Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 344. Втручання у діяльність державного діяча

             Незаконний вплив у будь-якій формі на Президента України, Голову Верхов­ної Ради України, народного депутата України, Прем’єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або його представника, Голову Рахункової палати або члена Рахункової палати, Голову або члена Центральної виборчої комісії, Голову Національного банку України, члена Національної ради України з питань телебачення і радіо­мовлення, Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду держав­ного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України з метою перешкодити виконанню ними службових обов’язків або до­битися прийняття незаконних рішень -

карається штрафом від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмежен­ням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

             Ті самі дії, якщо вони вчинені особою з використанням свого службового становища, -

караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займа­тися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

(Стаття 344 у редакції Закону України № 270-УІ від 15 квітня 2008 р.)

          Потерпілими від цього злочину є тільки ті особи, вичерпний перелік яких на­ведено в диспозиції ст. 344 КК. Ними можуть бути: Президент України, Голова ВРУ, народний депутат України, Прем’ єр-міністр України, член КМУ, Уповноважений ВРУ з прав людини або його представник, Голова Рахункової палати або член Рахункової палати, Голова або член Центральної виборчої комісії, Голова НБУ, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Голова Антимонопольного комі­тету України, Голова ФДМ, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України.

При цьому слід ураховувати, що названі особи є потерпілими від даного злочину лише у період здійснення ними своїх службових повноважень. Так, Президент України може бути потерпілим від втручання у його діяльність тільки після складення присяги народові на урочистому засіданні ВРУ і до вступу на пост новообраного Президента України або до моменту дострокового припинення повноважень (у разі відставки, не­можливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я, усунення з поста в по­рядку імпічменту або смерті) (статті 104 і 108 Конституції України); народний депутат - з моменту скріплення прийнятої ним на ВРУ присяги на вірність Україні особистим підписом під її текстом і до дня відкриття першої сесії ВРУ наступного скликання (ст. 2 Закону України «Про статус народного депутата України» в редакції Закону України від 22 березня 2001 р. № 2328-ІІІ (ВВРУ. - 2001. - № 42. - Ст. 112) у чинній редакції від 17 травня 2012 р. № 4711-УІ) (ОВУ. - 2012. - № 45. - Ст. 1731).

Вплив на Президента України, народного депутата України та інших потерпілих від злочину, вчинений до вступу названих осіб у свої повноваження, є готуванням до втручання у їх діяльність.

У зв’язку з тим, що перелік потерпілих є вичерпним, втручання у діяльність дер­жавних діячів, які очолюють правоохоронні органи і не увійшли до наведеного пере­ліку (наприклад, Генеральний прокурор України), слід кваліфікувати за ст. 343 КК, а у діяльність голів Конституційного, Верховного або вищих спеціалізованих судів України - за ст. 376 КК.

          З об’єктивної сторони злочин передбачає незаконний вплив на потерпілого у будь-якій формі (див. п. 5 коментаря до ст. 343 КК).

З огляду на те, що потерпілим від злочину є державний діяч, умовляння може супроводжуватись обіцянками підтримати під час виборчої кампанії, при голосуван­ні тощо; погрозою-обіцянкою звільнити з посади, відмовою щодо підтримання на виборах тощо; іншими формами впливу - відмовою виконувати певні рішення, по­грозою показати нездатність потерпілого виконувати свої службові обов’язки тощо.

Вплив на державного діяча шляхом захоплення чи утримання заручниками його близького родича охоплюється ст. 349 КК і додаткової кваліфікації за ст. 344 КК не потребує.

Вплив на державного діяча шляхом підкупу належить кваліфікувати за статтями 344 та 369 КК як пропозиція або давання хабара.

Якщо вплив на Президента України, Голову ВРУ, народного депутата України, Прем’єр-міністра України, члена КМУ, Уповноваженого ВРУ з прав людини, Голову Рахункової палати, Голову НБУ з метою перешкодити виконанню ними службових обов’ язків або добитися прийняття незаконного рішення здійснюється погрозою вбивством, заподіянням шкоди здоров’ ю, знищенням чи пошкодженням майна, а також викраденням або позбавленням його волі, вчинене треба кваліфікувати за ч. 1 ст. 346 КК. Додаткова кваліфікація за ст. 344 КК не потрібна.

Втручання в діяльність члена Рахункової палати, Голови або члена Централь­ної виборчої комісії, члена Національної ради України з питань телебачення і ра­діомовлення, Голови Антимонопольного комітету України, Голови ФДМ, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України шляхом вказаних погроз підпадає під ознаки ст. 344 КК і додаткової кваліфікації за іншими статтями не потребує.

Якщо втручання в діяльність Президента України, Голови ВРУ, народного депу­тата України, Прем’єр-міністра України, члена КМУ, Уповноваженого ВРУ з прав людини або його представника, Голови Рахункової палати, Голови НБУ з метою пере­шкодити виконанню ними службових обов’язків або домогтися прийняття незакон­ного рішення поєднане із застосуванням насильства (умисним заподіянням тілесних ушкоджень, побоїв, мордування, катування тощо), вчинене слід кваліфікувати за частинами 2 або 3 ст. 346 КК, а поєднане зі знищенням або пошкодженням їх майна - за сукупністю злочинів, передбачених статтями 344 та 352 КК.

Вчинення тих самих дій щодо члена Рахункової палати, Голови або члена Цен­тральної виборчої комісії, члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Голови Антимонопольного комітету України, Голови ФДМ, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України треба кваліфікувати за ст. 344 КК та як злочин проти особи (статті 121, 122, 125, 126 або 127 КК), а поєднане зі знищенням чи пошкодженням майна - за статтями 344 та 352 КК.

             Вплив вважається незаконним, якщо вчинені дії суперечать відповідному за­кону чи підзаконному акту, якими регулюється діяльність зазначених осіб.

             Злочин вважається закінченим з моменту втручання у діяльність державного діяча незалежно від того, чи призвело це до прийняття незаконного рішення.

             Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Винний усвідомлює суспільну небезпечність впливу на державного діяча і бажає втрутитись у його діяльність з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися прийняття незаконних рішень.

Під виконанням службових обов ’язків державними діячами слід розуміти діяль­ність цих осіб, пов’язану із здійсненням функцій, покладених на них Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами.

Рішення державного діяча - це його волевиявлення в межах своїх повноважень, закріплене, як правило, у відповідному документі (указі, постанові, наказі, розпоря­дженні тощо), що має правове значення.

Незаконними є рішення державних діячів, що не відповідають цілям та завданням, що стоять перед органами державної влади, які вони представляють.

             Суб’єктом злочину є будь-яка особа, яка досягла 16-ти років.

             За ч. 2 ст. 344 КК передбачена відповідальність за ті самі дії, якщо вони вчине­ні особою з використанням свого службового становища. Ця кваліфікуюча ознака має місце тоді, коли винний для вчинення злочину використовує права і повноваження, надані йому за посадою або у зв’язку з певною службовою діяльністю.

Про поняття «службова особа» див. коментар до ст. 18 КК.