Стаття 158. Фальсифікація виборчих документів, документів
Сторінки матеріалу:
- Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Про це свідчить пряма вказівка на завідомо незаконні дії.
- Суб’єктом злочину за ч. 1 ст. 158 КК може бути будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку.
- За частиною 2 ст. 158 КК кваліфікується підробка виборчих документів чи документів референдуму та їх використання.
Підробка полягає у внесенні до виборчого документа завідомо неправдивих відомостей чи у будь-якій іншій його підробці. Внесення до виборчого документа завідо- мо неправдивих відомостей, як один із способів підробки, передбачає внесення в документ таких даних, які завідомо для винного не відповідають дійсності, так звана «інтелектуальна» підробка. Під іншою підробкою виборчого документа розуміють заміну змісту дійсного документа шляхом його виправлення, підчистки, тощо, тобто «матеріальна» підробка.
Під використанням завідомо підробленого виборчого документа слід розуміти будь-які форми його надання або пред’явлення для набуття певних прав у виборчому процесі, наприклад, здійснення голосування підробленим бюлетенем.
- Даний злочин має формальний склад, тобто вважається закінченим із моменту вчинення будь-якої дії, передбаченої в ч. 2 ст. 158 КК.
- Частина 3 ст. 158 КК передбачає відповідальність за ті самі дії, що вказані у ч. 2 цієї статті, але за умови настання суспільно небезпечних наслідків: якщо підробка вплинула на результати голосування виборців або призвела до неможливості визначити волевиявлення виборців на виборчій дільниці чи у відповідних виборах. Для наявності даної кваліфікуючої ознаки не обов’язково, щоб вибори були визнані недійсними або такими, що не відбулися.
- Суб’єкт злочину за ч. 2 та ч. 3 ст. 158 КК - спеціальний. Ним є член виборчої комісії, комісії з референдуму, кандидат, його уповноважений представник, уповноважена особа політичної партії (блоку), член ініціативної групи з референдуму.
- Незаконна передача іншій особі виборчого бюлетеня, передбачена в ч. 4 ст. 158 КК, має місце в тих випадках, коли виборець неправомірно використовує виборчий бюлетень, який він отримав для голосування: передає особі, не внесеній до списку виборців, заповнений чи незаповнений виборчий бюлетень, передає бюлетень як безпосередньо на дільниці, так і поза її межами, тощо.
Для наявності об’єктивної сторони даного злочину не має значення, яка саме особа і замість кого одержала виборчий документ для голосування. Згідно зі статтями 83, 84 Закону України «Про вибори народних депутатів України» виборчі бюлетені видаються виборцям лише на підставі списку виборців та за умови пред’явлення виборцем документа, що засвідчує його особу, наприклад, паспорта громадянина України. Забороняється передача виборцем свого виборчого бюлетеня іншим особам, винесення виборчого бюлетеня за межі приміщення для голосування, отримання неза- повненого виборчого бюлетеня від інших осіб (крім уповноваженого члена виборчої комісії, що видав бюлетень), заохочення або примушування виборців до передачі виборчого бюлетеня іншим особам шляхом підкупу, погроз тощо. Виборець, який неспроможний внаслідок фізичних вад самостійно опустити бюлетені до виборчої скриньки, може з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії доручити зробити це іншій особі, крім членів виборчої комісії, кандидатів у депутати, їхніх довірених осіб, уповноважених осіб партій, офіційних спостерігачів тощо.
- Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 4 ст. 158 КК, характеризується прямим умислом.
- Суб’єкт злочину - виборець, тобто громадянин України, що досяг вісімнадцяти років і має право голосу.
- У частині 5 ст. 158 КК передбачена відповідальність за: а) викрадення; б) приховування виборчих бюлетенів або протоколів; в) за незаконне знищення чи псування скриньки з бюлетенями.
Викрадення - це таємне чи відкрите незаконне вилучення виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, виборчого протоколу чи протоколу комісії з реферндуму. Приховування - це переміщення виборчих документів з того місця, де їм належить знаходитись, до іншого місця, що позбавляє можливості використовувати чи враховувати зазначені документи під час виборчого процесу. Знищення чи псування скриньки з бюлетенями означає повне чи часткове приведення її в непридатний до використання стан: підпалювання, розбивання, залиття фарбою, пошкодження пломб тощо.
- Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої з дій, передбачених у ч. 5 ст. 158 КК.
- Суб’ єктивна сторона даного злочину - прямий умисел, суб’єктом може бути будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку.
- Частина 6 ст. 158 КК передбачає відповідальність за ті самі дії, що зазначені у ч. 5 цієї статті, але за умови настання суспільно небезпечних наслідків: якщо викрадення чи приховування виборчих документів вплинуло на результати голосування виборців на виборчій дільниці або у межах виборчого округу, або призвело до неможливості визначити волевиявлення виборців на виборчій дільниці чи у відповідних виборах (референдумі). Для наявності даної кваліфікуючої ознаки не має значення, чи були вибори визнані недійсними або такими, що не відбулися.
