Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 157. Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача

Сторінки матеріалу:

  • Стаття 157. Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача
  • Сторінка 2
  1.  Перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого пра­ва або права брати участь у референдумі, перешкоджання діяльності іншого суб’єкта виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, комісії з референ­думу, члена виборчої комісії, члена ініціативної групи референдуму, члена комі­сії з референдуму або офіційного спостерігача при виконанні ними своїх повно­важень, поєднані з підкупом, обманом або примушуванням, а також ухилення члена виборчої комісії у роботі комісії без поважних причин -

караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займа­тися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.

  1.  Ті самі діяння, поєднані із застосуванням насильства, знищенням чи по­шкодженням майна, погрозою застосування насильства або знищення чи по­шкодження майна, -

караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.

  1.  Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб або членом виборчої комісії чи іншою службо­вою особою з використанням свого службового становища, -

караються обмеженням волі на строк від двох до п’ яти років або позбавлен­ням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років.

  1.  Втручання службової особи з використанням службового становища у здій­снення виборчою комісією чи комісією з референдуму їх повноважень, установ­лених законом, вчинене шляхом незаконної вимоги чи вказівки з метою впли­нути на рішення виборчої комісії чи комісії з референдуму, -

карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п’ яти років, з позбав­ленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років.

(Стаття 157 у редакції законів України № 3504-ІУ від 23 лютого 2006р.; № 270-УІ від 15 квітня 2008р.; № 1616-УІвід 21 серпня 2009р.)

  1.  Конституція України у ст. 38 передбачає право кожного громадянина України брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих ре­ферендумах, вільно обирати і бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
  2.  Організація і порядок проведення виборів і референдумів на території Укра­їни визначаються згідно із законами України: «Про вибори народних депутатів України» від 16 жовтня 2012 р. № 5463-УІ (ВВРУ. - 2012. - № 10-11. - Ст. 73); «Про всеукраїнський референдум» від 6 листопада 2012 р. № 5475-УІ; «Про ви­бори депутатів Верховної Ради АРК, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 10 липня 2010 р. № 2487-УІ; «Про внесення змін у Закон України “Про вибори Президента України”» від 18 березня 2004 р. (у редакції від 16 жовтня 2012 р. № 5463-УІ).
  3.  Суспільна небезпечність даного злочину полягає в тому, що він завдає шкоди виборчим (праву обирати або праву бути обраним) та референдним правам громадян України, а також праву громадян вести передвиборну агітацію.
  4.  Потерпілими від даного злочину можуть бути громадяни України - виборці та референдарії, кандидати на виборні посади, а також особи, які забезпечують реаліза­цію виборчих прав громадян, наприклад, члени виборчих комісій, члени комісії з ре­ферендуму, довірені особи кандидатів, офіційні спостерігачі тощо.
  5.  Об’єктивна сторона злочину виражається у трьох самостійних діях: 1) у пере­шкоджанні вільному здійсненню громадянином свого виборчого права або права брати участь у референдумі; 2) у перешкоджанні діяльності інших суб’ єктів вибор­чого процесу при виконанні ними своїх повноважень; 3) в ухиленні члена виборчої комісії від роботи комісії без поважних причин.
  6.  Перешкоджання, як протидія, виражається в активному впливі на волю особи з метою примусити її відмовитися від участі у виборах, або змінити зміст свого воле­виявлення, або відмовитись від проведення передвиборної агітації тощо. Така протидія може мати місце як під час голосування, так і в період усієї виборчої кампанії. Пере­шкоджання може виявлятися, наприклад, у позбавленні виборця можливості бути включеним до списку виборців, примушуванні виборця поставити підпис у підписному листі на підтримку певного кандидата, у відмові в реєстрації кандидатом у депутати, примушуванні кандидата зняти свою кандидатуру з балотування, недопущенні на ви­борчу дільницю офіційного спостерігача тощо (див. Ухвалу колегії Судової палати у кримінальних справах ВСУ від 22 травня 2007р. //ПС (2006-2007). - С. 589-590).

Перешкоджання роботі виборчої комісії або комісії з референдуму може полягати, наприклад, у позбавленні виборчої комісії приміщення, необґрунтованій відмові у ре­єстрації ініціативної групи з проведення референдуму та інших діях.

  1.  Способами перешкоджання за ч. 1 ст. 157 КК можуть бути підкуп, обман або примушування.

Підкуп являє собою передачу особі грошей, інших цінностей, надання яких-небудь переваг, пільг майнового характеру, будь-яких послуг або обіцянку майнових вигод чи позбавлення від матеріальних витрат як винагороду за зміну свого волевиявлення під час участі у виборах або за відмову від такої участі. Фактичне одержання суб’єктом виборчого процесу незаконної винагороди внаслідок його підкупу та сума (розмір) такої винагороди на кваліфікацію не впливають. Підкуп, вчинений стосовно службо­вої особи, за наявності інших підстав, слід розцінювати як давання хабара і додатко­во кваліфікувати за ст. 369 КК.

