• strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.

Стаття 387. Розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування

            Розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила оперативно-розшукову діяльність, даних оперативно-розшукової діяльності або досудового розслідування особою, попередженою в установленому законом по­рядку про обов’язок не розголошувати такі дані, -

карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

            Розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового роз­слідування, вчинене суддею, прокурором, слідчим, працівником оперативно-роз- шукового органу незалежно від того, чи приймала ця особа безпосередню участь в оперативно-розшуковій діяльності, досудовому розслідуванні, якщо розголо­шені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність, -

карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

(Стаття 387 в редакції Закону України № 4652-УІ від 13 квітня 2012 р.)
 

 

розслідування (наприклад, інформація стосовно характеру, змісту і результатів здій­снюваних заходів, учасників таких заходів, порядку збирання, характеру, змісту і об­сягу отриманих доказів, інформація, отримана в ході слідчих чи негласних слідчих дій, тощо).

             За частиною 2 ст. 387 КК предметом злочину є лише такі дані оперативно-роз- шукової діяльності чи досудового розслідування, що ганьблять людину, принижують її честь та гідність і до яких належать відомості про обставини та факти, які особа бажає зберегти в таємниці і розголошення яких підриває авторитет, репутацію люди­ни, зачіпає почуття самоповаги, компрометує її в очах оточуючих тощо. Якщо суб’єкт злочину, передбаченого ч. 2 ст. 387 КК, розголошує інші дані оперативно-розшукової діяльності чи досудового розслідування, вчинене (за наявності необхідних підстав) кваліфікується за ст. 364 КК.

             Якщо розголошені дані оперативно-розшукової діяльності чи досудового слід­ства становлять державну таємницю, вчинене (за наявності необхідних підстав) ква­ліфікується за сукупністю злочинів, передбачених ст. 387 і відповідно статтями 111, 114, 328 або 422 КК.

             Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 387 КК, характеризується лише активною поведінкою особи - діями, які є порушенням покладеного на особу право­вого обов’язку і являють собою розголошення в будь-якій формі (безпосередньо, по телефону, письмово, у засобах масової інформації тощо) даних оперативно-розшуко- вої діяльності чи досудового розслідування без дозволу (усупереч забороні) уповно­важених службових осіб або в неналежному обсязі (поза дозволеним обсягом) і до­веденні їх до відома хоча б однієї особи, яка не має права на ознайомлення з ними.

             За частиною 1 ст. 387 КК відповідальність настає лише за умов, якщо розголошення передбачених даних було вчинене: а) за відсутності дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила оперативно-розшукову діяльність, і б) за наявності попередження в установ­леному законом порядку про обов’язок не розголошувати такі дані. Ці положення ч. 1 ст. 387 КК засновані на приписах ст. 222 КПК, згідно з якою відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони вважають можливим (ч. 1 ст. 222 КК). Тому в необхідних випадках слідчий, прокурор по­переджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування у зв’язку з участю в ньому, про їх обов’язок не розголошувати такі відомості без його дозволу (ч. 2 ст. 222 КК). Заборону на розголошення даних оперативно-розшукової діяльності встановлено і в статтях 9 та 11 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».

             Таким чином, однією з обов’язкових умов відповідальності за ч. 1 ст. 387 КК є наявність спеціального попередження про заборону розголошувати (обов’язок не розголошувати) дані оперативно-розшукової діяльності і досудового розслідування, яке робиться офіційно й оформлюється у встановленому законом порядку. Таке по­передження може стосуватися всіх даних, певної їх частини або окремих відомостей чи фактів (див., наприклад, ч. 2 ст. 254 КПК) і може бути зроблене на будь-якій стадії проведення оперативно-розшукової діяльності чи кримінального провадження.

Відсутність такого попередження виключає відповідальність за ч. 1 ст. 387 КК, бо не породжує правового обов’ язку особи утримуватися від розголошення відповідних даних. Відповідальність за ч. 1 ст. 387 КК виключається і за умови, якщо дозвіл на оголошення цих даних хоча і був відсутній, але офіційне попередження про заборону на їх розголошення не було оформлене у встановленому законом порядку.

            За статтею 387 КК встановлено відповідальність за злочин із формальним скла­дом, який визнається закінченим з моменту, коли заборонена до розголошення інфор­мація стала надбанням будь-якої особи, яка не має права на ознайомлення з нею і до числа яких можуть належати як особи, що беруть участь у відповідному криміналь­ному провадженні (наприклад, інші свідки за цим же провадженням), так і сторонні особи, що не мають щодо цього провадження ніякого відношення. Наслідки такого розголошення знаходяться поза межами об’єктивної сторони цього складу злочину.

            За частиною 2 ст. 387 КК наявність спеціального попередження про заборону на розголошення відповідних даних не потрібна, бо збереження їх в таємниці входить до кола службових обов ’язків осіб, зазначених у ч. 2 ст. 387 КК.

            Суб’єктивна сторона злочину - лише прямий умисел, бо винний усвідомлює, що за відсутності належного дозволу, всупереч забороні і зробленому про це попередженню (ч. 1 ст. 387 КК) він розголошує відповідні дані, бажаючи діяти саме таким чином. Моти­ви та мета такого розголошення можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають. За частиною 2 ст. 387 КК винний має також усвідомлювати, що розголошені ним відомості ганьблять людину, принижують її честь та гідність, а розголошуючи їх, він порушує свій службовий обов’язок. Розголошення даних оперативно-розшукової діяльності чи досудо­вого розслідування з необережності (наприклад, внаслідок порушення правил збережен­ня документів чи їх втрати) виключає відповідальність за ст. 387 КК.

            Суб’єкт злочину - спеціальний. За частиною 1 ст. 387 КК ним можуть бути три категорії осіб: а) особи, які залучаються до виконання завдань оперативно-роз- шукової діяльності й сприяють оперативним підрозділам в її здійсненні (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»); б) учасники досудового розслідування: захисник (ст. 45 КПК), потерпілий (ст. 55 КПК), свідок (ст. 65 КПК), експерт (ст. 69 КПК), спеціаліст (ст. 71 КПК), перекладач (ст. 68 КПК), цивільний по­зивач (ст. 61 КПК) і відповідач (ст. 62 КПК) тощо; б) особи, які були присутніми під час здійснення оперативно-розшукової діяльності або провадження досудового роз­слідування: понятий, педагог, психолог, лікар тощо (статті 226, 227, 228 КПК). Підо­зрюваний та обвинувачений відповідальності за ст. 387 КК не підлягають.

            За частиною 2 ст. 387 КК суб’єктом злочину є: суддя, слідчий суддя, народний засідатель, присяжний, прокурор, слідчий, працівник оперативно-розшукового органу (статті 36, 40, 41, 215 КПК; ч. 5 ст. 21, статті 23, 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; ст. 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність») неза­лежно від того, чи брали вони безпосередню участь в оперативно-розшуковій діяль­ності або в досудовому розслідуванні.