1. Зберігання, реалізація та переміщення - це також дії з дисками для лазерних систем зчитування, матрицями, обладнанням або сировиною для їх виробництва, які вчинюються на порушення вимог Закону України «Про особливості державного ре­гулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експор­том, імпортом дисків для лазерних систем зчитування» від 17 січня 2002 р., однак встановлення незаконності цих дій дещо ускладнено особливостями законодавчого регулювання їх вчинення. По-перше, зберігання, реалізація та переміщення не виді­ляються як окремі види діяльності, які підлягають ліцензуванню. По-друге, незакон­ність зберігання, реалізації та переміщення визначається тим, що вони мають право­вий зв’язок із виробництвом дисків для лазерних систем зчитування суб’єктом госпо­дарювання або із здійснюваним таким суб’єктом експортом чи імпортом зазначених у ст. 2031 КК предметів. Зокрема, реалізація дисків або матриць власного виробництва відповідно до ст. 1 зазначеного Закону охоплюється поняттям виробництва дисків, а це означає, що на ці дії поширюються вимоги зазначеного Закону щодо ліцензуван­ня такої діяльності. Крім того, вимоги щодо зберігання, реалізації та переміщення зазначених у ст. 2031 КК предметів відповідно до зазначеного Закону розглядаються як складові вимог до суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на виробництво

дисків або на експорт чи імпорт дисків, матриць, обладнання або сировини для їх ви­робництва, тобто як складові ліцензійних умов. Отже, при вчиненні розглядуваного злочину у формі незаконного зберігання, реалізації чи переміщення їх незаконність слід розуміти як порушення зазначених ліцензійних умов, а стосовно реалізації дисків власного виробництва, як варіант, здійснення такої реалізації суб’єктом господарю­вання без одержання ліцензії на виробництво дисків. Наприклад, таке порушення ліцензійних умов може виражатися у зберіганні, реалізації чи переміщенні дисків, на яких не проставлений спеціальний ідентифікаційний код або код прес-форми, з якої його було виготовлено, або вироблених без дозволу осіб, яким належать авторське чи суміжні права; зберігання та/або реалізація предметів злочину у неліцензованому приміщенні (яке не зазначене у додатку до ліцензії на виробництво, експорт чи імпорт) або за відсутності їх обліку. Для кваліфікації не має значення тривалість незаконного зберігання, кому були реалізовані ці предмети, яким способом їх переміщували на території України.

1.  Під вчиненням дій у значних розмірах слід розуміти вчинення дій з предметом - дисками для лазерних систем зчитування, матрицями або обладнанням чи сировиною для їх виробництва, вартість якого у двадцять разів і більше перевищує рівень н. м. д. г. (згідно з приміткою до ст. 2031 КК). Про визначення одного н. м. д. г. див. п. 16 комен- таря до ст. 199 КК.

У випадках, коли вартість зазначеного предмета є меншою, ніж двадцять н. м. д. г., дії особи визнаються адміністративним правопорушенням і тягнуть за собою адміні­стративну відповідальність за ст. 16413 КУпАП.

1.  Злочин визнається закінченим з моменту вчинення будь-якої дії, передбаченої ст. 2031 КК. Зберігання зазначених предметів є триваючим злочином і тому самостій­не юридичне значення має фактичне закінчення зберігання з будь-якої причини - із цього моменту починає спливати строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності і з’ являється можливість застосування до неї закону України про амністію. До цього моменту можлива співучасть інших осіб у вчиненні цього злочину.
2.  Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
3.  Суб’єкт злочину - особа, яка досягла 16-річного віку і є: а) службовою особою суб’єкта господарювання, який фактично здійснює діяльність, яка регулюється За­коном України від 17 січня 2002 р. № 2953-ІІІ (виробництво, експорт чи імпорт дисків для лазерних систем зчитування, матриць, або експорт чи імпорт обладнання та си­ровини для їх виробництва); б) громадянином-підприємцем, який здійснює таку саму діяльність. Йдеться про тих осіб, які зареєстровані як підприємці або діють як служ­бові особи (їх ознаки передбачені у ч. 3 ст. 18 КК) юридичної особи, яка зареєстрова­на як суб’єкт господарської діяльності. У такого суб’єкта відсутня ліцензія на здій­снення відповідної діяльності або така ліцензія є - якщо цей злочин виражається в порушенні ліцензійних умов. Особа, яка не зареєстрована як суб’єкт підприємниць­кої діяльності, не є суб’єктом цього злочину. Вчинення нею зазначених у ст. 2031 КК дій може кваліфікуватися як адміністративне правопорушення за ст. 164 КУпАП «Порушення порядку провадження господарської діяльності». Раніше здійснення підприємницької діяльності, яка підлягає ліцензуванню, особою, яка не зареєстрова­на як суб’єкт підприємницької діяльності, кваліфікувалось за ч. 1 ст. 202 КК, якщо це було пов’язано з отриманням доходу у великих розмірах. Однак Законом України № 4025-УІ від 15 листопада 2011 р. ст. 202 була виключена із КК, що означає декри- міналізацію зазначених дій.
4.  У частині 2 ст. 2031 КК встановлена відповідальність за ті самі дії, вчинені:

1. повторно (див. ст. 32 КК і коментар до неї); 2) за попередньою змовою групою осіб (див. ст. 28 КК і коментар до неї); 3) у великих розмірах.

