Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 158. Фальсифікація виборчих документів, документів

  1.  Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Про це свід­чить пряма вказівка на завідомо незаконні дії.
  2.  Суб’єктом злочину за ч. 1 ст. 158 КК може бути будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку.
  3.  За частиною 2 ст. 158 КК кваліфікується підробка виборчих документів чи до­кументів референдуму та їх використання.

Підробка полягає у внесенні до виборчого документа завідомо неправдивих відо­мостей чи у будь-якій іншій його підробці. Внесення до виборчого документа завідо- мо неправдивих відомостей, як один із способів підробки, передбачає внесення в до­кумент таких даних, які завідомо для винного не відповідають дійсності, так звана «інтелектуальна» підробка. Під іншою підробкою виборчого документа розуміють заміну змісту дійсного документа шляхом його виправлення, підчистки, тощо, тобто «матеріальна» підробка.

Під використанням завідомо підробленого виборчого документа слід розуміти будь-які форми його надання або пред’явлення для набуття певних прав у виборчому процесі, наприклад, здійснення голосування підробленим бюлетенем.

  1.  Даний злочин має формальний склад, тобто вважається закінченим із моменту вчинення будь-якої дії, передбаченої в ч. 2 ст. 158 КК.
  2.  Частина 3 ст. 158 КК передбачає відповідальність за ті самі дії, що вказані у ч. 2 цієї статті, але за умови настання суспільно небезпечних наслідків: якщо підробка вплинула на результати голосування виборців або призвела до неможливості визна­чити волевиявлення виборців на виборчій дільниці чи у відповідних виборах. Для наявності даної кваліфікуючої ознаки не обов’язково, щоб вибори були визнані не­дійсними або такими, що не відбулися.
  3.  Суб’єкт злочину за ч. 2 та ч. 3 ст. 158 КК - спеціальний. Ним є член виборчої комісії, комісії з референдуму, кандидат, його уповноважений представник, уповно­важена особа політичної партії (блоку), член ініціативної групи з референдуму.
  4.  Незаконна передача іншій особі виборчого бюлетеня, передбачена в ч. 4 ст. 158 КК, має місце в тих випадках, коли виборець неправомірно використовує ви­борчий бюлетень, який він отримав для голосування: передає особі, не внесеній до списку виборців, заповнений чи незаповнений виборчий бюлетень, передає бюлетень як безпосередньо на дільниці, так і поза її межами, тощо.

Для наявності об’єктивної сторони даного злочину не має значення, яка саме осо­ба і замість кого одержала виборчий документ для голосування. Згідно зі статтями 83, 84 Закону України «Про вибори народних депутатів України» виборчі бюлетені ви­даються виборцям лише на підставі списку виборців та за умови пред’явлення ви­борцем документа, що засвідчує його особу, наприклад, паспорта громадянина Укра­їни. Забороняється передача виборцем свого виборчого бюлетеня іншим особам, ви­несення виборчого бюлетеня за межі приміщення для голосування, отримання неза- повненого виборчого бюлетеня від інших осіб (крім уповноваженого члена виборчої комісії, що видав бюлетень), заохочення або примушування виборців до передачі виборчого бюлетеня іншим особам шляхом підкупу, погроз тощо. Виборець, який неспроможний внаслідок фізичних вад самостійно опустити бюлетені до виборчої скриньки, може з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії дору­чити зробити це іншій особі, крім членів виборчої комісії, кандидатів у депутати, їхніх довірених осіб, уповноважених осіб партій, офіційних спостерігачів тощо.

  1.  Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 4 ст. 158 КК, характеризуєть­ся прямим умислом.
  2.  Суб’єкт злочину - виборець, тобто громадянин України, що досяг вісімнадця­ти років і має право голосу.
  3.  У частині 5 ст. 158 КК передбачена відповідальність за: а) викрадення; б) при­ховування виборчих бюлетенів або протоколів; в) за незаконне знищення чи псування скриньки з бюлетенями.

Викрадення - це таємне чи відкрите незаконне вилучення виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, виборчого протоколу чи протоколу комісії з реферндуму. Приховування - це переміщення виборчих документів з того місця, де їм належить знаходитись, до іншого місця, що позбавляє можливості використовувати чи враховувати зазначені документи під час виборчого процесу. Знищення чи псування скриньки з бюлетенями означає повне чи часткове приведення її в непридатний до ви­користання стан: підпалювання, розбивання, залиття фарбою, пошкодження пломб тощо.

  1.  Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої з дій, передбаче­них у ч. 5 ст. 158 КК.
  2.  Суб’ єктивна сторона даного злочину - прямий умисел, суб’єктом може бути будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку.
  3.  Частина 6 ст. 158 КК передбачає відповідальність за ті самі дії, що зазначені у ч. 5 цієї статті, але за умови настання суспільно небезпечних наслідків: якщо ви­крадення чи приховування виборчих документів вплинуло на результати голосування виборців на виборчій дільниці або у межах виборчого округу, або призвело до не­можливості визначити волевиявлення виборців на виборчій дільниці чи у відповідних виборах (референдумі). Для наявності даної кваліфікуючої ознаки не має значення, чи були вибори визнані недійсними або такими, що не відбулися.
  4.  У частині 7 ст. 158 КК встановлена відповідальність за порушення при вста­новленні підсумків голосування та визначенні результатів виборів чи голосування на референдумі, а саме: а) підписання виборчого протоколу чи протоколу комісії з рефе­рендуму до остаточного підрахунку голосів; б) підміна дійсних виборчих бюлетенів;

в)  незаконне внесення до протоколу змін після його заповнення; г) викрадення чи приховування бюлетенів або скриньки з бюлетенями; д) незаконне знищення чи псу­вання скриньки з бюлетенями.

