Стаття 388. Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації
Сторінки матеріалу:
Злочин, передбачений ст. 388 КК, слід відмежовувати від корисливих (ст. 191 КК) та некорисливих (ст. 194 КК) посягань на власність за ознаками: а) предмета злочину - за ст. 388 КК таким може бути лише майно, яке було описане, заставлене, заарештоване чи конфісковане, а за статтями 191 і 194 КК - будь-яке інше і тільки чуже майно; б) суб ’єкта злочину - за ч. 1 ст. 388 КК ним може бути і власник цього майна (коли останнє ввіряється йому на збереження після опису й арешту), а за статтями 191 і 194 КК - особа, якій це майно не належить; в) суб’єктивної сторони - за ст. 388 КК злочин може бути вчинений за будь-яких мотивів, а за ст. 191 КК - тільки з корисливих. Проте, якщо особа з корисливих мотивів заволодіває ввіреним йому на збереження чужим майном, яке є предметом злочину за ст. 388 КК, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених статтями 191 і 388 КК. Знищення або пошкодження чужого майна, яке є предметом злочину за ч. 1 ст. 388 КК, кваліфікується за сукупністю злочинів - за ч. 1 ст. 388 та ч. 1 або ч. 2 ст. 194 КК. Якщо ж винний знищує чи пошкоджує майно, яке є предметом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 388 КК, і вчиняє це діяння за відсутності кваліфікуючих ознак, зазначених у ч. 2 ст. 194 КК, вчинене кваліфікується лише за ч. 2 ст. 388 КК, а за наявності таких ознак - за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 194 і ч. 2 ст. 388 КК.