, установи, організації (неза­лежно від форми власності) документів, необхідних для перевірки дотримання законів, відмова виконати вимогу депутата про припинення порушення законності, невиконан­ня редактором газети свого обов’ язку опублікувати надані депутатом матеріали та ін.

Як створення штучних перешкод слід розглядати ухилення службової особи від свого обов’язку надати депутату можливість консультації зі спеціалістом, від надання йому юридичної допомоги, від реалізації права депутата на невідкладний прийом службовою особою тощо.

Надання завідомо неправдивої інформації - це надання депутату будь-яких інфор­маційних матеріалів, необхідних для здійснення його діяльності, зміст яких завідомо для службової особи спотворено.

             Цей злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якого діяння, за­значеного в ч. 1 ст. 351 КК.

             Суб’єктивна сторона - прямий умисел.

             Суб’єкт злочину - спеціальний. Ним є службова особа, на яку покладено обов’язок виконувати вимоги народного депутата України чи депутата місцевої ради, комітетів ВРУ, надавати їм певну інформацію, забезпечувати діяльність цих осіб або органів.

Про поняття службової особи див. коментар до ст. 18 КК.

             У частині 2 ст. 351 КК передбачена відповідальність за вчинення службовими особами тих же діянь щодо комітетів ВРУ чи тимчасових слідчих комісій ВРУ.

Відповідно до ст. 89 Конституції України ВРУ затверджує перелік комітетів ВРУ, які здійснюють законопроекту роботу, готують і попередньо розглядають питання, віднесені до повноважень ВРУ. Тимчасові слідчі комісії створюються ВРУ для про­ведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес.

Діяльність названих комітетів і комісій регламентується законами України «Про комітети Верховної Ради України» від 4 квітня 1995 р. № 116/95-ВР (ВВРУ. - 1995. - № 19. - Ст. 134) у редакції Закону України від 22 грудня 2005 р. № 327-ІУ (ВВРУ. - 2006. - № 17. - Ст. 146) станом на 8 липня 2010 р. (ВВРУ. - 2010. - № 48. - Ст. 564) та «Про Регламент Верховної Ради України» від 10 лютого 2010 р. № 1861-УІ (ВВРУ. - 2010. - № 14-15. - Ст. 133) із змінами, внесеними Законом України від 3 липня 2012 р. № 5029-УІ (ОВУ. - 2012. - № 61. - Ст. 2471).