1. Видання службовою особою нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах, -

карається штрафом від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Ті самі дії, предметом яких були бюджетні кошти в особливо великих роз­мірах або вчинені повторно, -

караються позбавленням волі на строк від двох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

(Стаття 211 у редакції законів України № 270-УІ від 15 квітня 2008р. та № 245 7- УІ від 8 липня 2010 р.)

1.  Суспільна небезпечність видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону полягає в тому, що ці протиправні дії можуть призвести до неотримання коштів, які мали на­дійти до бюджетів і в подальшому бути використаними на суспільні потреби.

Вчинення зазначеного діяння порушує принцип збалансованості бюджетів, відпо­відно до якого повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати об­сягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період (п. 2 ч. 1 ст. 7 БК).

1.  Об’єктом злочину є суспільні відносини з розподілу, перерозподілу та викорис­тання бюджетних коштів, що використовуються для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування.
2.  Предметом є бюджетні кошти у великих розмірах, сума яких відповідно до ч. 2 примітки до ст. 210 КК має в тисячу і більше разів перевищувати н. м. д. г. (про пред­мет злочину також див. пп. 3-5 коментаря до ст. 210 КК).
3.  Об’єктивна сторона характеризується вчиненням суспільно небезпечної дії у виді видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону.
4.  Під нормативно-правовими актами слід розуміти офіційні письмові документи, прийняті або видані уповноваженими на те суб’єктами у визначеній, установленій законом формі і при додержанні встановленої законом процедурі, спрямовані на ре­гулювання суспільних відносин, установлення загальнообов’язкових прав і обов’язків для невизначеного кола суб’єктів і розраховані на тривале багаторазове застосування.

Нормативно-правовими актами, що зменшують надходження бюджету, є по­станови, рішення, положення, накази, інструкції, якими зменшуються доходи бюдже­ту, надходження від повернення кредитів до бюджету, приватизації державного майна (щодо державного бюджету), повернення бюджетних коштів з депозитів, надходжен­ня внаслідок продажу/пред’явлення цінних паперів (п. 37 ч. 1 ст. 2 БК).

До нормативно-правових актів, що збільшують витрати бюджету, належать акти, які збільшують видатки бюджету, тобто обсяги коштів, спрямованих на здій­снення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, а також кошти на надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів (пп. 13, 14 ч. 1 ст. 2 БК).

1.  Під виданням нормативно-правових актів, які зменшують надходження бюдже­ту або збільшують витрати бюджету, слід розуміти комплекс дій, що охоплює: 1) при­йняття рішення щодо схвалення тексту документа; 2) підтвердження цього рішення шляхом поставлення свого підпису, відбитку печатки, штампу або в інший спосіб; передачу документа для офіційного оприлюднення та (або) застосування. Цим по­няттям охоплюється як видання уповноваженою службовою одноосібних нормативно- правових актів, так і вчинення таких дій щодо актів, прийнятих, рекомендованих або схвалених колегіальними органами за умови, що законодавством передбачене їх під­писання, затвердження або введення в дію уповноваженою службовою особою.
2.  Відповідальність за ст. 211 КК настає лише за умови, що видання нормативно- правових актів, які зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бю­джету, здійснено всупереч закону. Це означає, що зазначені нормативно-правові акти суперечать БК, закону про Державний бюджет України та поточний рік або іншим законам, якими регламентуються надходження бюджету або витрати бюджету.

Стаття 27 БК передбачає особливий порядок подання і розгляду законопроектів, що впливають на показники бюджету, та введення в дію таких законів. Він охоплює:

1.  обов’язок суб’єкта права законодавчої ініціативи надати до такого законопроекту фінансово-економічне обґрунтування, а якщо такі зміни показників бюджету перед­бачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, - про­позиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету;
2.  здійснення експертизи такого законопроекту щодо його впливу на показники бю­джету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини; 3) у разі прий­няття законів, які зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бю­джету після 15 липня року, що передує плановому, введення їх в дію не раніше по­чатку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Частина 10 ст. 78 БК забороняє після набрання чинності законом про Державний бюджет України органам державної влади та їх посадовим особам приймати рішення, що призводять до виникнення додаткових витрат місцевих бюджетів, без визначення джерел коштів, виділених державою для забезпечення цих витрат.

1.  Моментом закінчення є видання особою нормативно-правового акта, що змен­шує надходження бюджету або збільшує витрати бюджету всупереч закону, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах. Факт набрання чин­ності таким актом або фактичне його виконання на кваліфікацію злочину за ст. 211 КК не впливає.

Суб’єктивна сторона характеризується виною у формі прямого умислу, за якого особа усвідомлює суспільну небезпечність зазначеного порушення і бажає вчинити такі дії. Мотиви і цілі на кваліфікацію злочину не впливають.

Суб’єктом розглядуваного злочину є фізична осудна особа, яка досягла 16 років і є службовою особою (див. частини 3, 4 ст. 18 КК), наділеною повноваженнями щодо видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збіль­шують витрати бюджету.

До таких осіб належать, зокрема, службові особи органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.

Кваліфікуючими ознаками згідно із ч. 2 ст. 211 КК є вчинення тих самих дій: 1) предметом яких були бюджетні кошти в особливо великих розмірах; 2) повторно.

Особливо великим розміром бюджетних коштів відповідно до ч. 3 примітки до ст. 210 КК вважається сума, що в три тисячі і більше разів перевищує н. м. д. г.

Повторним є вчинення злочину особою, яка раніше вчинила передбачений ст. 211 КК злочин за умови, що така особа не була звільнена від кримінальної відповідальності за його вчинення в установленому законом порядку, і судимість за цей злочин не була знята або погашена.