Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 169. Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння)

  1.  Незаконна посередницька діяльність або інші незаконні дії щодо усинов­лення (удочеріння) дитини, передачі її під опіку (піклування) чи на виховання в сім’ю громадян -

караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

  1.  Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з використанням службового становища або якщо вони спричини­ли тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

(Стаття 169 зі змінами, внесеними законами України № 270-УІвід 15 квітня 2008р. і № 1452-УІ від 4 червня 2009 р.)

  1.  Суспільна небезпечність даного злочину полягає в тому, що він завдає шкоди суспільним відносинам, які забезпечують нормальний розвиток і виховання неповно­літніх дітей. Крім того, в окремих випадках цей злочин може спричинити шкоду здоров’ю, життю іншим благам усиновителів та усиновлених.
  2.  Об’єктивну сторону цього злочину утворюють: 1) незаконна посередницька ді­яльність щодо усиновлення (удочеріння) дитини; 2) інші незаконні дії щодо усиновлен­ня (удочеріння) дитини; 3) незаконні дії щодо передачі її під опіку (піклування); 4) не­законні дії щодо передачі дитини на виховання в сім’ ю громадян. Незаконними зазна­чені дії будуть у випадку, якщо вони вчинені з порушенням положень СК (глави 18, 19).

Передача дитини на виховання в сім’ ю громадян передбачає передачу дитини- сироти або дитини, яка позбавлена батьківського піклування, до прийомної сім’ї або до дитячого будинку сімейного типу, який створений за згодою з органами опіки й піклування.

Посередницька діяльність щодо усиновлення (удочеріння), передбачає сприяння у будь-якому вигляді усиновленню (удочерінню), або передачі дитини під опіку (пі­клування) чи на виховання в сім’ю громадян чи будь-яке інше сприяння. При цьому винна особа виконує в інтересах однієї із сторін певні дії, наприклад, допомагає в оформленні документів на усиновлення (удочеріння), розшукує батьків усиновле­ного для отримання від них згоди на усиновлення тощо. Інші незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) дитини, передачі її під опіку (піклування) чи на виховання в сім’ ю громадян можуть полягати, наприклад, у такому: веденні обліку дітей, що підлягають усиновленню з метою його подальшого використання, примушуванні дитини до згоди на усиновлення, підробленні документів тощо.

Даний злочин має формальний склад і буде вважатися закінченим з моменту здій­снення хоча б однієї із зазначених дій.

  1.  Суб’єктивна сторона злочину - прямий умисел. Мотиви злочину для кваліфі­кації значення не мають.

Суб’єктом злочину за ч. 1 ст. 169 КК визнається будь-яка особа, що досягла шіст­надцяти років.

  1.  У частині 2 ст. 169 КК передбачена відповідальність за кваліфіковані види да­ного злочину: а) вчинення злочину щодо кількох дітей; б) повторно; в) за попередньою змовою групою осіб; г) із використанням службового становища; д) якщо були спри­чинені тяжкі наслідки.

Поняття повторності і попередньої змови осіб див. у коментарі до статей 28, 32 КК.

Кваліфікація діянь за ч. 2 ст. 169 КК за ознакою використання службового стано­вища матиме місце у випадках, коли службова особа використовує своє службове становище для вчинення незаконних дій щодо усиновлення (удочеріння), передачі дитини під опіку (піклування) чи на виховання в сім’ю громадян. Дії службової особи, яка підробляє документи з метою усиновлення (удочеріння) або інших форм влашту­вання дітей-сиріт, крім ч. 2 ст. 169 КК, слід додатково кваліфікувати ще й за ст. 366 КК. Якщо службова особа, використовуючи своє службове становище, продає дитину для усиновлення (удочеріння), або передачі її під опіку (піклування) чи на виховання в сім’ю громадян, то вчинене підлягає кваліфікації за сукупністю злочинів: ч. 2 ст. 169 та ст. 149 КК. При отриманні службовою особою хабара за виконання чи невиконан­ня в інтересах третіх осіб певних дій щодо усиновлення (удочеріння), а також при винесенні суддею завідомо неправосудного рішення щодо усиновлення, вчинене має бути кваліфіковано за сукупністю злочинів: ч. 2 ст. 169 КК і відповідно ст. 368 чи ст. 375 КК.

Під тяжкими наслідками даного злочину слід розуміти самогубство потерпілого, його психічний розлад, отримання інвалідності, необережне позбавлення життя тощо. За наявності підстав спричинення вказаних наслідків може отримувати самостійну кваліфікацію.

  1. У зв’язку з тим, що норма, яка розглядається, є бланкетною, при аналізі об’ єктивної сторони конкретного злочину необхідно встановлювати, які саме закони і нормативні акти були порушені особою. Передусім слід звернутися до глав 18 і 19 СК, Конвенції про права дитини, яка була ратифікована ВРУ 27 лютого 1991 р. (Закони України. - 1998. - Т. 14. - С. 10) і до Постанови КМУ «Про затвердження порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей» від 8 жовтня 2008 року № 905.