1.  Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів -

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

1.  Переслідування журналіста за виконання професійних обов’язків, за кри­тику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою, -

карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.

1.  Небезпечність даного злочину полягає в тому, що він посягає на суспільні від­носини, що забезпечують законну професійну діяльність журналістів.
2.  Потерпілими від даного злочину є журналісти, тобто особи, які знаходяться в трудових або інших договірних відносинах із засобами масової інформації та які здійснюють збір, редагування і поширення матеріалів для певного засобу масової інформації. Відповідно до ст. 22 Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р., у редакції Закону України від 3 липня 2012 р. N° 5029-УІ під засобами масової інформації слід розуміти періодичні друковані видання: пресу - газети, журнали, бюлетені тощо; разові видання з визначеним тиражем, а також аудіовізуальні засоби: радіомовлення, телебачення, кіно, звукозапис тощо.
3.  Об’єктивна сторона даного злочину виражається в діях, які спрямовані на перешкоджання законній професійній діяльності журналістів і може мати дві форми: а) перешкоджання законній діяльності журналістів (ч. 1 ст. 171 КК); б) переслідуван­ня журналіста за виконання професійних обов’язків та за критику (ч. 2 ст. 171 КК).
4.  Даний перелік можливих форм перешкоджання не є вичерпним. Усі вказані та інші дії, що перешкоджають законній професійній діяльності журналістів, містять об’єктивну сторону даного злочину лише у випадках, якщо перешкоджання здійснювалось шляхом примушування журналіста до поширення або відмови від поширення інформації.

Під перешкоджанням слід розуміти будь-які способи впливу на журналіста, на­приклад, шантаж, залякування, або інше; тобто створення різних перепон, обмежень, заборон щодо одержання, використання, поширення та зберігання інформації окремим журналістом (журналістами) чи засобами масової інформації.

Під поширенням інформації слід розуміти будь-які способи її оголошення, опу­блікування і демонстрації в засобах масової інформації Примушування може бути поєднане із застосуванням психічного (погроз, залякування) або фізичного насильства до журналіста чи його близьких.

1.  Якщо перешкоджання здійснювалося шляхом погрози вбивством, застосування фізичного насильства, знищення чи пошкодження майна або підкупу службової осо­би, то вчинене за наявності до того підстав слід додатково кваліфікувати за статтями 121, 122, 125-127, 129, 194-196, 369 КК. Умисне вбивство журналіста з метою пере­шкодити його професійній діяльності, а так само з мотивів помсти за таку діяльність слід кваліфікувати за п. 8 ч. 2 ст. 115 КК. Кваліфікація за ст. 171 КК у даному випадку не потрібна.
2.  У частині 2 ст. 171 КК передбачена відповідальність за переслідування журна­ліста за виконання професійних обов’язків, за критику, здійснюване службовою осо­бою або групою осіб за попередньою змовою.

Переслідування за критику може виражатися в обмеженні прав і свобод журна­ліста, фізичному та психічному впливі на нього або його близьких, незаконному звільненні з роботи, накладенні дисциплінарного стягнення, створенні різноманітних перешкод при здійсненні журналістської діяльності тощо. Необхідною умовою ква­ліфікації таких дій за ч. 2 ст. 171 КК є причинний зв’язок між переслідуванням жур­наліста та його критикою чи виконанням журналістом професійних обов’язків.

Поняття групи осіб за попередньою змовою див. у коментарі до ст. 28 КК. Про поняття службової особи див. коментар до ст. 364 КК.
 

1.  Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій, спрямованих на пере­шкоджання законній діяльності журналістів.
2.  Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Винний усвідомлює, що своїми діями перешкоджає законній діяльності журналіста шляхом примушування його до поширення або до відмови від поширення інформації і бажає вчинити такі дії.

Мотиви діяльності винної особи і мета його діяльності не впливають на кваліфі­кацію вчиненого і можуть бути різними.

1.  Суб’єктом даного злочину за ч. 1 ст. 171 КК є будь-яка особа, а за ч. 2 ст. 171 КК - службова особа.