Отже, за ст. 94 КІШ оцінку доказів здійснюють тільки слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд. Захисник не входить у число цих осіб. Насправді тут є певна неточність. Адвокат і сам оцінює докази як у своїх виступах, так і в клопотаннях, запереченнях і в захисній промові. Тим самим адвокат допомагає слідчому, слідчому судді, суду здійснити оцінку доказів і прийняти відповідні процесуальні рішення. Оцінюючи докази, адвокат може побачити перспективу своєї правової позиції у справі, внести до неї корективи.

Оцінка доказів будується не тільки на правових аспектах, а й враховує закономірності пізнання, логіки, психології та здорового глузду.

Будь-яка оцінка фактів передбачає їх попередній аналіз. Ніхто не вправі давати вказівки суду про те, як слід оцінювати докази. Отже, оцінка доказів - це не лише процесуальна, а й розумова діяльність.

Положення, викладені у третьому розділі цієї книги про оцінку доказів, залишаються актуальними і для нового КПК.

Покази - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення мають право давати покази під час досудового розслідування та судового розгляду.

Свідок, експерт, потерпілий (за винятком потерпілого у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення) зобов'язані давати покази слідчому, прокурору та слідчому суді, суду в установленому КПК порядку.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показами, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Особа надає покази лише щодо фактів, які вона сприймала особисто, за винятком випадків, передбачених КПК. Захисник у судовому засіданні має пильнувати за дотриманням цієї норми. Якщо особа дає покази з чужих слів, захисник, обвинувачений можуть заявити протест (заперечення) щодо цих показів з посиланням на те, що це покази з чужих слів.

Висновок або думка особи, яка надає покази, можуть визнаватися судом доказом, лише якщо такий висновок або думка корисні для ясного розуміння показів (їх частини) і ґрунтуються на спеціальних знаннях у розумінні ст. 101 Кодексу. Так само слід мати на увазі, що думка або висновок особи може бути визнаний доказом, якщо він ґрунтується на спеціальних знаннях.

Якщо суд визнав доказом покази особи, що містить висновок або думку, яка ґрунтується на спеціальних знаннях у розумінні ст. 101 КПК, інша сторона має право допитати особу згідно з правилами допиту експерта. У такому випадку захисник з'ясовує рівень і якість професійних знань особи, може вимагати надання письмового висновку з питання, щодо якого даються покази.

Сторони, потерпілий мають право отримувати від учасників кримінального провадження та інших осіб за їх згодою пояснення, які не є джерелом доказів. Йдеться передусім про питання технічного характеру та з'ясування їх думки щодо певної ситуації.