Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 158-2. Незаконне знищення виборчої документації або документів референдуму

  1.  Незаконне знищення виборчої документації або документів референдуму поза встановленим строком зберігання у державних архівних установах та в Цен­тральній виборчій комісії України після проведення виборів або референдуму, а так само пошкодження виборчої документації або документів референдуму -

карається обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлен­ням волі на строк від двох до чотирьох років.

  1.  Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб або членом ви­борчої комісії чи іншою службовою особою з використанням влади або службо­вого становища, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавлен­ням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

(Кодекс доповнено статтею 1582 згідно із Законом України № 3169-ІУ від 1 груд­ня 2005р., із змінами, внесеними Законом України № 1616-УІ від 21 серпня 2009р.)

  1.  Суспільна небезпечність даного злочину полягає в тому, що він посягає не тіль­ки на виборчі права громадян, а й завдає істотної шкоди нормальній діяльності орга­нів державної влади і місцевого самоврядування, порушує порядок ведення офіційної документації.

Предметом даного злочину є виборча документація або документи референдуму.

  1.  Об’єктивна сторона злочину складається із двох альтернативних дій, вчинених щодо виборчих документів: 1) незаконного знищення виборчої документації або до­кументів референдуму поза встановленим строком зберігання у державних архівних установах та в Центральній виборчий комісії України після проведення виборів або референдуму і 2) пошкодження виборчої документації або документів референдуму.
  2.  Знищення документації - це активні дії, що передбачають повну ліквідацію виборчих документів або документів референдуму будь-якими способами, приведен­ня документів у непридатний стан, коли вони втрачають свої властивості і не можуть бути носіями зафіксованої в них інформації (наприклад, спалювання, розірвання тощо).

Пошкодження - це приведення документів у частково непридатний стан, коли можливість їх використання за цільовім призначенням суттєво утруднюється або на­віть унеможливлюється (відірвано частину документа, залито чорнилами або фарбою текст тощо).

Згідно з чинним законодавством, протоколи виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях, виборчі бюлетені, списки виборців, прото­коли та рішення виборчих комісій та інша виборча документація зберігаються у міс­цевих державних архівних установах протягом трьох років з дня офіційного опри­люднення результатів виборів, після чого знищуються. Доступ до виборчої докумен­тації здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

  1.  Злочин, передбачений ст. 1582 КК, вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої із зазначених у диспозиції дій.
  2.  Суб ’єктивна сторона даного злочину характеризується прямим умислом. У разі вчинення зазначених дій з необережності відповідальність за ст. 1582 кк виключаєть­ся і за наявністю до того підстав може наставати за ст. 367 КК як «Службова недба­лість». Мотив діяння для кваліфікації значення не має.
  3.  Суб’єкт злочину - загальний. За ч. 1 ст. 1582 кк ним може бути будь-яка особа, що досягла 16-річного віку.
  4.  Кваліфікуючими ознаками даного злочину закон визнає вчинення його: а) за попередньою змовою групою осіб; б) членом виборчої комісії; в) іншою службовою особою з використанням влади або службового становища (ч. 2 ст. 1582 КК).

Вчинення цього злочину за попередньою змовою групою осіб матиме місце у тих випадках, коли його спільно вчинили дві або більше особи, які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовились про спільне його виконання.

Здійснення незаконного знищення або пошкодження виборчої документації членом виборчої комісії підвищує суспільну небезпечність злочину, оскільки член виборчої комісії є особою, що безпосередньо забезпечує законний порядок проведення виборів і має реальну можливість впливати на їх хід. Обов’язковою умовою кваліфікації да­ного злочину за ознакою вчинення його членом виборчої комісії або іншою службовою особою є використання влади або службового становища такими особами при вчи­ненні незаконного знищення або пошкодження виборчої документації.

Стаття 159. Порушення таємниці голосування

  1.  Умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі, -

карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

  1.  Те саме діяння, вчинене членом виборчої комісії або комісії з референдуму чи іншою службовою особою з використанням свого службового становища, -

карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займа­тися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.

(Стаття 159 у редакції Закону України № 3504-ІУ від 23 лютого 2006р.) явлення виборців можуть бути вчинені до моменту проведення голосування (напри­клад, встановлення спеціальної апаратури у приміщеннях для голосування), а з’ясування того, хто з виборців за якого кандидата чи партію проголосував, можли­ве і після закінчення голосування, наприклад, під час підрахунку голосів, якщо до цього відповідним чином були позначені бюлетені.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дії чи бездіяльності, що пору­шили таємницю голосування під час проведення виборів і призвели до розголошення змісту волевиявлення виборця. Якщо особа до початку голосування виконала підготов­чі дії, спрямовані на порушення таємниці голосування, то за певних умов такі діяння слід визнавати готуванням чи замахом на цей злочин і кваліфікувати з посиланням на статті 14 або 15 КК. Порушення таємниці голосування, що супровождувалось незакон­ним використанням спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, складом ст. 159 КК не охоплюється і кваліфікується за сукупністю зі ст. 359 КК.

  1.  Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Винна осо­ба усвідомлює, що порушує таємницю голосування і бажає вчинити такі дії. Пору­шення таємниці голосування, вчинене з необережності, виключає кримінальну відпо­відальність за ст. 159 КК і за наявності до того підстав може розглядатися як службо­ва недбалість за ст. 367 КК. Мотиви і мета даного злочину можуть бути різними. Їх встановлення не впливає на кваліфікацію вчиненого діяння.
  2.  За частиною 1 ст. 159 КК суб’єкт злочину - загальний - будь-яка особа, що до­сягла шістнадцятирічного віку.
  3.  За частиною 2 ст. 159 КК передбачена відповідальність за такі самі дії, вчинені спеціальним суб’єктом. Ним є лише член виборчої комісії, комісії з референдуму або інша службова особа, яка порушує таємницю голосування, використовуючи своє службове становище під час виборів або референдуму. Порушення таємниці голосу­вання іншими особами за наявності достатніх до того підстав може кваліфікуватися як самоправство за ст. 356 КК.