Стаття 393. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти

            Втеча, вчинена шляхом підкопу, передбачає використання для незаконного за­лишення охоронюваної території підземного ходу (лазу), проритого винним таємно від адміністрації, а поєднана з пошкодженням інженерно-технічних засобів охорони - вчинюється шляхом виведення з ладу або пошкодження різних спеціальних споруд, пристроїв та приладів, які призначені для запобігання втечі й сповіщення про втечу або які перешкоджають її вчиненню. Якщо пошкодження таких засобів охорони вчи­нене способом або спричинило наслідки, зазначені у ч. 2 ст. 194 КК, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів - за ч. 2 ст. 194 та ч. 2 ст. 393 КК.

            Якщо втеча здійснюється шляхом підкупу службових осіб або з використанням підроблених документів, вчинене слід кваліфікувати за статтями 369 або 358 та ч. 1 ст. 393 КК.

            Слід також ураховувати, що при втечі з місця позбавлення волі виникає ситуація, передбачена в ст. 71 КК, - сукупність вироків. Тому, засуджуючи особу за втечу з місця позбавлення волі, суд повинен за правилами ст. 71 КК до покарання, призначеного за ст. 393 КК, повністю або частково приєднати ту невідбуту частину позбавлення волі за попереднім вироком, від відбування якого засуджений ухилявся шляхом втечі.

             Суб’єктивна сторона втечі - лише прямий умисел. Мотиви та мета цього зло­чину можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають.

             Суб’єкт втечі спеціальний, до якого належать дві категорії осіб: а) особи, що відбувають покарання у виді арешту, позбавлення волі чи довічного позбавлення волі, або б) особи, що перебувають у попередньому ув’язненні (взяті під варту) як запо­біжний захід. Особи, до яких арешт застосовано як захід адміністративного стягнен­ня (ст. 32 КУпАП), а також особи, щодо яких застосоване короткочасне затримання за статтями 208, 211 КПК, не є суб’єктами злочину за ст. 393 КК. Співучасниками втечі можуть бути будь-які інші особи, а дії службових осіб, які сприяють втечі з викорис­танням свого службового становища, слід кваліфікувати за статтями 365, 27 та відпо­відною частиною ст. 393 КК.