Обман як спосіб перешкоджання здійсненню громадянами своїх виборчих прав може мати два різновиди. Активний обман полягає в завідомому введенні потерпіло­го в оману шляхом повідомлення йому неправдивих відомостей щодо обставин, пов’язаних із виборами (наприклад, щодо особи кандидата в депутати, часу, місця проведення виборів тощо), у наданні неправдивих документів або вчиненні інших активних дій, які створюють у громадянина помилкове уявлення про кандидата в на­родні депутати або в Президенти України.

Пасивний обман (бездіяльність) може виявлятися в замовчуванні юридично зна­чущих фактичних обставин, про які винна особа зобов’язана була повідомити, напри­клад, як член виборчої комісії або комісії з проведення референдуму.

Примушування - це протиправний психічний вплив на особу з метою перешкоди­ти її вільному волевиявленню під час виборів чи референдуму, а також ускладнити чи взагалі унеможливити виконання своїх повноважень іншими суб’єктами виборчого процесу.

Ухилення члена виборчої комісії від роботи в комісії виявляється в бездіяльності, тобто коли особа, яка входить до складу виборчої комісії, без поважних причин не з’являється на засідання комісії, виїжджає із місця постійного проживання, підробляє документи про хворобу тощо. Якщо для ухилення підробляється чи використовуєть­ся завідомо підроблений документ, то вчинене повинно кваліфікуватися за сукупністю

ч.  1 ст. 157 КК та відповідної частини ст. 358 КК.

  1.  Злочин вважається закінченим з моменту перешкоджання, тобто здійснення тис­ку на волю потерпілої особи, незалежно від того, чи досяг винний бажаного результату під час виборів, чи ні, а при ухиленні - з моменту вчинення такої бездіяльності.
  2.  Суб’єктивна сторона даного злочину передбачає прямий умисел. Мотив ді­яння для кваліфікації значення не має.
  3.  Суб’єкт злочину - загальний - будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічно­го віку, а при ухиленні - суб’єктом є член виборчої комісії.
  4.  За частиною 2 ст. 157 КК караються ті самі дії, якщо вони: а) поєднані із за­стосуванням насильства; б) знищенням чи пошкодженням майна; в) погрозою засто­сування насильства або знищення чи пошкодження майна.

Насильство полягає в нанесенні побоїв, спричиненні тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, зв’язуванні тощо. Якщо таке насильство утворює більш тяжкий зло­чин (наприклад, тяжке тілесне ушкодження або незаконне позбавлення волі), кваліфі­кація вчиненого настає за сукупністю злочинів - ст. 157 КК і ст. 121 КК або ст. 146 КК.

Погроза - це виражене зовні залякування потерпілого застосуванням фізичного насильства як до нього, так і до його близьких осіб, залякування знищенням чи по­шкодженням їхнього майна тощо, яке здатне викликати обґрунтовані побоювання реального спричинення шкоди.

  1.  За частиною 3 ст. 157 КК кваліфікуючими ознаками даного злочину закон ви­знає вчинення його: а) за попередньою змовою групою осіб; б) членом виборчої комісії; в) іншою службовою особою з використанням свого службового становища.

 

 

Вчинення даного злочину за попередньою змовою групою осіб матиме місце у тих випадках, коли його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

Здійснення перешкоджання членом виборчої комісії підвищує суспільну небез­печність злочину, оскільки член виборчої комісії є особою, що безпосередньо забез­печує законний порядок проведення виборів і має реальну можливість впливати на їх хід. Членом виборчої комісії є особа, яка відповідно до виборчого законодавства включена до складу дільничної, територіальної чи Центральної виборчої комісії. Так, наприклад, відповідно до ст. 26 Закону України «Про вибори народних депутатів України» членом територіальної виборчої комісії може бути громадянин України, що має право голосу і проживає в межах території України. Одна особа може одночасно входити до складу лише однієї виборчої комісії.

  1.  Обов’язковою умовою кваліфікації даного злочину за ознакою вчинення його членом виборчої комісії або іншою службовою особою є використання свого службо­вого становища такими особами при перешкоджанні здійсненню громадянами їх виборчих прав. Наприклад, такі діяння можуть виявлятися у відмові громадянину щодо реєстрації його кандидатом в депутати, ненаданні кандидату приміщення для проведення передвиборних заходів, наданні переваг чи, навпаки, обмеження прав кандидата порівняно з іншими тощо. Щодо кваліфікації таких випадків у ППВСУ «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень» від 26 грудня 2003 р. № 15 зазначається, «що злочини, відповідальність за які перед­бачена ч. 3 ст. 157 КК, являють собою спеціальні види перевищення влади або служ­бових повноважень. Кваліфікація дій виконавців і співучасників таких злочинів ще й за ст. 365 КК можлива лише за наявності реальної сукупності останніх» (ПС (2001­2005). - С. 354).

Отже, якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки або були пов’язані із перевищенням влади або службових повноважень, то вони потребують додаткової кваліфікації за статтями, що передбачають відповідальність за злочини у сфері службової діяльнос­ті (за ч. 2 або ч. 3 ст. 364 або ст. 365 КК).