- У частині 7 ст. 158 КК встановлена відповідальність за порушення при встановленні підсумків голосування та визначенні результатів виборів чи голосування на референдумі, а саме: а) підписання виборчого протоколу чи протоколу комісії з референдуму до остаточного підрахунку голосів; б) підміна дійсних виборчих бюлетенів;
в) незаконне внесення до протоколу змін після його заповнення; г) викрадення чи приховування бюлетенів або скриньки з бюлетенями; д) незаконне знищення чи псування скриньки з бюлетенями.
Про поняття «викрадення», «приховування», «знищення» та «псування» див. п. 18 коментаря.
- Злочин вважається закінченим з моменту настання наслідків у виді неможливості визначити волевиявлення виборців чи встановити результати референдуму. При цьому також необов’язково, щоб вибори були визнані недійсними або такими, що не відбулися.
- Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом. Суб’єкт за ч. 7 ст. 158 КК - спеціальний. Ним може бути тільки член виборчої комісії або комісії з референдуму.
- За частиною 8 ст. 158 КК кваліфікується незаконна видача виборчого бюлетеня, а саме: а) надання громадянину можливості проголосувати за іншу особу чи проголосувати більше ніж один раз; б) надання виборчого бюлетеня чи бюлетеня для голосування на референдумі особі, що не включена до списку виборців; в) надання виборцю заповненого виборчого бюлетеня тощо.
Про поняття незаконної видачі та використання виборчих бюлетенів див. п. 15 коментаря до цієї статті.
- Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з дій, передбачених ч. 8 ст. 158 КК.
- Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
- Суб’єкт незаконної видачі виборчого бюлетеня (ч. 8 ст. 158 КК) є спеціальним. Ним може бути тільки член виборчої комісії чи комісії з референдуму.
- Частинами 9-12 ст. 158 КК доповнена у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Державний реєстр виборців» від 22 лютого 2007 р. (ВВРУ. - 2007. - № 20. - Ст. 282). Державний реєстр виборців (далі - Реєстр) - це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система (банк даних), призначена для зберігання, обробки даних, які містять передбачені цим Законом відомості, та користування ними, створена для забезпечення державного обліку громадян України, які мають право голосу відповідно до ст. 70 Конституції України. Інформація, яка вноситься про виборців до Реєстру, є сукупністю документованих відомостей про особу. Це, зокрема, прізвище виборця, його ім’я та по батькові, дата та місце народження, виборча адреса виборця, номер територіального виборчого округу та постійної виборчої дільниці, до яких він віднесений, а також відомості про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно.
- З об’єктивної сторони злочин, передбачений ч. 9 ст. 158 КК, виражається у наданні неправдивих відомостей до органу Державного реєстру виборців. До органів Реєстру належать: 1) розпорядник Реєстру (ЦВК України); 2) органи ведення Реєстру (відповідні органи виконавчої влади на місцях); 3) регіональні органи адміністрування Реєстру (виборча комісія АРК та відповідні структурні підрозділи обласних та міських державних адміністрацій).
Під наданням неправдивих відомостей слід розуміти надання громадянином до органу ведення Реєстру заяв та документів, у яких міститься недостовірна інформація щодо його персональних даних.
- Частина 10 ст. 158 КК передбачає такі самі дії, що зазначені у ч. 9 цієї статті, але за наявності кваліфікуючих ознак: 1) вчинення їх службовою особою з використанням службового становища; 2) надання службовою особою органу Реєстру розпо- ряждення щодо внесення завідомо неправдивих відомостей до бази даних Реєстру.
- Склад злочину, передбачений ч. 11 ст. 158 КК, виражається у вчиненні однієї із трьох альтернативних дій: 1) умисного внесення неправдивих відомостей до бази даних Реєстру; 2) несанкціонованих дій з інформацією, що міститься у базі даних Реєстру; 3) іншого несанкціонованого втручання в роботу Реєстру службової особи, яка має право доступу до інформації, що міститься у базі даних Реєстру, або будь-якою іншою особою, яка не має права доступу до інформації, що міститься у базі даних Реєстру, шляхом несанкціонованого доступу до бази даних Реєстру.
- Злочини, передбачені частинами 9, 10, 11 ст. 158 КК, є закінченими з моменту вчинення дій, зазначених у диспозиції.
- Із суб’єктивної сторони всі зазначені діяння вчиняються із прямим умислом. Мотиви і мета цих злочинів не мають значення для їх кваліфікації.
- Суб’єктом злочинів, передбачених частинами 10, 11 ст. 158 КК, є службова особа, яка має доступ до баз даних Реєстру, і будь-яка інша особа, яка не має права доступу до інформації в базах даних Реєстру, але вчиняє несанкціонований доступ до них.
- Частина 12 ст. 158 КК визначає особливо кваліфікуючі ознаки діянь, передбачених частинами 9-11 ст. 158 КК, а саме, якщо вони: 1) вплинули на результати голосування виборців на виборчій дільниці або в межах виборчого округу; 2) призвели до неможливості визначити волевиявлення виборців на виборчій дільниці чи у відповідних виборах; 3) вчинені за попередньою змовою групою осіб. За винятком вчинення вказаних дій за попередньою змовою ці злочини мають матеріальний склад і є закінченими з моменту настання зазначених наслідків.