Приклад. У справі Л. останній був засуджений до 15 років позбавлення волі. Його звинувачено у вбивстві з хуліганських спонукань за допомогою вогнепальної зброї. Потерпілий О. був поранений у нижню частину ноги зарядом дробу. В руках у потерпілого був націлений на Л. пістолет. Л. заперечував, що він стріляв у потерпілого і що у нього була рушниця. Парадоксально, але якщо б Л. визнавав, що в нього була рушниця і він стріляв під ноги потерпілого в порядку самозахисту та випадково влучив у ногу, то його захист було б легше здійснити, незалежно від того, що в дійсності у нього не було рушниці. На жаль, іноді такою парадоксальною є логіка судового розгляду, де насправді встановлюється не істина, а доведеність або недоведеність вини.