Під тими самими діями, вчиненими повторно, слід розуміти вчинення цього зло­чину особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений частинами 1 або 2 ст. 2031 КК, і не була за нього засуджена або мала судимість за нього, не зняту і не погашену в установленому законом порядку. Повторність відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, вста­новленими законом. У випадках вчинення особою декількох злочинів, передбачених ст. 2031 КК, перший з яких не має кваліфікуючих ознак, перший злочин кваліфікуєть­ся за ч. 1 ст. 2031 КК, а другий та наступні - за ч. 2 за ознакою вчинення його (їх) по­вторно (відповідно до п. 9 ППВСУ «Про практику застосування судами кримінально­го законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові на­слідки» від 4 червня 2010 р. № 7).

Під вчиненням тих самих дій у великих розмірах розуміється вчинення будь-якої передбаченої ч. 1 ст. 2031 КК дії з предметом - дисками для лазерних систем зчиту­вання, матрицями, обладнанням чи сировиною для їх виробництва, вартість якого у сто разів і більше перевищує рівень н. м. д. г. (згідно з приміткою до ст. 2031 КК).

1.  Вчинення зазначених у ст. 2031 КК дій може поєднуватися з порушенням ав­торського права чи суміжних прав, наприклад, у тих випадках, коли особа здійснює виробництво дисків для лазерних систем зчитування, які містять об’ єкти авторського права та/або суміжних прав, без дозволу осіб, яким належать ці права, що визнається порушенням ліцензійних умов, передбачених ст. 4 зазначеного Закону України від 17 січня 2002 р. № 2953-ІІІ. У таких випадках при кваліфікації дій слід розрізняти: а) значні розміри дій за ст. 2031 КК, які визначаються виходячи із вартості предмета цього злочину (двадцять і більше н. м. д. г.); і б) значні розміри матеріальної шкоди суб’єкту авторського чи суміжних прав (двадцять і більше н. м. д. г.), за наявності якої вчинене потребує додаткової кваліфікації за ст. 176 КК.

Разом з тим від цих випадків слід відрізняти суміжні правопорушення, у яких вза­галі відсутні ознаки порушення вимог Закону України від 17 січня 2002 р. № 2953-ІІІ, оскільки йдеться про відносини, на які цей Закон не поширюється, а які регулюються іншими законами України, зокрема, Законом України «Про розповсюдження примір­ників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ ютерних програм, баз даних» від 23 березня 2000 р. (у редакції від 10 липня 2003 р.). Наприклад, у практиці часто це питання виникає стосовно незаконного запису на диски для лазерних систем зчи­тування певної інформації, яка є об’єктом права інтелектуальної власності інших осіб, та реалізації дисків з такою інформацією з порушенням встановленого законом по­рядку (за відсутності зв’язку з експортом чи імпортом дисків). Оскільки в цих випад­ках не йдеться про запис інформації на диски як складову процесу виготовлення дисків чи про реалізацію дисків власного виробництва як завершальний етап самого їх виробництва, то на ці відносини Закон України від 17 січня 2002 р. № 2953-ІІІ не поширюється, а тому ст. 203[13] КК не може бути застосована для кваліфікації цих дій. Залежно від обставин справи такі дії можуть бути кваліфіковані за ст. 176 КК як по­рушення авторського права і суміжних прав, або за статтями 512 та/або 1649 КУпАП.

1.  Якщо зазначені у ст. 2031 КК дії поєднувалися з іншими діями, у яких є склад іншого злочину, то вчинене кваліфікується за сукупністю злочинів. Зокрема, неза­конне виготовлення, підроблення, використання незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок для маркування упаковок примірників аудіовізу­альних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних чи голографіч­них захисних елементів додатково кваліфікується за статтями 216 або 199 КК, а неза­конні дії з порнографічними предметами чи предметами, що пропагують культ на­сильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримі­націю - відповідно за статтями 300 та 301 КК.
2.  У частині 1 ст. 477 КПК, прийнятого 13 квітня 2012 р., злочин, передбачений ст. 2031 КК, віднесений до злочинів, у яких кримінальне провадження здійснюється у формі приватного обвинувачення, тобто може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого.