Всього на сайті:

Дисертацій з права онлайн: 62

Підручників з права онлайн: 37

НПК кодексів України онлайн: 16

  • strict warning: Only variables should be passed by reference in /home/povnator/public_html/mego.info/modules/book/book.module on line 559.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.

РОЗДІЛ IX ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ (ст.255-270)

  1.  Загибель людей або інші тяжкі наслідки є кваліфікуючими або особливо ква­ліфікуючими ознаками деяких злочинів проти громадської безпеки (частини 2 та 4 ст. 258, ч. 2 ст. 259, ч. 5 ст. 260, ч. 3 ст. 265, ч. 3 ст. 2651, ч. 2 ст. 267, ч. 4 ст. 2671, ч. 2 ст. 269, ч. 2 ст. 270, ч. 3 ст. 2701 КК).
  2.  Під загибеллю людей розуміється настання смерті не менше двох осіб. Спри­чинення смерті одній особі є різновидом інших тяжких наслідків. Інші тяжкі наслід­ки - це спричинення смерті однієї особи, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень хоча б одній особі, середньої тяжкості - двом чи більше особам, майнової шкоди в осо­бливо великому розмірі будь-якій юридичній чи фізичній особі тощо.
  3.  Там, де закон передбачає матеріальні склади, у тому числі наслідок у вигляді створення небезпеки для життя чи здоров’ я або настання інших тяжких наслідків, обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є причинний зв’язок.
  4.  Заподіяння шкоди життю і здоров’ю або майнової шкоди може бути і способом вчинення злочинів проти громадської безпеки (наприклад, ч. 1 ст. 258, статті 261, 262, 265 КК). При цьому залежно від тяжкості зазначеної шкоди вона або охоплюється стат­тями КК про відповідальність за злочини проти громадської безпеки, або вимагає ква­ліфікації за сукупністю відповідних злочинів. Але в усіх випадках тут завжди повинна бути порушена громадська безпека і створена небезпека настання тяжких наслідків.
  5.  Суб’єктивна сторона злочинів проти громадської безпеки з формальним складом - прямий умисел, а злочинів з матеріальним складом - необережність. В останніх злочинах можлива змішана форма вини, що передбачає умисел до діяння (наприклад, порушення певних правил безпеки) і необережність до наслідків (напри­клад, до загибелі людей).
  6.  Мотив і мета більшості злочинів проти громадської безпеки не є їх обов’язковими ознаками і можуть бути різними.
  7.  Суб’єктом злочинів проти громадської безпеки є, як правило, будь-яка особа, яка досягла 16-ти, а деяких злочинів - 14-ти років.
  8.  Таким чином, злочини проти громадської безпеки - це суспільно небез­печні, передбачені КК винні діяння (дії або бездіяльність), вчинені суб’єктами злочину, що порушують громадську (загальну) безпеку і створюють загальну не­безпеку (умови) загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподі­юють такі наслідки.
  9.  На відміну від злочинів проти життя та здоров’я особи (розд. II Особливої частини) і власності (розд. VI Особливої частини), злочини проти громадської без­пеки посягають не на життя, здоров’я або власність окремих осіб, не на особисту безпеку і не на майнову безпеку окремих фізичних чи юридичних осіб, а на загальну безпеку, безпеку невизначеного кола осіб і тому є загальнонебезпечними діяннями. Також на відміну від указаних злочинів, що, як правило, вимагають реального запо­діяння шкоди життю, здоров’ю, власності, для визначення посягань закінченими злочинами проти громадської безпеки необхідно і, як правило, достатньо самого створення загальної небезпеки заподіяння тяжкої шкоди. Реальне заподіяння шкоди життю, здоров’ю, власності, довкіллю тощо злочинами проти громадської безпеки виступає як спосіб створення загальної небезпеки або як результат реалізації цієї не­безпеки.
  10.  У чотирьох статтях розд. IX Особливої частини сформульовані заохочувальні норми, які передбачають обов’язкове і безумовне звільнення особи від кримінальної відповідальності за деякі злочини проти громадської безпеки за наявності певних передумов і підстав - добровільна заява про створення злочинної організації або участь у ній та активне сприяння її розкриттю (ч. 2 ст. 255 КК), добровільне повідомлення правоохорононного органу про відповідну терористичну діяльність, сприяння її при­пиненню або розкриттю злочинів, вчинених у зв’язку із створенням або діяльністю такої групи чи організації (ч. 2 ст. 2583 КК), добровільний вихід з воєнізованого або збройного формування і повідомлення про його існування органи державної влади чи місцевого самоврядування (ч. 6 ст. 260 КК) і, нарешті, добровільна здача органам влади зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв (ч. 3 ст. 263 КК). У цих нормах передбачено спеціальні підстави звільнення від криміналь­ної відповідальності. У всіх зазначених випадках за наявності обставин, передбачених конкретною нормою закону, суд зобов’ язаний звільнити відповідних осіб від кримі­нальної відповідальності (п. 12 ППВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23 грудня 2005 р. № 12). Добровільність заяви, повідомлення, виходу зі злочинної організації або добровільна здача озброєння означає вчинення цих дій з різних мотивів, але з власної волі і за усвідомлення фактичної можливості подальшого безкарного про­довження вчинення відповідного злочину.