• strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/lanosorg/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.

Стаття 204. Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів

Сторінки матеріалу:

  • Стаття 204. Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів
  • Сторінка 2
  • Сторінка 3

обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, або вчинене осо­бою, яка раніше була засуджена за цією статтею, -

карається штрафом від трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мі­німумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення.

  1. Незаконне виготовлення товарів, зазначених у частинах першій або другій цієї статті, з недоброякісної сировини (матеріалів), що становлять загрозу для життя і здоров’я людей, а так само незаконний збут таких товарів, що призвело до отруєння людей чи інших тяжких наслідків, -

карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з вилученням та знищенням вироблених товарів та з конфіскацією обладнання для їх виготов­лення.

(Стаття 204 в редакції Закону України № 4025-УІ від 15 листопада 2011 р.)

  1.  У частинах 1, 2 та 3 ст. 204 КК передбачені самостійні склади злочинів. Їх об’єктом є суспільні відносини у сфері господарської діяльності з підакцизними то­варами, що забезпечують: за частинами 1 і 2 - дотримання встановленого порядку виробництва й обігу підакцизних товарів та обов’язкову сплату акцизного податку, а за ч. 3 - ще й охорону життя та здоров’я споживачів підакцизних товарів та їх за­конні інтереси.
  2.  Предметом злочину (за ч. 1) можуть виступати незаконно виготовлені: а) алко­гольні напої; б) тютюнові вироби; в) інші підакцизні товари.

Підакцизними товарами визнаються товари, у ціну яких включається акцизний податок (до 1 січня 2011 р. - акцизний збір).

До 1 січня 2011 р. суспільні відносини у сфері діяльності з підакцизними товара­ми регулювались окремими законами України та іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, законами України «Про акцизний збір» від 18 грудня 1991 р. (ВВРУ. - 1992. - № 12. - Ст. 172), «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» від 15 вересня 1995 р. (ВВРУ. - 1995. - № 40. - Ст. 297), «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» від 7 травня 1996 р. (ВВРУ. - 1996. - № 28. - Ст. 131), «Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби» від 6 лютого 1996 р. (в редакції Закону України від 31 березня 2009 р. № 1201-УІ), «Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузови до них» від 24 травня 1996 р. (ВВРУ. - 1996. - № 32. - Ст. 151), «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)» від 11 липня 1996 р. (ВВРУ. - 1996. - № 42. - Ст. 201), постановою ВРУ «Про ставки акцизного збору на окремі товари» від 21 лютого 1992 р. (ВВРУ. -1992. - № 21. - Ст. 298), Декретом КМУ від 26 грудня 1992 р. № 18-92 «Про акцизний збір» (ВВРУ. - 1993. - № 10. - Ст. 82). Згідно з ними до підакцизних това­рів належали і визнавались предметом розглядуваного злочину: алкогольні напої, тютюнові вироби, спирт етиловий, деякі транспортні засоби та кузови до них, пиво солодове, дистиляти, спеціальні та моторні бензини, гас.

З 1 січня 2011 р. ці нормативно-правові акти втратили чинність, а зазначені від­носини регулюються ПдК. Відповідно до ст. 14 ПдК акцизний податок - це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції). Отже, перелік під­акцизних товарів визначається ПдК, зокрема ст. 215, яку слід застосовувати з ураху­ванням підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» ПдК (див. також зміни, внесені до цього підрозд. Законом України від 15 травня 2012 р. № 4677-УІ // ОВУ. - 2012. - № 41. - Ст. 1568).

Відповідно до ст. 215 ПдК (в редакції Закону України від 22 грудня 2011 р. № 4235-УІ) предметом злочину, передбаченого ст. 204 КК, можуть виступати неза­конно виготовлені: алкогольні напої, тютюнові вироби або інші підакцизні товари:

  1. спирт етиловий та інші спиртові дистиляти; 2) пиво; 3) тютюн та промислові за­мінники тютюну; 4) нафтопродукти; 5) скраплений газ; 6) автомобілі легкові та деякі інші моторні транспортні засоби, кузови до них; 7) мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з допоміжним мотором; 8) причепи та напівпричепи для тимчасового проживання у кемпінгах, типу причіпних будиночків.

Алкогольні напої - це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукроміст- ких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилово­го понад 1,2 відсотка об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД (див. ст. 14 ПдК). Тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смокталь­ний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування (див. ст. 14 ПдК). Відносини у сфері ви­робництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів регулюються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньяч­ного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 р. (ВВРУ. - 1995. - № 46. - Ст. 345) та іншими нормативно-правовими актами.

Предметом цього злочину також можуть бути алкогольні напої, виготовлені на осно­ві етилового спирту шляхом його розбавлення водою. Наприклад, за вироком суду М. було засуджено за те, що вона в липні 2006 р. у невстановленої слідством особи незаконно придбала з метою збуту 10 л спирту, які незаконно зберігала з цією ж метою за місцем проживання у м. Сімферополі. У подальшому, у своїй квартирі М. із цього спирту неза­конно виготовляла алкогольні напої, які збувала (див. Ухвалу колегії суддів Судової палати у кримінальних справах ВСУ від 17 травня 2007р. - СПВСУ2008. - С. 372-374).

Виготовлення, придбання, зберігання, транспортування з метою збуту і збут само­гону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення не може кваліфікува­тися за ст. 204 КК, оскільки відсутній предмет злочину. У судовій практиці трапляли­ся помилки при кваліфікації таких дій. Наприклад, вироком Краснопільського район­ного суду Сумської області було засуджено К. за збут самогону за ч. 1 ст. 204 КК, однак колегія суддів Судової палати у кримінальних справах ВСУ перекваліфікувала дії К. на ч. 1 ст. 203 КК, зазначивши при цьому, що самогон не належить до підакциз­них товарів, тобто тих, до ціни яких згідно з чинним законодавством включається акцизний збір (див. Ухвалу від 6 травня 2003 р. // ВВСУ. - 2003. - № 5. - С. 20-21). Раніше ПВСУ рекомендував судам кваліфікувати такі дії, як зайняття забороненим видом господарської діяльності за ст. 203 КК (див. п. 13 постанови «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» від 25 квітня 2003 р. № 3), а із 17 січня 2012 р., коли набрав
 

 

чинності Закон України від 15 листопада 2011 р. № 4025-УІ, відповідальність за такі дії настає за ст. 16416 КУпАП.

Відповідно до п. 12 зазначеної вище ППВСУ незаконно виготовленими слід вва­жати підакцизні товари, що виготовлені: 1) особою, яка не зареєстрована як суб’єкт підприємництва, незалежно від того, чи підлягає діяльність з їх виготовлення ліцен­зуванню; 2) суб’єктом підприємницької чи господарської діяльності без одержання ліцензії, якщо їх виготовлення підлягає ліцензуванню.

  1. Об’єктивну сторону злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК, характеризують альтернативні незаконні дії: а) придбання незаконно виготовлених підакцизних това­рів; б) зберігання таких товарів; в) транспортування таких товарів; г) збут таких то­варів. Для об’єктивної сторони цього злочину достатньо вчинення особою однієї з цих дій. Разом з тим відсутність у ст. 204 КК вартісних та кількісних ознак цих дій зумов­лює підвищену увагу до встановлення їх суспільної небезпечності у конкретному випадку їх вчинення, з урахуванням положень, передбачених ч. 2 ст. 11 КК, про мало- значність діяння, що виключає його суспільну небезпечність.

Придбання - це одержання незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тютюно­вих виробів або інших підакцизних товарів будь-яким способом (купівля, одержання в обмін на інші товари, у рахунок сплати боргу тощо). Зберіганням є утримання вин­ним предмета злочину у своєму володінні: при собі, у помешканні, в тайниках чи інших визначених ним місцях. Транспортування - це переміщення зазначених пред­метів будь-яким видом транспорту. Збут означає будь-яку реалізацію незаконно ви­готовлених підакцизних товарів: продаж, дарування, обмін, передача в рахунок по­гашення боргу тощо.

Незаконність зазначених у ч. 1 ст. 204 КК дій вирішальним чином обумовлена незаконністю самого виготовлення підакцизних товарів, яке не включено до об’ єктивної сторони цього злочину. Це означає, що можливі дві різні ситуації. По-перше, особа може сама умисно незаконно виготовити підакцизний товар, а потім його зберігати, транспортувати чи збувати. По-друге, якщо особа сама не виготовляла, а лише при­дбала, зберігала, транспортувала чи збула предмети злочину, усвідомлюючи незакон­ність їх виготовлення, то цього достатньо для визнання таких дій незаконними. У зв’язку з цим критично слід сприймати роз’яснення, наведене у п. 13 зазначеної ППВСУ від 25 квітня 2003 р. № 3, згідно з яким придбання, зберігання, транспорту­вання незаконно виготовлених алкогольних напоїв чи тютюнових виробів з метою їх збуту та сам збут особою, яка не має ліцензії на оптову чи роздрібну торгівлю ними, належить кваліфікувати за ч. 1 ст. 204 КК. Очевидно, що законодавство не передбачає отримання ліцензії на торгівлю незаконно виготовленими алкогольними напоями чи тютюновими виробами.

Усі зазначені у ч. 1 ст. 204 КК дії вчинюються з підакцизними товарами, що були незаконно виготовлені. Їх необхідно відрізняти від незаконних дій, вчинюваних із законно виготовленими підакцизними товарами. Зокрема, не підпадають під ст. 204 КК і не можуть кваліфікуватися за цією статтею дії, які виражаються у порушенні встановленого законом порядку придбання, зберігання, транспортування та збуту за­конно виготовлених підакцизних товарів. Наприклад, це може виражатися у зберіган­ні законно виготовлених підакцизних товарів у неналежних місцях, або в їх реалізації у заборонених місцях чи особам, яким реалізація заборонена, тощо. Заздалегідь не обіцяне придбання або отримання, зберігання чи збут законно виготовлених підак­цизних товарів, завідомо одержаних злочинним шляхом, тягне за собою відповідаль­ність за ст. 198 КК.