Про затримання
Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав і в порядку, визначеному КПК (ст. 176). Новий КПК вніс істотні зміни у питання про затримання особи. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором звертається з клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (ст. 188 КПК). Це клопотання подається:
- одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою;
- після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику;
- після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю. Адвокати мають подбати про доведення до відому слідчого судді про наявність поважних причин неприбуття до суду.
Прокурор додає до клопотання документи, які підтверджують зазначені у пунктах 1, 2 ч. 4 ст. 189 КПК обставини.
Розгляд клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу здійснюється в порядку, передбаченому ст. 189 КПК.
Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу має містити (ст. 190 КПК):
- найменування суду, прізвище та ініціали слідчого судді, судді (суддів);
- прізвище, ім'я, по батькові підозрюваного, обвинуваченого, для затримання якого постановляється ухвала, відомі на момент постановления ухвали, а якщо прізвище, ім'я, по батькові не відомі, - докладний опис такої особи;
- короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, його правову кваліфікацію за законом України про кримінальну відповідальність;
- посилання на обставини, які дають підстави для:
- обґрунтованої підозри про вчинення особою кримінального правопорушення;
- висновку про існування ризику, зазначеного у клопотанні про застосування запобіжного заходу;
- висновку щодо існування обставин, зазначених у пунктах 1 або
2 ч. 4 ст. 189 цього Кодексу, для прийняття рішення про надання дозволу на затримання;
- дату постановления ухвали;
- дату втрати законної сили ухвалою.
Ця дата має велике значення для особи, щодо якої здійснюється затримання і службових осіб. Ця норма враховує вимоги Європейської конвенції про захист прав людини щодо правової визначеності, об яку неодноразово "спотикалося" українське правосуддя у розгляді справ у Європейському суді;
- підпис слідчого судді, судді (суддів), який постановив ухвалу.
- В ухвалі про дозвіл на затримання з метою приводу вказуються прізвище, ім'я, по батькові, адреса і телефон прокурора або слідчого, за клопотанням якого постановлена ухвала.
Важливе правило, яке дозволяє адвокату і затриманому не шукати того, хто несе відповідальність за затримання (поряд із слідчим суддею) і дає можливість якнайближчим часом налагодити зв'язок з цією службовою особою. Доцільно б було вказувати і номер телефону слідчого судді, за яким можна було б з ним зв'язатися адвокату.
- Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту:
- приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду;
- закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановления ухвали, в якій не зазначено строку її дії;
- відкликання ухвали прокурором.
- Слідчий суддя, суд за клопотанням прокурора має право вирішити питання про повторне затримання з метою приводу в порядку, передбаченому КПК. Повторне звернення до суду з клопотанням про дозвіл на затримання однієї і тієї ж особи по тому самому кримінальному провадженню після винесення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у задоволенні такого клопотання можливе лише при виникненні нових обставин, які підтверджують необхідність тримання особи під вартою.
- Ухвала про відмову в наданні дозволу на затримання з метою приводу може бути оскаржена в порядку, передбаченому КПК. Ухвала про дозвіл на затримання оскарженню не підлягає. Це правильно. Адже така ухвала детермінована певним часом і закон чітко визначає момент, з якого така ухвала втрачає силу.
Затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа (ст. 191 КК) не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання має бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу. У випадку, якщо це правило порушується, адвокат вправі поставити перед відповідною службовою особою вимогу про негайне звільнення затриманої особи в порядку ст. 46 КПК, яка передбачає, що органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані виконувати законні вимоги захисника.
У разі затримання на транспорті місцем затримання вважається територія району, на якій особа затримана.
У разі затримання особи на громадському транспорті, незапланована зупинка якого неможлива без зайвих труднощів, місцем затримання вважається територія району, на якій розташована найближча попутна зупинка громадського транспорту.
У разі затримання особи на авіаційному або морському транспорті під час здійснення рейсу за межі державного кордону України місцем затримання вважається порт у межах державного кордону України, в якому почався цей рейс.
Службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання затримала особу, зобов'язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали. Отже, КПК принаймні частково визначає порядок затримання особи, який полягає у врученні особі ухвали слідчого судді або суду про затримання.
Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це слідчого, прокурора, зазначеного в ухвалі.
Якщо після затримання підозрюваного, обвинуваченого з'ясується, що він був затриманий на підставі ухвали про дозвіл на затримання, яка відкликана прокурором, підозрюваний, обвинувачений має бути негайно звільнений уповноваженою службовою особою, під вартою якої він тримається, якщо немає інших законних підстав для його подальшого затримання. Адвокат, який має право на побачення з затриманим без спеціального дозволу, але на підставі документів, передбачених ст. 50 КПК у випадку наявності обставин, передбачених у ч. 7 ст. 191 КПК вправі ставити вимогу про негайне звільнення особи (ст. 46 КПК).
Службова особа здійснює затримання співробітника кадрового складу розвідувального органу України під час виконання ним своїх службових обов'язків і пов'язані з цим особистий обшук та огляд його речей тільки в присутності офіційних представників цього розвідувального органу.
КПК детально розписує порядок і підстави затримання з метою приводу та встановлює гарантії законності обмеження прав особи. Однак у КПК недостатньо розписана вся процедура затримання. Між тим дуже часто відповідні органи без достатньої для цього потреби застосовують дії, які мають силовий, а часом і принизливий для особи характер.
Приклад. Зав. відділом освіти, людину знану і шановану в районі, затримали під час проведення шкільної лінійки з нагоди відкриття нової школи, застосували наручники тільки для того, щоб привезти до суду, де суд через три години після затримання звільнив Р. з-під варти. Це було зроблено тільки для того, щоб принизити людину, подавити її морально, створити уявлення у громадськості про те, що її звинувачують у вчиненні тяжкого злочину.
Слід мати на увазі, що у Законі "Про міліцію" змінами у ст. 13 передбачено, що органам міліції забороняється направлення спеціальних підрозділів міліції для забезпечення проведення слідчих дій, використання в їх проведенні спеціальних засобів, що приховують зовнішність (масок для обличчя, шоломів тощо), а також демонстрацію зброї чи спеціальних засобів, крім виняткових випадків під час проведення слідчої дії щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину і наявності достатніх підстав вважати, що чинитиметься фізичний опір. Такі дії можуть бути здійснені з дозволу прокурора.
Клопотання про затримання розглядається в закритому судовому засіданні слідчим суддею, судом негайно після одержання клопотання.
Слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування, або одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу, зазначені у ст. 177 нового Кодексу.
Вимоги КПК встановлюють нові стандарти при вирішенні питання про затримання. Слідчий суддя має переконатися у наявності обґрунтованої підозри про вчинення особою кримінального правопорушення. Така підозра має бути підтверджена певними конкретними доказами, яким слідчий суддя має дати оцінку. Слідчий суддя має переконатися, що існує ризик того, що особа переховується від органів досудового розслідування або вчинить дії, які зазначені у ст. 177 КПК, яка визначає підстави для застосування запобіжного заходу.
Обґрунтовуючи ухвалу, слідчий суддя для прийняття рішення про надання дозволу на затримання має зробити висновок про існування обставин, передбачених у ч. 4 ст. 189 КПК. До речі, у текст ст. 190 КПК вкралася технічна помилка. Стаття відсилає до п. 1 або 2 частини четвертої ст. 189. Однак частина четверта ст. 189 не містить пунктів 1 і 2.
Слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про затримання, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу. Однак якщо такі підстави існують, то слідчий суддя має з'ясувати для себе, чому ж все-таки звертаються до нього, чи немає тут якихось "підводних рифів" і прокурор або слідчий так страхуються.
Адже таке клопотання розглядається у закритому судовому засіданні і негайно після одержання цього клопотання. Отже, слідчий суддя, позбавлений можливості вислухати іншу сторону. З другого боку, прокурор, участь якого у справі обов'язкова, зобов'язаний довести, що зазначені у клопотанні обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування, або до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у № 2. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду.