Про верховенство права
У новому КПК є посилання на верховенство права. Але, на жаль, не визначено цього принципу, крім загальної фрази про те, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У всякому разі це означає, що дії держави будуть несумісними з принципом верховенства права, якщо здійснюватимуться за межами правової визначеності та вимог справедливості.
Бенджамін Дізраелі писав, що "справедливість - це істина в дії", але це тільки красивий художній образ, який відображає певну сторону цього питання. Для юристів потрібен більш точний погляд на верховенство права і справедливість. У судовій промові адвокат, якщо це доречно, під час вирішення питань відповідальності особи має торкатись питань справедливості та верховенства права.
Ст. 9 наголошує на потребі урахування практики Європейського суду з прав людини та зобов'язує органи досудового розслідування всебічно, повно і неупереджено дослідити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Природа рішень Європейського суду обумовлена такими факторами: а) правові позиції, що містяться в них, мають нормативний характер; б) у рішеннях дається тлумачення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - КЗПЛ); в) рішення ЄСПЛ мають правозастосовний характер.
Суть верховенства права, як його розуміють в Європі, розкрито у доповіді "Про верховенство права", прийнятій на 86-пленарному засіданні Венеціанської комісії 25-26 березня 2011 р. Можна виділити обов'язкові елементи верховенства права: 1) законність і прозорий процес прийняття нових законів; 2) правова визначеність. Наприклад, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вважає порушенням принципу верховенства права і правової визначеності випадки, де українські суди, застосовуючи запобіжні заходи, не вказували строків, на які застосовується тримання під вартою (справа Харченко проти України); 3) заборона на свавілля; 4) доступ до правосуддя, забезпечений судами; 5) дотримання прав людини; 6) недопущення дискримінації та рівність перед законом. Актуальним для України є пріоритетність прав людини, що випливає із ст. З Конституції України. Суд, виходячи з принципу верховенства права, не має застосовувати положення правового акта, у тому числі закону, якщо його застосування суперечить конституційним принципам права або порушуватиме права та свободи громадянина. Судне має також допускати тлумачення закону, яке б несправедливо обмежувало ці права і свободи.