• strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.

Стаття 375. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови

             Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови -

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

             Ті самі дії, що спричинили тяжкі наслідки або вчинені з корисливих моти­вів чи в інших особистих інтересах, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

             Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, до складу яких входять професійні судді, а у визначених законом випадках - народні засідателі та присяж­ні, які, здійснюючи правосуддя, є незалежними та підкоряються лише закону (ч. 1 ст. 124, ч. 1 ст. 127 та ч. 1 ст. 129 Конституції України, ч. 2 ст. 1, ч. 1 ст. 47, ч. 2 ст. 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Діяння, передбачене ст. 375 КК, є спеціальним видом службового зловживання відносно злочину, передбаченого ст. 364 КК.

             Предметом цього злочину є певний судовий акт: вирок, рішення, ухвала або постанова, а вчинене діяння кваліфікується за ст. 375 КК незалежно від того: а) яка судова інстанція ухвалила цей акт (суд першої, апеляційної чи касаційної інстанції);

б)  яка галузева приналежність розглянутої судом справи (кримінальна, цивільна, адміністративна, господарча); в) яким складом суду було постановлено судовий акт - судом колегіально, за участю народних засідателів чи присяжних або суддею одноосібно.

             Судовий акт, як предмет цього злочину, має бути неправосудним, тобто таким, який не відповідає вимогам законності та обґрунтованості. Його неправосудність може полягати у неправильному застосуванні норм матеріального чи процесуального за­кону або у невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Неправо- судність судового акта може виражатися, наприклад, у засудженні невинного, виправ­данні винного, призначенні несправедливо м’якого чи, навпаки, занадто суворого покарання, у незаконному затриманні, арешті і триманні під вартою, необґрунтовано- му накладенні адміністративного стягнення чи відмові у задоволенні обґрунтованих позовних вимог тощо.

             Об’єктивна сторона злочину полягає лише в активній поведінці особи - діях. За частиною 1 ст. 375 КК карається злочин із формальним складом, бо його вчинення вичерпується фактом постановлення неправосудного судового акта, що припускає:

а)  його складання; б) підписання суддею (суддями); в) проголошення (доведення його змісту до відома учасників провадження). Постановлення судового акта завершуєть­ся його проголошенням, і тому саме з цього моменту злочин, передбачений ч. 1 ст. 375 КК, визнається закінченим незалежно від часу набуття законної сили судовим актом, його виконання та наслідків, які він породжує.

             За частиною 2 ст. 375 КК склад злочину може бути як формальним, - коли дії, зазначені у ч. 1 ст. 375 КК, вчинені з корисливих мотивів (прагнення винного одер­жати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе чи інших осіб, одер­жати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матеріальної вигоди) чи в інших особистих інтересах (особиста зацікавленість, яка обумовлена помстою, кар’єризмом, заздрістю, бажанням отримати нагороду, про­сунутися за службою тощо), так і матеріальним, - коли такі дії спричинили тяжкі наслідки (засудження невинного, самогубство заарештованого чи засудженого, тяжке захворювання, втрата близьких, заподіяння значних матеріальних збитків тощо). Якщо постановлення завідомо неправосудного судового акта вчинено за хабар, дії винного слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 375 КК і за відповідною частиною ст. 368 КК.

             Суб’єктивна сторона злочину за ч. 1 ст. 375 КК характеризується лише прямим умислом, бо особа діє завідомо, тобто усвідомлює, що постановляє неправосудний судовий акт і бажає цього. Мотиви і мета за ч. 1 ст. 375 КК значення для кваліфікації не мають.

Якщо судовий акт ухвалюється колегіальним складом суду (кількома профе­сійними суддями чи за участю народних засідателів або присяжних), для кваліфі­кації їх дій за ст. 375 КК необхідно встановити, що кожен із суб’єктів діяв умисно і усвідомлював завідомо неправосудний характер такого акту. За інших умов вчинене може розглядатися лише як професійна помилка (РВСУ. - 2003. - С. 132­135; ПС (2001-2005). - С. 364-368). Якщо неправосудність судового акта сталася внаслідок несумлінного ставлення винного до виконання своїх службових обов’ язків, діяння (за інших необхідних умов) містить ознаки складу злочину, передбаченого ст. 367 КК.

Психічне ставлення винного до наслідків, зазначених у ч. 2 ст. 375 КК, може ви­являтися як в умисній, так і в необережній формах вини. Однією з кваліфікуючих ознак суб’єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК, є мотив: корис­ливі спонукання чи інші особисті інтереси. У цілому злочин є умисним.

             Суб’єкт злочину спеціальний - професійний суддя, народний засідатель чи при­сяжний під час здійснення ними правосуддя (див. коментар до ст. 374 КК).