Про поняття «викрадення», «приховування», «знищення» та «псування» див. п. 18 коментаря.

  1.  Злочин вважається закінченим з моменту настання наслідків у виді неможли­вості визначити волевиявлення виборців чи встановити результати референдуму. При цьому також необов’язково, щоб вибори були визнані недійсними або такими, що не відбулися.
  2.  Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом. Суб’єкт за ч. 7 ст. 158 КК - спеціальний. Ним може бути тільки член виборчої комісії або комісії з референдуму.
  3.  За частиною 8 ст. 158 КК кваліфікується незаконна видача виборчого бюлете­ня, а саме: а) надання громадянину можливості проголосувати за іншу особу чи про­голосувати більше ніж один раз; б) надання виборчого бюлетеня чи бюлетеня для голосування на референдумі особі, що не включена до списку виборців; в) надання виборцю заповненого виборчого бюлетеня тощо.

Про поняття незаконної видачі та використання виборчих бюлетенів див. п. 15 коментаря до цієї статті.

  1.  Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з дій, перед­бачених ч. 8 ст. 158 КК.
  2.  Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
  3.  Суб’єкт незаконної видачі виборчого бюлетеня (ч. 8 ст. 158 КК) є спеціальним. Ним може бути тільки член виборчої комісії чи комісії з референдуму.
  4.  Частинами 9-12 ст. 158 КК доповнена у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Державний реєстр виборців» від 22 лютого 2007 р. (ВВРУ. - 2007. - № 20. - Ст. 282). Державний реєстр виборців (далі - Реєстр) - це автоматизована інформаційно-теле­комунікаційна система (банк даних), призначена для зберігання, обробки даних, які містять передбачені цим Законом відомості, та користування ними, створена для за­безпечення державного обліку громадян України, які мають право голосу відповідно до ст. 70 Конституції України. Інформація, яка вноситься про виборців до Реєстру, є сукупністю документованих відомостей про особу. Це, зокрема, прізвище виборця, його ім’я та по батькові, дата та місце народження, виборча адреса виборця, номер територіального виборчого округу та постійної виборчої дільниці, до яких він відне­сений, а також відомості про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно.
  5.  З об’єктивної сторони злочин, передбачений ч. 9 ст. 158 КК, виражається у наданні неправдивих відомостей до органу Державного реєстру виборців. До орга­нів Реєстру належать: 1) розпорядник Реєстру (ЦВК України); 2) органи ведення Ре­єстру (відповідні органи виконавчої влади на місцях); 3) регіональні органи адміні­стрування Реєстру (виборча комісія АРК та відповідні структурні підрозділи обласних та міських державних адміністрацій).

Під наданням неправдивих відомостей слід розуміти надання громадянином до органу ведення Реєстру заяв та документів, у яких міститься недостовірна інформація щодо його персональних даних.

  1.  Частина 10 ст. 158 КК передбачає такі самі дії, що зазначені у ч. 9 цієї статті, але за наявності кваліфікуючих ознак: 1) вчинення їх службовою особою з викорис­танням службового становища; 2) надання службовою особою органу Реєстру розпо- ряждення щодо внесення завідомо неправдивих відомостей до бази даних Реєстру.
  2.  Склад злочину, передбачений ч. 11 ст. 158 КК, виражається у вчиненні однієї із трьох альтернативних дій: 1) умисного внесення неправдивих відомостей до бази даних Реєстру; 2) несанкціонованих дій з інформацією, що міститься у базі даних Реєстру; 3) іншого несанкціонованого втручання в роботу Реєстру службової особи, яка має право доступу до інформації, що міститься у базі даних Реєстру, або будь-якою іншою особою, яка не має права доступу до інформації, що міститься у базі даних Реєстру, шляхом несанкціонованого доступу до бази даних Реєстру.
  3.  Злочини, передбачені частинами 9, 10, 11 ст. 158 КК, є закінченими з моменту вчинення дій, зазначених у диспозиції.
  4.  Із суб’єктивної сторони всі зазначені діяння вчиняються із прямим умислом. Мотиви і мета цих злочинів не мають значення для їх кваліфікації.
  5.  Суб’єктом злочинів, передбачених частинами 10, 11 ст. 158 КК, є службова осо­ба, яка має доступ до баз даних Реєстру, і будь-яка інша особа, яка не має права доступу до інформації в базах даних Реєстру, але вчиняє несанкціонований доступ до них.
  6.  Частина 12 ст. 158 КК визначає особливо кваліфікуючі ознаки діянь, перед­бачених частинами 9-11 ст. 158 КК, а саме, якщо вони: 1) вплинули на результати голосування виборців на виборчій дільниці або в межах виборчого округу; 2) при­звели до неможливості визначити волевиявлення виборців на виборчій дільниці чи у відповідних виборах; 3) вчинені за попередньою змовою групою осіб. За винятком вчинення вказаних дій за попередньою змовою ці злочини мають матеріальний склад і є закінченими з моменту настання зазначених наслідків.