1.  Безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої уста­новленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми влас­ності чи громадянином - суб’єктом підприємницької діяльності, -

карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавлен­ням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1.  Те саме діяння, якщо воно було вчинене внаслідок нецільового викорис­тання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших встановлених законом виплат, -

карається штрафом від тисячі до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1.  Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнен­ня до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати громадянам.

(Стаття 175 у редакції Закону України № 1027-УІ від 19 лютого 2009 р.)

1.  Частина 7 ст. 43 Конституції України проголошує, що право на своєчасне одер­жання винагороди за працю захищається законом. Тому безпідставна невиплата за­робітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат громадянам вважається злочином.
2.  Суспільна небезпечність даного злочину полягає в тому, що він порушує кон­ституційне право працівника на своєчасне отримання заробітної плати і право на соціальний захист.
3.  Потерпілим від злочину є конкретна фізична особа, яка без законних підстав не отримувала належної їй виплати (див. Ухвалу колегії Судової палати у кримінальних справах ВСУ від 5 червня 2007р. //ПС (2006-2007). - С. 592-594).
4.  Об’єктивна сторона злочину виражається в бездіяльності, тобто у безпідстав­ній невиплаті громадянам заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат більше ніж за один місяць.

Під невиплатою заробітної плати, стипендії чи пенсії слід розуміти неповну або несвоєчасну виплату громадянам зазначених видів виплат. Невиплата як ознака даного злочину має місце там, де вона: а) є безпідставною; б) триває більше ніж один місяць.

Заробітна плата - це винагорода у грошовому вираженні, яку за трудовим догово­ром власник або уповноважений ним орган сплачує працівникові за виконану ним роботу згідно з існуючими нормами праці.

Пенсія - це форма соціального забезпечення, яка передбачає платіж, встановлений до кінця життя або на тривалий строк для непрацездатних громадян, а також для інших громадян, що мають право на пенсію. Відповідальність за ст. 175 КК настає за неви­плату будь-якого виду пенсій, встановленого громадянину відповідно до закону.

Стипендія - це вид соціальної виплати, який встановлюється студентам, аспіран­там, учням навчальних закладів, а також деяким іншим категоріям громадян з метою їхнього матеріального забезпечення та соціального захисту. Відповідальність за ст. 175 КК тягне за собою невиплату будь-якого виду стипендії.

Під іншою встановленою законом виплатою слід розуміти будь-які інші, крім заробітної плати, стипендії і пенсії, виплати громадянам, що здійснюються на регу­лярній основі (щомісячно), наприклад, соціальна допомога по догляду за дитиною, доплати і компенсації громадянам, що постраждали внаслідок Чорнобильської ка­тастрофи, та ін.

1.  Злочин вважається закінченим, якщо після закінчення строків, указаних у за­коні, заробітна плата, стипендія або пенсія не були виплачені громадянам, і невипла­та становить більше ніж за один місяць.
2.  Суб’єктивна сторона даного злочину характеризується прямим умислом.
3.  Суб’єкт злочину спеціальний: керівник підприємства, установи, організації незалежно від форми власності.
4.  Частина 2 ст. 175 КК передбачає відповідальність за те саме діяння, якщо воно було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для цих ви­плат. Під нецільовим використанням коштів розуміють використання коштів, що призначалися на виплату заробітної плати, пенсії, стипендії на інші заходи, які не пов’язані з указаними виплатами, наприклад, використання коштів із фондів зарплати для придбання обладнання, для ремонту приміщення, оплати оренди, послуг тощо.

У тих випадках, коли предметом нецільового використання були бюджетні кошти у великому чи особливо великому розмірі, вчинене утворює одиничний складений злочин і додаткової кваліфікації за ст. 210 КК не потребує.

Якщо нецільове використання зазначених коштів було пов’ язане із вчиненням іншого злочину, наприклад, розкраданням майна, зловживанням владою чи службовим становищем, службовим підробленням, то вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів: ст. 175 і статей 191, 364, 366 КК.

1.  Частина 3 ст. 175 КК містить заохочувальну норму і передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила цей злочин. Звіль­нення від кримінальної відповідальності у такому випадку можливе за наявності двох умов: а) особа здійснила виплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встанов­леної законом виплати громадянам; б) це було зроблено до притягнення її до кримі­нальної відповідальності.