1. Умисне ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове дер­жавне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове дер­жавне пенсійне страхування, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності або особою, яка здійснює підприєм­ницьку діяльність без створення юридичної особи, чи будь-якою іншою особою, яка зобов’язана його сплачувати, якщо таке діяння призвело до фактичного ненадходження до фондів загальнообов’язкового державного соціального стра­хування коштів у значних розмірах, -

карається штрафом від п’ятисот до тисячі п’ятисот неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи за­йматися певною діяльністю на строк до трьох років.

Z. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов’язкового дер­жавного соціального страхування коштів у великих розмірах, -

караються штрафом від тисячі п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи за­йматися певною діяльністю на строк до трьох років.

1.  Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені осо­бою, раніше судимою за ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, або якщо вони призвели до фактичного ненад- ходження до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування коштів в особливо великих розмірах, -

караються штрафом від десяти тисяч до двадцяти п’яти тисяч неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні по­сади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

1.  Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також відшкодувала шкоду, завдану фондам загальнообов’язкового державного соціального страху­вання їх несвоєчасною сплатою (штрафні санкції, пеня).

Примітка. Під значним розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які в п’ять тисяч і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

(Кодекс доповнено статтею 2121 згідно із Законом України № 3108-ІУ від 17 листопада 2005 р.; у редакції законів України № 2464-УІ від 8 липня 2010 р. та № 4025-УІ від 15 листопада 2011 р.)

1.  Суспільна небезпечність ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’яз­кове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування полягає в тому, що в разі відсутності коштів, які мали надійти до фондів соціального страхування, держава позбавляється можливості на належному рівні виконувати функції соціального захисту населення, у тому числі шляхом здійснення передбачених законодавством страхових виплат. Йдеться, зокрема, про страхові виплати, які здійснюються у випадку безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, при нещасному ви­падку на виробництві, професійному захворюванні, які спричинили втрату праце­здатності, а також пенсійні виплати.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 р. N° 2464-УІ внески на соціальне страхування повинні забезпечувати застрахованим особам стра­хові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілакти­ку страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов’язкового державного соціального страхування.

1.  Об’єктом злочину виступають відносини щодо формування фондів загальнообов’ язкового державного соціального страхування, тобто відносини, які складаються між державою і платниками страхових внесків на підставі правових норм, що регулюють установлення, зміну і відміну таких внесків до фондів соціального страхування.
2.  Предметом виступають грошові кошти, що підлягають сплаті до фондів соці­ального страхування у вигляді єдиного внеску на загальнообов’язкове державне со­ціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
3.  Єдиний внесок на загальнообов ’язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених за­конодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов ’язкове державне соціальне страхування» від 8липня 2010р. № 2464-УІ).
4.  Страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхуван­ня, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; над­ходження від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов’ язкове державне пенсійне страху­вання (див. ч. 1 ст. 1 Закону «Про загальнообов ’язкове державне пенсійне страхуван­ня» від 9 липня 2003 р. № 1058-ІУ).
5.  Аналіз чинного законодавства показує, що страхові внески на загальнообов’язкове пенсійне страхування можуть виступати предметом злочину, передбаченого ст. 2121 КК, лише в разі вчинення таких діянь до 1 січня 2011 р., тобто до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 р. № 2464-УІ. Згідно з п. 3 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов’ язкове державне пенсійне страхування вважаються платниками єдино­го внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
6.  Відповідальність за ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування настає лише за умови, що не минули передбачені ч. 1 ст. 49 КК строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.
7.  Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 2121 КК, характеризується на­явністю трьох обов’язкових ознак: 1) діянням, яке має вираз в ухиленні від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; 2) наслідками у виді фактичного ненадходження до фондів загальнообов’ язкового державного соціально­го страхування коштів у значних (ч. 1), великих (ч. 2) або особливо великих (ч. 3) розмірах; 3) необхідним причинним зв’язком між зазначеними діянням і наслідками.
8.  Суспільно небезпечне діяння у виді ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування полягає у відмові суб’єкта зло­чину від виконання покладеного на нього чинним законодавством зобов’ язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а у разі вчинення такого діяння до 1 січня 2011 р. - страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
9.  Умовами кримінальної відповідальності за ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування є: 1) правовий обов’язок особи сплатити зазначені внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування; 2) наявність у неї можливості вчинити такі дії.

Правовий обов ’язок особи сплатити передбачений законодавством єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування передбачений Законом Укра­їни «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 р. № 2464-УІ. Пункт 1 ч. 2 ст. 6 цього Закону перед­бачає обов’язок платника єдиного внеску на загальнообов’ язкове державне соціальне страхування своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати цей внесок. Правовий обов’язок платників страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які сплачувалися відповідно до законодавства до 1 січня 2011 р., встановлювався Законом «Про загальнообов’язкове державне пенсій­не страхування» від 9 липня 2003 р. № 1058-ІУ.

Можливість сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страху­вання визначається здійсненням або одержанням передбачених законодавством виплат (доходу), з яких сплачуються зазначені внески, а також відсутністю обставин, що виключають злочинність діяння.

Згідно з п. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 р. № 2464-УІ єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наяв­ності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного вне­ску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених за­коном, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу). Тому фактич­на відсутність у платника на момент настання строку сплати відповідних внесків необхідних коштів (наприклад, внаслідок їх використання на інші потреби), не ви­ключає кримінальної відповідальності за ст. 2121 КК.