Про матеріали, зібрані захистом

Ст. 46 КПК України надає адвокату право збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази у справі, зокрема одержувати копії документів від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за їх згодою; ознайомлюватися на підприємствах, в установах організаціях з потрібними документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом;

отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань, проводити опитування.

Адвокати вважають за можливе широке тлумачення цієї норми. Зокрема, вважається допустимим оглядати і фотографувати місце події або речовий доказ, наприклад автомашину, в тому числі з участю спеціалістів; вести бесіду з експертами щодо пропонування їх кандидатур для вчинення експертизи провести розмову з лікарями установ, де знаходився підзахисний (у тому числі тюремних і психіатричних); вести бесіди з посадовими особами, які давали або не давали відповідь на запит адвоката тощо.

Адвокати старої школи остерігаються вести такий активний захист через те, що слідчі органи вважають це веденням слідчих і судових дій зі збирання і перевірки доказів, що є винятковою компетенцією слідчих органів, прокурора, судді та суду.

Нерідко така обережність є виправданою, оскільки при активній позиції легко перейти ту грань, яка відділяє слідчу дію від збирання доказів.

Адвокат повинен мати це на увазі, щоб не наштовхнутись на звертання відповідних органів про притягнення його до відповідальності, а також відсторонення від справи.

Приклад. У справі Р. окремою ухвалою доведено до відома відповідного органу адвокатури про допущене адвокатом порушення. Судова колегія дійшла висновку, що адвокат, пред'явивши в судовому засіданні чотири фотографії місцевості, в районі якої було вчинено злочин, виконав функцію, яка входить у компетенцію слідчого, а суд неправильно задовольнив клопотання адвоката про долучення їх ДО справи. Скасовуючи окрему ухвалу, вищестоящий суд зазначив, що посилання на порушення з боку адвоката є необгрунтованим. В ухвалі не вказано, яку саме функцію слідчого виконав адвокат і в чому конкретно полягало порушення закону. Клопотання адвоката про приєднання до справи згаданих фотографій не дають підстав розглядати їх як здійснення дій, що входять у компетенцію слідчого, оскільки фотографії не є процесуальним актом огляду місця події. Також не вмотивована вказівка на порушення закону з боку суду. В окремій ухвалі не вказано, який саме закон суд порушив і в чому полягає порушення.