Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 163. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер

  1.  Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер, -

караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі до трьох років.

  1.  Ті самі дії, вчинені щодо державних чи громадських діячів або вчинені службовою особою, або з використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

  1.  Об’єктивна сторона злочину виражається у вчиненні незаконних дій, спрямо­ваних на порушення таємниці кореспонденції, яка передається від однієї особи до іншої за допомогою засобів зв’язку або через комп ’ютер. Засоби зв’язку - це технічне обладнання, що використовується для організації зв’язку. Про поняття комп’ютер див. коментар до ст. 361 КК.
  2.  Способи передачі інформації можуть бути різноманітними: листування, теле­фонні переговори, телеграфна, а також інша кореспонденція. Листування це будь-які види поштової кореспонденції: листи, посилки, бандеролі тощо, тобто ті послуги, що надаються установами зв’язку громадянам або юридичним особам. Під іншою корес­понденцією слід розуміти інші види повідомлень, наприклад, отримані по телетайпу, факсу тощо. Інформацією, що містить таємницю, слід вважати таку, яку адресат або джерело інформації не бажають довіряти іншим людям.
  3.  Незаконність дій з порушення таємниці листування, телефонних розмов або телеграфних повідомлень має місце за відсутності згоди особи на ознайомлення з її кореспонденцією або за порушення встановленого законом порядку, що допускає як виняток можливість ознайомлення із змістом кореспонденції або переговорів громадян.

Так, відповідно до ст. 31 Конституції України і ч. 2 ст. 14 КПК втручання у таєм­ницю спілкування можливе лише на підставі судового рішення у випадках, передба­чених КПК, з метою виявлення чи запобігання тяжкому чи особливо тяжкому зло­чину, встановлення його обставин, особи, яка вчинила злочин, якщо в інший спосіб неможливо досягти цієї мети.

  1.  Даний злочин вважається закінченим із моменту ознайомлення третьої особи із змістом листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції громадян.
  2.  Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Винна особа усвідомлює, що незаконно ознайомлюється із відомостями або повідомленнями грома­дянина, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер, і бажає вчиняти такі дії. Мотиви злочину можуть бути різними і значення для його кваліфікації не мають.
  3.  Суб’єктом злочину визнається будь-яка фізична особа, що досягла шістнадця­ти років.
  4.  У частині 2 ст. 163 КК передбачена відповідальність за вчинення цього злочину щодо: 1) державних чи громадських діячів; або 2) службовою особою; або 3) з вико­ристанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації.
  5.  Про поняття «службова особа» див. коментар до ст. 364 КК.
  6.  Про поняття «державний та громадський діяч» див. відповідний коментар до ст. 112 КК.
  7.  Під використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації, слід розуміти застосування будь-яких приладів, апаратури, технічних за­собів, призначених для фіксування, розшифровки запису або відтворення різної ін­формації. Докладніше про поняття спеціальних засобів див. коментар до ст. 359 КК. Незаконне використання таких засобів, поєднане із порушенням таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, охоплюється ч. 2 ст. 163 КК, але за наявності кваліфікуючих обставин, що передбачені в ч. 2 ст. 359 КК, ква­ліфікується за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 163 КК і ч. 2 ст. 359 КК.